Що врахувати під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі з урахуванням законодавчих змін, зокрема щодо ПДВ

Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275 (далі - Примірна методика) дає визначення терміну очікувана вартість:

• очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення / невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів;
• очікувана ціна за одиницю - розрахункова ціна одиниці товару із зазначенням інформації про включення / невключення до очікуваної ціни податку на додану вартість (ПДВ), інших податків і зборів, а також доставки товару до замовника.

Для чого необхідно визначати очікувану вартість?

Включення закупівлі до річного плану. Річний план має містити інформацію про очікувану вартість відповідно вимог до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону. А відповідно до пункту 14 Особливостей очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.

Отже, в річному плані повинна міститися інформація, зокрема, про розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі.

Поняття очікуваної вартості наведено вище.

Щодо бюджетного призначення, то це повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункт 8 частини 1 статті 1 Бюджетного Кодексу України).

Нормами частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами,враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.

Отже, поняття “очікувана вартість предмета закупівлі” та “розмір бюджетного призначення” не є тотожними. Відповідно їх вартісне значення теж може відрізнятися, хоча фактично для замовника-бюджетника ці два поняття будуть пов'язані. При цьому, очікувана вартість це скоріше загальна розрахункова потреба замовника, тоді як розмір бюджетного призначення це більше про затверджені кошти.

Визначення виду закупівлі. Замовник обирає вид закупівлі виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вартісних порогів встановлених пунктами 10, 11, 11-1 та 11-2 Особливостей.

Змінами до Особливостей запроваджено нові вимоги до інформації, яка підлягає зазначенню у річному плані закупівель. При цьому річний план закупівель є обов’язковим етапом, що передує здійсненню будь-якого виду закупівлі.

Саме під час планування та обрання виду закупівлі замовник не може орієнтуватися лише на наявне фінансування, в першу чергу має виходити із потреби. Далі замовник вже обирає найбільш економічну вигідну пропозицію для укладення прямого договору, що часто є меншою ніж запланована очікувана вартість. А в торгах чи запитах пропозицій постачальників договори про закупівлі як правило укладаються на суми менші, ніж заплановано в річному плані.

Проведення самої закупівлі. Оголошення про проведення відкритих торгів, ЗПП тощо мають містити інформацію про очікувану вартість без урахування податку на додану вартість.

Забезпечення вимог Постанови Кабміну від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (далі – Постанова № 710). Пунктом 4-1 Постанови № 710 покладений обов'язок на головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) та суб’єктів господарювання державного сектору економіки щодо підготовки та оприлюднення (у разі проведення конкурентної процедури закупівель) обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі.

Забезпечення принципів здійснення публічних закупівель. Найкраще реалізацію принципу максимальної економії, ефективності та пропорційності можемо прослідкувати на етапі визначення очікуваної вартості. Якщо проаналізувати даний принцип ми зрозуміємо, що недостатньо знайти найнижчу ціну, а поряд з економією замовник має задовольнити потребу із урахуванням необхідних вимог до предмета закупівлі.

Якщо підсумувати вищенаведене, можемо виділити основні моменти на які варто звернути увагу під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі

Визначення, чи підлягає предмет закупівлі оподаткуванню ПДВ

Зробити це можна шляхом аналізу нормативно-правових документів, які регулюють питання оподаткування та / або отримання індивідуальної податкової консультації та / або здійсненням аналізу ринку та / або консультації з учасниками ринку, який доцільно застосовувати у поєднанні з першим або другим підходом.

Якщо предмет закупівлі підлягає оподаткуванню, то, варто також врахувати ставку оподаткування. Податковим кодексом передбачено чотири ставки ПДВ: 20%, 14%, 7% та 0%, і їх застосування залежить від виду товарів, послуг або характеру операції. При цьому, застосування нульової ставки ПДВ не означає, що закупівля здійснюється без ПДВ, а лише свідчить про особливий порядок оподаткування відповідної операції.

Також необхідно враховувати, що Податковий кодекс України та інші нормативно-правові акти встановлюють перелік товарів, робіт та послуг, які або тимчасово звільняються від податку на додану вартість, або в цілому не оподатковуються.

Способи перевірки товарів, робіт та послуг, які не оподатковуються або тимчасово звільняються від оподаткування на додану вартість

1. Аналіз нормативно-правових документів, які регулюють питання оподаткування, а саме: Податковий кодекс України та підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України. У Податковому кодексі України доцільно звернути увагу на такі положення:

• статтю 193 «Розміри ставок податку» (20%, 14%, 7%);
• статтю 196 ПКУ «Операції, що не є об'єктом оподаткування»;
• статтю 197 ПКУ «Операції, звільнені від оподаткування»;
• Перехідні положення ПКУ (розділ XX).

Додатково слід проаналізувати постанови Кабінету Міністрів України, якими встановлюються тимчасові звільнення від оподаткування ПДВ або запроваджуються податкові пільги, зокрема: постанову Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 № 996, постанову від 27.12.2022 № 1447 тощо. Окремо варто звернути увагу на постанову Кабміну від 02.03.2022 № 178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану».

2. Отримання індивідуальної податкової консультації. Даний спосіб застосовується у разі наявності неоднозначного або спірного податкового статусу операції доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію.

Відповідно до підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Правила та порядок оформлення індивідуальної податкової консультації розміщено на офіційному вебсайті Державної податкової служби України за посилання.

3. Аналіз ринку та / або консультації з учасниками ринку, що доцільно застосовувати у поєднанні з першим або другим підходами. Такий підхід може бути корисним для попереднього визначення можливого податкового режиму предмета закупівлі, однак отриману інформацію замовнику необхідно додатково перевіряти на відповідність вимогам законодавства, щоб уникнути помилок при визначенні очікуваної вартості.

Важливим моментом при визначенні очікуваної вартості товару, зокрема, ставки податків, наявність пільг, є знання коду УКТЗЕД (Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності).

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності - це систематизований перелік товарів, який складається з кодів товарів та найменувань для цих кодів.

Коди УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України. Водночас, коди товарів та їх назви застосовуються в інших нормативно-правових актах України. Насамперед це Податковий кодекс України, закони України, постанови Кабінету Міністрів України відомчі накази та інше.

УКТЗЕД використовують для:

• потреб збирання статистичних даних про зовнішню торгівлю;
• митного оформлення товарів, щодо яких запроваджені обмеження на імпорт та експорт;
• оподаткування підакцизних товарів, або товарів, для яких знижені ставки ПДВ;
• визначення правил походження.

Де можна віднайти код УКТЗЕД:

• за допомогою онлайн сервісу - https://business.diia.gov.ua/service/uktzed або https://www.qdpro.com.ua/goodinfo
• за допомогою консультації із учасниками ринку (до прикладу, у запиті комерційних пропозицій до потенційних постачальників просити вказати поряд із ціною пропозицією та іншою інформацією також код УКТЗЕД товару).

Хто має визначати, чи оподатковується предмет закупівлі?

Все залежить від внутрішньої взаємодії та відповідних організаційно-розпорядчих документів замовника. Специфіка визначення того, чи підлягає товар, робота або послуга оподаткуванню податком на додану вартість, зумовлює доцільність покладення таких функцій на бухгалтера або юриста (за наявності) шляхом видання відповідного розпорядчого документа замовника або внесення змін до посадових обов’язків. Водночас уповноважена особа має перевіряти та переконуватися у правильності й відповідності наданої інформації. Адже, саме уповноважена особа здійснює вибір виду закупівлі.

Аналіз комерційних пропозицій із приведенням їх до єдиного показника

Найбільш поширеним способом визначення очікуваної вартості є збір комерційних (цінових) пропозицій. Замовник повинен аналізувати комерційні (цінові) пропозиції, приводячи їх до єдиного показника. Такий підхід випливає насамперед із нової редакції абзацу 1 пункту 14 Особливостей. Законодавець прямо встановив, що якщо операція з постачання предмета закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до законодавства, очікувана вартість предмета закупівлі повинна визначатися та зазначатися саме з урахуванням ПДВ.

Очікувана вартість з ПДВ стає тим економічним показником, який замовник повинен визначити до початку закупівлі та на підставі якого приймаються подальші рішення щодо планування закупівлі, вибору виду закупівлі, формування бюджетного призначення та оголошення процедури.

Водночас під час аналізу ринку замовник може отримати комерційні (цінові) пропозиції як від платників ПДВ, так і від суб'єктів господарювання, які не є платниками цього податку. Якщо такі пропозиції порівнювати без приведення до єдиного показника, фактично прирівнюватиметься різні економічні величини: ціна, яка вже містить ПДВ, та ціна, яка цього податку не містить. Такий підхід не дає можливості об'єктивно визначити середньоринкову вартість предмета закупівлі саме у тому вигляді, у якому її зобов'язує визначати пункт 14 Особливостей, тобто з урахуванням ПДВ.

Крім того, очікувана вартість не є прогнозом ціни конкретного учасника чи конкретного договору. Її призначення полягає у визначенні орієнтовної ринкової вартості предмета закупівлі на момент планування закупівлі та подального обрання виду закупівлі за яким замовник буде придбавати необхідні товари, роботи чи послуги. Саме тому при її розрахунку всі отримані цінові дані повинні бути приведені до однакової бази порівняння.

Інший підхід призводив би до викривлення результатів аналізу ринку. Зокрема, якщо до розрахунку включити пропозицію неплатника ПДВ без урахування суми податку, така пропозиція буде штучно занижувати середній показник очікуваної вартості порівняно з пропозиціями платників ПДВ. При цьому різниця у вартості виникатиме не через нижчу ринкову ціну товару чи послуги, а виключно через різний податковий статус суб'єктів господарювання.

Такий підхід також відповідає принципу раціонального та ефективного планування закупівель, оскільки дозволяє визначити реальну очікувану вартість предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 14 Особливостей та уникнути її штучного заниження або завищення.

Отже, якщо предмет закупівлі є об'єктом оподаткування ПДВ, усі комерційні (цінові) пропозиції, що використовуються для визначення очікуваної вартості, доцільно привести до єдиного показника — ціни з ПДВ. Лише за таких умов замовник здійснює розрахунок очікуваної вартості відповідно до вимог законодавства та забезпечує коректність проведеного аналізу ринку.

До прикладу, якщо ТОВ «1» подало комерційну (цінову) пропозицію в розмірі 110 000,00 грн з ПДВ, ТОВ «2» — 100 000,00 грн з ПДВ, а ФОП «3» — 100 000,00 грн без ПДВ, то замовнику необхідно привести зазначені ціни до єдиного показника шляхом урахування суми ПДВ у ціні, запропонованій ФОПом: 110 000,00 грн з ПДВ (ТОВ «1») + 100 000,00 грн з ПДВ (ТОВ «2») + 120 0,00 грн з ПДВ (ФОП «3») =330 000,00 / 3 = очікувана вартість - 110 0,00 грн з ПДВ.

Щодо цінових (комерційних) пропозицій

У запиті цінових (комерційних) пропозиціях для визначення очікуваної вартості рекомендуємо встановити такі вимоги щодо зазначення ціни:

• вказати ціну з ПДВ, якщо суб'єкт господарювання є платником ПДВ, а операція з постачання товару або надання послуг підлягає оподаткуванню податком на додану вартість, та окремо ціну без ПДВ
• вказати ціну без ПДВ, якщо суб'єкт господарювання не є платником ПДВ та / або операція з постачання товару або надання послуг не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.
• вказати код УКТЗЕД для закупівлі товару.

Знайти повний приклад запиту можна тут.

Щодо суб'єктів до яких можна звертатися із запитами комерційних пропозицій, то замовник фактично вільний у виборі. На етапі планування відсутні прямі заборони та обмеження щодо направлення запитів до підрядників / постачальників / виконавців.

Розроблення методики або удосконалення внутрішніх документів замовника щодо визначення очікуваної вартості

Наявна Примірна методика, що затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275 має рекомендаційний характер і не є обов’язковою для застосування. Більше того така примірна методика не в повній мірі враховує всі нюанси, що з'являються в замовника на практиці.

Тому рекомендуємо замовникам при розрахунку очікуваної вартості розробити та затвердити власний порядок чи методику її визначення, якою замовник буде керуватися під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі та враховувати новий підхід до її визначення. По-перше, в документі варто чітко розмежувати обов'язки та відповідальність на кожному етапі визначення очікуваної вартості. По-друге, в разі питань від контролюючих органів замовник буде мати можливість посилатися на конкретний розпорядчий документ по установі згідно якого він проводив розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі.

В такому документі серед іншого важливо зазначити етапи визначення очікуваної вартості (зокрема передбачити етап визначення податкового статусу предмета закупівлі) та відповідальних осіб на кожному етапі; методи визначення очікуваної вартості залежно від специфіки предмета закупівлі; механізми аналізу комерційних (цінових) пропозицій від суб'єктів із різними системами оподаткування, а також залежно від того оподатковується предмет закупівлі чи ні; порядок розрахунку (примірну формулу) очікуваної вартості в розрізі податкового статусу предмета закупівлі та виду закупівлі; відповідальних осіб за кожен етап визначення очікуваної вартості та взаємодію в межах такого процесу.

Як рахувати очікувану вартість предмета закупівлі, якщо частина товару / послуги оподатковується, а частина ні

Замовнику у такі ситуації потрібно:

• розмежувати (розділити) товари / послуги, які оподатковуються ПДВ та які не оподатковуються;
• визначати очікувану вартість окремо або разом для товарів / послуг, які оподатковуються ПДВ та які не оподатковуються;
• оголосити окремі закупівлі так як в річному плані зазначається очікувана вартість з ПДВ (або без ПДВ якщо товар / послуга не оподатковується ПДВ).

Щодо визначення виду закупівлі, то замовник визначає очікувану вартість як для товарів /послуг з ПДВ так і без ПДВ. При цьому, у даному випадку замовнику не потрібно додавати ПДВ на товари / послуги, які неоподатковуються.

До прикладу: вартість товарів з ПДВ складає 150 000 грн. та товари без ПДВ - 80 000 грн. У такому випадку очікувана вартість предмету закупівлі становить 230 000 грн, а замовник має провести відкриті торги, але окремо на суму з ПДВ та суму без ПДВ для коректного відображення інформації в річному плані та, в даному випадку, коректного укладення договору про закупівлю.

Підсумки

З метою дотримання вимог законодавства враховуючи зміни від 01.07.2026 рекомендуємо замовникам під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі:

• визначати, чи підлягає предмет закупівлі оподаткуванню податком на додану вартість;
• аналізувати комерційні (цінові) пропозиції, приводячи їх до єдиного показника, відповідно шляхом урахування суми ПДВ, якщо предмета закупівлі підлягає оподаткуванню;
• якщо предмет закупівлі на момент планування підлягає оподаткуванню, то очікувана вартість має розраховуватися виключно з податком на додану вартість;
• зазначати у річному плані закупівель очікувану вартість закупівлі з урахуванням ПДВ, якщо операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства;
• зазначати у річному плані закупівель очікувану вартість закупівлі без урахуванням ПДВ, якщо операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства. В такому разі у протокольному рішенні та у примітках до річного плану (на власний розсуд) замовнику доречно вказувати посилання на нормативно-правовий акт, згідно якого предмет закупівлі не оподатковується;
• розробити власний порядок визначення очікуваної вартості по установі.