Стільки навколо говорять про зміни, що здається на порядку денному більше немає інших питань, хоча це насправді не так. Тож зібрали питання, з якими стикаються закупівельники прямо зараз. На етапі планування замовник визначає предмет закупівлі, в тому числі із врахуванням виду предмета закупівлі: товари / роботи / послуги. Та складнощі можуть виникнути й тоді, коли уповноважена особа стикається із потребою комбінувати в межах одного предмета закупівлі одразу два види предметів. Наприклад, коли мова йде про закупівлю послуг з ремонту холодильного обладнання із запчастинами.

Звісно ж серед актуальних питань можна віднайти і більш типові та поширені. Для прикладу, коли переможця закупівлі вже визначено, а замовник не може зрозуміти в які строки той має надати так-звані «документи переможця».

Загалом, питань щодо проведення відкритих торгів вистачає. В процесі розгляду тендерної пропозиції вкрай важливо послідкувати її відповідність вимогам тендерній документації. І звісно ж необхідно розділити які з допущених помилок підпадають під термін «невідповідність» в розумінні пункту 43 Особливостей, а які – прямою підставою для відхилення. То до яких видів помилок можна віднести зазначену учасником інформацію про технічні характеристики предмета закупівлі, найменування та одиниця виміру, що не відповідають вимогам закупівлі? І чи варто взагалі сприймати як фатальну помилку зазначення учасником фразу «або еквівалент» або ж можна розцінювати такі дії як підставу для оприлюднення вимоги про усунення невідповідностей?

Не оминають замовники увагою й тематику оприлюднення інформації в електронній системі закупівель. З додатковими нюансами уповноважені особи стикають при укладенні договорів на «прозоре будівництво». Та чи стосуються вимоги щодо публікації договору в машинозчитувальному форматі, якщо укладено «допороговий» договір на поточний ремонт?

Ще щодо ЕСЗ, доволі часто виникає необхідність внести зміни до наявної в електронній системі інформації. А чи можна в таких випадках внести зміни в конкретну назву закупівлі, якщо замовником вже оголошено відкриті торги? Або ж чи доцільно на етапі укладення договору за результатами запиту пропозицій постачальників змінювати технічні характеристики товарів, що закуповуються.

Певні корективи в процес планування внесли зміни до Особливостей, які набули чинностей з 01.09.2026. І одна справа, коли наразі планується закупівля нового предмета закупівлі, з яким цьогоріч замовник ще не стикався – тут все максимально ясно та зрозуміло. А зовсім інша ситуація, коли по даному предметі закупівлі вже проводились закупівлі, наприклад відкриті торги. Адже основний процес планування як правило здійснюється на початку року і наразі оновлені вартісні межі можуть призвести до виникнення ряду можливих питань, в тому числі з боку аудиторів.

Також не слід забувати про певні базові моменти, з якими замовники стикаються щороку, інколи навіть по декілька разів на рік. Для прикладу, коли вартість потреби перевищує наявні кошторисні призначення або ж коли кошти ось-ось повинні поступити, проте можливості зачекати ще в замовника вже немає. Тож чи можна в таких випадках оголосити відкриті торги?

В той же час навіть вдало проведена закупівля не дозволяє замовникам повністю застрахуватись від можливих ризиків недобросовісного виконання сторонами умов договору. Частину з таких форс-мажорів зазвичай виправляють, шляхом внесення змін до умов співпраці. Та чи потрібно продовжувати строк дії договору/строк виконання зобов’язань в разі неналежного виконання зобов’язань постачальником?

Дещо відрізняється від загального алгоритм здійснення закупівлі, які фінансується в рамках інструмента Ukraine Facility. А тому до моменту оприлюднення річного плану та самої закупівлі рекомендуємо детально вивчити такі відмінності. Проте жоден із замовників не застрахований від помилок. То як діяти уповноваженій особі, якщо під час здійснення закупівлі згідно інструмента Ukraine Facility необхідна інформація не була зазначена?