Відповідно до пункту 28 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), спрощена закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. 

В той же час відповідно до пункту 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі – Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу. 

Такі особливості затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості). 

При цьому норми Особливостей не передбачають можливості здійснювати спрощену закупівлю. Натомість для аналізу даної тематики доцільно також звернутись до наказу ДП «Прозорро» № 25 від 20.10.2022, яким затверджено Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та зупинення дії наказу ДП "ПРОЗОРРО" від 19.03.2019 року №10 (зі змінами) (далі – Інструкція). 

Аналізуючи розділ ІІ Інструкції, замовники у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує суму, що встановлена в Особливостях закупівель, а також незамовники в розумінні цього ж Закону при закупівлях на будь-які суми для вибору постачальника товарів, надавала послуг чи виконавця робіт можуть використовувати електронну систему закупівель шляхом здійснення закупівель через електронний каталог, у порядку, визначеному законодавством, та/або шляхом здійснення закупівель у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, визначеному згідно зі статтею 14 Закону, виключно в частині оголошення, подання пропозицій, звернення за роз’ясненням, звернення з вимогою про усунення порушень, надання відповідей, оцінки, розгляду, відхилення пропозицій, визначення переможця, відміни закупівлі. 

Під час проведення закупівлі у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, розгляд пропозицій відбувається відповідно до пунктів 11, 12 статті 14 Закону із урахуванням положень пункту З Розділу II цієї Інструкції. 

Якщо замовником під час розгляду пропозиції учасника закупівлі, виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у пропозиції та/або подання яких передбачалося умовами, визначеними в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. 

Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель оприлюднюється відповідно до пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» в електронній системі закупівель. 

Повертаючись до пункту 11 Особливостей, для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. 

А отже відповідно до норм Закону із врахуванням Особливостей видається, що наразі не передбачено можливостей здійснення спрощених закупівель. Проте норми Інструкції передбачають можливість проведення закупівлі у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, якщо вартість предмета закупівлі: 

  • товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту) є меншою, ніж 100 тис. гривень;
  • послуг з поточного ремонту є меншою, ніж 200 тис. гривень;
  • робіт є меншою, ніж 1,5 млн. гривень. 

Звісно коли мова йде про вартісні межі, доцільно також враховувати і виключення, відображене у пункті 11-1 Особливостей, згідно якого у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров'я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. 

В той же час аналізуючи правомірність здійснення закупівлі у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, позиції дещо різняться. Дана тематика досліджень висвітлена у матеріалі «Чи правомірно здійснювати закупівлі, які є аналогічними спрощеним закупівлям згідно Особливостей». 

Як зазначено у вищезгаданому матеріалі, висновки аудиторів та судові рішення щодо неправомірності проведення закупівлі у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, аргументуються на тому, що норма у повноваженнях Генерального директора ДП «ПРОЗОРРО» щодо видання наказів, які є обов’язковими до виконання замовниками при проведенні публічних закупівель, відсутня у статуті Державного підприємства «ПРОЗОРРО». З цього випливає, що ДП «ПРОЗОРРО» не вправі видавати норми права, які б регулювали правові відносини під час здійснення публічних закупівель. А тому замовникам, які все ж планують здійснювати закупівлю у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, доцільно до моменту прийняття такого рішення ознайомитись із існуючою практикою аудиторів і суду та зважити потенційні ризики.