Як правильно визначати абзаци, підпункти, пункти та статті нормативно-правових актів?

Правове регулювання формування НПА

Для правильного визначення структурних елементів нормативно-правового акта необхідно враховувати вид акта та правила його підготовки.

Закон України «Про правотворчу діяльність» містить загальні положення щодо структури нормативно-правових актів і правил нормопроектувальної техніки.

При цьому, частина 1 статті 32 Закону України «Про правотворчу діяльність» визначає структуру нормативно-правового акта:

1. загальні положення (визначення термінів, предмет регулювання, сфера дії, інші норми права, важливі для розуміння змісту всього нормативно-правового акта);
2. права та обов’язки суб’єктів, на яких поширюватиметься дія нормативно-правового акта;
3. положення щодо обсягу повноважень органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, що будуть впроваджувати нормативно-правовий акт;
4. процедура (спосіб здійснення повноважень), за якої органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи будуть виконувати нормативно-правовий акт;
5. порядок фінансування впровадження нормативно-правового акта;
6. порядок вирішення спорів, що можуть виникнути у процесі впровадження нормативно-правового акта, та відповідальність за порушення вимог нормативно-правового акта (для первинних законів, кодексів);
7. порядок введення в дію нормативно-правового акта, що включає сукупність положень про:

а) порядок переходу від існуючого регулювання до регулювання, передбаченого нормативно-правовим актом (перехідні положення нормативно-правового акта);

б) набрання ним чинності, внесення змін до чинних нормативно-правових актів, а також втрату чинності нормативно-правовими актами або їхніми окремими структурними елементами (прикінцеві положення нормативно-правового акта).

Окрім цього, в частині 7 статті 32 Закону України «Про правотворчу діяльність» передбачено структуру підзаконного нормативно-правового акта, який складається з таких елементів:

1. назва;
2. преамбула (за необхідності);
3. розділи, підрозділи, параграфи (об’єднують пункти підзаконного нормативно-правового акта залежно від його обсягу і змісту);
4. статті (для Указу Президента України);
5. пункти, що можуть складатися з підпунктів; абзаци пунктів та підпунктів; примітки;
6. додатки (за необхідності).

В свою чергу, стаття 33 Закону України «Про правотворчу діяльність» визначає вимоги до позначення структурних елементів нормативно-правового акта.

Зокрема, структурні елементи нормативно-правового акта, як правило, нумеруються:

1. книги - числівником, що наводиться словом; частини - словами "загальна" та "спеціальна";
2. розділи - римськими цифрами;
3. глави, підрозділи, параграфи, підрозділи параграфів, статті, частини статті - арабськими цифрами;
4. пункти - арабськими цифрами з дужкою;
5. підпункти - буквами українського алфавіту з дужкою;
6. підпункти підпунктів, абзаци частин - починаються з абзацного відступу без позначення цифрою чи буквою.

Отож, зазначені норми Закону України «Про правотворчу діяльність» визначають загальні вимоги до формування нормативно-правового акту.

Однак варто зазначити, що введення цього Закону в дію відкладено до одного року після припинення або скасування воєнного стану. Тому його положення наразі не слід використовувати як безпосередню чинну підставу для визначення структурних елементів нормативно-правових актів.

Водночас для актів Кабінету Міністрів України необхідно враховувати положення Постанови Кабміну від 06.09.2005 № 870 «Про затвердження Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова №870), яка визначає загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.

Так, Постанова № 870 регулює нумерацію пунктів і підпунктів, які повинні нумеруватися арабськими цифрами (підпункти - з дужкою), а також порядок внесення змін до структурних елементів акта. Також положення Постанови №870 передбачають, що виключення абзаців не потребує зміни нумерації інших абзаців.

Отже, під час посилання на конкретний абзац постанов Кабміну потрібно враховувати не лише його розташування в опублікованому тексті, а й історію внесення змін до відповідного пункту.

Як визначати статті, частини, пункти, підпункти та абзаци?

Структура нормативно-правового акта залежить від його виду.

У законах основними структурними елементами є статті. Стаття може поділятися на частини, а частини — містити пункти та підпункти або ж абзаци.

Наприклад, стаття 4 Закону України «Про публічні закупівлі» - «Планування закупівель» складається з частин, які починаються з арабської цифри та крапки.

У частині 2 статті 4 Закону наведено перелік інформації, яка має міститися в річному плані закупівель. Цей перелік складається з окремих пунктів, позначених цифрою та дужкою.

Тому, якщо потрібно послатися на вимогу щодо зазначення назви предмета закупівлі в річному плані, структурне посилання має виглядати наступним чином: пункт 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі».

У постановах Кабміну структура зазвичай побудована в інший спосіб. Основними елементами тексту є пункти, які можуть містити підпункти та абзаци.

Наприклад, в Особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості):

• пункт 13 регулює випадки застосування переговорної процедури закупівлі;
• у межах цього пункту окремі підстави викладені у підпунктах, позначених цифрами з дужкою;
• усередині пунктів або підпунктів можуть бути абзаци, що містять окремі положення.

Тому посилання на норму щодо застосування переговорної процедури закупівлі у випадку, коли «роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником», повинно мати наступний вигляд: абзац 4 підпункту 2 пункту 13 Особливостей.

У такому посиланні потрібно послідовно визначити:

• пункт, у якому міститься норма;
• підпункт цього пункту;
• абзац усередині відповідного підпункту.

Абзаци зазвичай не мають власних позначень у вигляді цифр або букв, тому їхній порядковий номер визначають за структурою відповідного пункту чи підпункту.

Визначаючи абзац, насамперед потрібно знайти відповідний пункт або підпункт і встановити, у межах якого саме структурного елемента необхідно вести підрахунок.

Наприклад, якщо посилання стосується абзацу пункту 13 Особливостей, абзаци слід визначати в межах відповідного пункту або підпункту. Однак не потрібно рахувати абзаци від початку всього нормативно-правового акта.

Як рахувати абзаци, якщо вносяться зміни до НПА?

Постанова №870 визначає вимоги до підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України та визнання їх такими, що втратили чинність.

Так, пункт 25 зазначеної Постанови № 870 передбачає, що норми, що стосуються внесення змін або визнання такими, що втратили чинність, раніше прийнятих актів Кабінету Міністрів України (окремих норм), включаються до тексту проекту постанови або розпорядження залежно від того, чи є проект актом нормативного або розпорядчого характеру.

При цьому, згідно пункту 26 Постанови №870 внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України або визнання її такою, що втратила чинність, оформляється постановою.

Водночас пункт 27 Постанови №870 передбачає, що може бути передбачено змінами, що вносяться до акта Кабінету Міністрів України:

• нову редакцію його розділів (підрозділів), пунктів, підпунктів абзаців, речень;
• заміну слів або доповнення словами, цифрами, реченнями та їх виключення;
• доповнення акта розділами (підрозділами), пунктами, підпунктами;
• доповнення пунктів, підпунктів словами, цифрами, реченнями, абзацами.

У разі внесення змін до пункту, який складається з кількох абзаців, слід обов’язково зазначати його місце у тексті цих змін.

У пункті 36 Постанови №870 визначені вимоги до формування проекту акта про внесення змін до акта Кабінету Міністрів України:

…

4) доповнення пункту абзацом провадиться із зазначенням місця відповідного абзацу у тексті.

Текст проекту акта доповнюється новим абзацом, якщо абзац розміщується на початку або всередині пункту.

5) якщо акт Кабінету Міністрів України доповнюється новим пунктом (підпунктом), загальна нумерація пунктів не змінюється, а пункт (підпункт) нумерується цифрою з надрядковим знаком.

6) визнання такими, що втратили чинність, або виключення абзаців, пунктів, розділів (підрозділів) не потребує зміни нумерації інших абзаців, пунктів, розділів (підрозділів);

7) у разі викладення у новій редакції абзацу першого будь-якого пункту у тексті змін зазначається номер пункту;

…

10) у разі внесення змін до пункту (підпункту) або абзацу, який складається з двох і більше речень, обов’язково зазначається словом порядковий номер речення, до якого вноситься зміна. Наприклад: у другому реченні пункту 4 постанови слово “обов’язкового” виключити.

Отож, наведені норми врегульовують внесення змін до нормативно-правових актів Кабміну.

При цьому вбачається, що внесення змін до нормативно-правових актів, зокрема доповнення новим абзацом підпунктом, пунктом або ж виключення цих елементів, не змінює нумерацію інших абзаців, пунктів, підпунктів.

Тому, якщо під час внесення змін до постанови окремі абзаци було виключено, не варто лише на підставі їх відсутності в актуальному тексті механічно зменшувати порядковий номер абзацу, на який потрібно послатися. Необхідно враховувати правила внесення змін та відповідні редакції нормативно-правового акта.

Так, до пункту 9 Особливостей вносились численні зміни, і, зокрема доповнювались нові абзаци та виключались інші.

Однак нумерацію абзаців слід проводити з урахуванням нових і виключених абзаців. Приміром, Постановою Кабінету Міністрів України № 957 від 15.07.2026 були виключені з Особливостей абзаци 2, 4, 5 та 6.

Проте, при обчисленні діючих абзаців пункту 9 Особливостей слід враховувати і дані абзаци.

І тому правовою підставою для закупівлі природного газу замовниками, що є споживачами відповідно до статті 12-1 Закону України “Про ринок природного газу”, у суб’єкта ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України “Про ринок природного газу”, є саме абзац 9 пункту 9 Особливостей.

Таким чином, визначаючи абзац у нормативно-правовому акті, потрібно враховувати не лише його видиме розташування в поточному тексті, а й правила внесення змін до структурних елементів цього акта.

Підсумки

Під час оформлення протоколів та інших документів у сфері публічних закупівель необхідно правильно визначати структурний елемент нормативно-правового акта, на який робиться посилання. У законах слід розмежовувати статті, частини статей, пункти, підпункти та абзаци, а в постановах Кабміну — пункти, підпункти й абзаци.

Особливу увагу потрібно приділяти визначенню абзаців у нормативно-правових актах, до яких вносилися зміни. Виключення окремих абзаців не означає автоматичного перенумерування інших абзаців, тому під час посилання на конкретний абзац Особливостей необхідно перевіряти не лише його поточне розташування, а й історію внесення змін до відповідного пункту.