Постанова Кабміну від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану» (далі-Постанова № 1512) визначає вимоги до визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування на період воєнного та/або надзвичайного стану в Україні.
Водночас норми зазначеної Постанови №1512 визначають окремих суб’єктів, які зобов’язані здійснювати аналіз цін.
Зокрема, такими, окрім замовника, є підрядник, виконавець робіт за договором про закупівлю та учасник процедури закупівлі.
При цьому, зазначені терміни не є тотожними за своїм правовим змістом. Щоб з’ясувати їх значення, необхідно врахувати як положення Постанови № 1512, так і норми законодавства про публічні закупівлі та цивільного законодавства.
Хто такий учасник процедури закупівлі?
Постанова №1512 визначає, що здійснювати аналіз цін на матеріальні ресурси повинен учасник процедури закупівлі — на етапі підготовки тендерної пропозиції у разі застосування твердої договірної ціни.
Отож, наведена норма визначає етап здійснення закупівлі, на якому такий суб’єкт повинен здійснити аналіз цін на матеріальні ресурси - підготовки тендерної пропозиції, та вид договірної ціни – при твердій договірній ціні.
Однак не визначає кого варто вважати учасником процедури закупівлі. Водночас для з’ясування правового статусу такого суб’єкта необхідно звернутися до законодавства про публічні закупівлі.
Згідно пункту 37 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) учасник процедури закупівлі - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
В свою чергу, норми Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) передбачають порядок подання тендерної пропозиції учасником.
Зокрема, пункт 31 Особливостей визначає, що тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 26 Закону. У тендерній пропозиції ціна подається без урахування податку на додану вартість.
Тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 цих особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Хто такий підрядник?
Підпункт 1 пункту 1 Постанови №1512 передбачає, що одним із суб’єктів господарювання, який зобов’язаний здійснювати аналіз цін на матеріальні ресурси, є підрядник.
Зокрема, дана норма деталізовує період, на якому підрядник повинен проводити аналіз цін :
- під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підядника;
- підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни.
Для визначення правового статусу підрядника слід звернутися до норм цивільного законодавства та Постанови Кабміну від 1 серпня 2005 року № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі - Постанова №668).
Згідно статті 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Спеціальні положення щодо будівельного підряду містяться у статті 875 Цивільного кодексу України. Згідно з нею за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
В свою чергу, Постанова №668 надає визначення підрядника - сторона договору підряду, яка виконує та передає замовнику закінчені роботи (об'єкт будівництва), передбачені договором підряду.
Отже, підрядник — це сторона укладеного договору підряду, яка зобов’язується виконати передбачені ним роботи та передати їх результат замовнику. На відміну від учасника процедури закупівлі, статус підрядника пов’язаний не з поданням тендерної пропозиції, а з наявністю укладеного договору підряду.
Хто такий виконавець робіт за договором про закупівлю?
Окрім двох наведених суб’єктів, які повинні проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, Постанова №1512 виділяє ще одного суб’єкта - виконавця робіт за договором про закупівлю.
Також Постанова №1512 визначає етап, на якому такий суб’єкт повинен провести аналіз цін та надати його замовнику - у складі документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни.
В свою чергу, норми Постанови №1512 не визначають правового статусу виконавця робіт за договором про закупівлю.
Зокрема, в Постанові № 1512 не міститься окремого визначення терміна «виконавець робіт за договором про закупівлю».
Також будь-які інші нормативно-правові акти не містять визначення такого терміна.
Однак з огляду на зміст цієї норми та етап, на якому подаються відповідні документи, варто визначити, що йдеться про суб’єкта, з яким планується укласти договір про закупівлю. У процедурі закупівлі відкритих торгів таким суб’єктом є переможець закупівлі, який має надати документи, необхідні для укладення договору.
Водночас термін «виконавець робіт за договором про закупівлю» в контексті положень Постанови №1512 не варто ототожнювати з терміном «підрядник», незважаючи на те, що дані поняття є подібними за своїм правовим змістом згідно положень ЦКУ та Постанови № 668.
Адже до укладення договору, зокрема договору підряду, суб’єкт ще не набуває статусу сторони відповідного договору, а після його укладення — залежно від виду договору та характеру правовідносин — може виступати підрядником.
Таким чином, у контексті положень Постанови № 1512 термін «виконавець робіт за договором про закупівлю» характеризує суб’єкта з огляду на його функціональну роль на етапі підготовки до укладення договору.
Підсумки
Поняття «учасник процедури закупівлі», «виконавець робіт за договором про закупівлю» та «підрядник» мають різне правове значення, оскільки характеризують суб’єкта на різних етапах закупівлі та виконання договору.
Учасник процедури закупівлі — це суб’єкт, який подав тендерну пропозицію. Виконавець робіт за договором про закупівлю в контексті відповідних положень Постанови № 1512 — це суб’єкт, з яким готуються укласти договір і який на цьому етапі подає передбачені документи до моменту укладення договору. Підрядник — це сторона вже укладеного договору підряду, яка виконує та передає замовнику результат робіт.
Таким чином, один і той самий суб’єкт господарювання може послідовно виступати учасником закупівлі, виконавцем робіт, з яким готуються укласти договір, а після його укладення — підрядником. Водночас для правильного застосування Постанови № 1512 необхідно враховувати конкретний етап закупівлі та вид договірної ціни.