Рекомендації щодо зміни ціни на пальне: якою підставою Особливостей керуватися та як безпечніше працювати із договором про закупівлю

Відповідно до останньої редакції від 31.01.2026 підпункту 2 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків

• узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків.

Якщо закупівля оголошена до 31.01.2026, тоді єдиною відмінністю формулювання підпункту 2 пункту 19 Особливостей буде останнє речення, яке на надто змінює умови застосування даної підстави “...Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 відсотків ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю”.

Отже, в разі збільшення ціни за одиницю пального на ринку замовник може внести відповідні зміни до договору про закупівлю в разі дотриманні всіх умов застосування підпункту 2 пункту 19 Особливостей:

• зміна ціни відбувається в сторону збільшення;
• збільшення ціни не може бути більше ніж на 10 % пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку;
• коливання має відбутися з дня укладення договору про закупівлю (якщо підняття ціни вперше саме по підпункту 2 пункту 19 Особливостей) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю (фактично з дня укладення ДУ) в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару саме по підпункту 2 пункту 19 Особливостей вдруге і далі);
• збільшення ціни не повинно призвести до збільшення суми договору про закупівлю (тобто, замовник буде змушений зменшувати обсяги закупівлі);
• змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків або змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 відсотків ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю (залежно від редакції Особливостей згідно якої замовником було оголошено закупівлю).
• обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).

Які документи варто вважати документальним підтвердженням коливання ціни

Особливості та жоден інший нормативно-правовий акт не дають відповіді на питання, які документи варто вважати документальним підтвердженням коливання ціни товару на ринку.

При цьому, в даному випадку варто визначити, що документи будь-якого органу, установи, організації, серед повноважень яких є збирання статистичної звітності, моніторинг цін, зокрема, щодо коливання цін на товари, можна вважати належним документальним підтвердженням коливання ціни товару.

До прикладу, відповідно до статті 3 Закону України «Про торгово-промислові палати України» завданнями торгово-промислових палат серед іншого є:

• надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через медіа, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислові палати мають право:

• видавати інформаційні, довідкові, рекламні та методичні матеріали з питань своєї діяльності.

Тому довідки Торгово-промислової палати у випадку належного відображення інформації про коливання ціни товару на ринку можна вважати належним документальним підтвердженням коливання ціни товару.

Окрім Торгово-промислової палати документи, для підтвердження коливання ціни товару, можуть видавати наступні органи:

• Державна служба статистики;
• Державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків»;
• Товарна біржа тощо.

Крім зазначеного, важливо також звертатися до умов укладеного договору про закупівлю. До прикладу, якщо замовник передбачив надання документального підтвердження лише від ТПП, тоді документ саме цієї установи варто приймати в якості такого підтвердження.

Ще одним важливим моментом є наявність у наданій постачальником довідці підтвердження періоду коливання згідно вимог Особливостей - коливання має відбутися з дня укладення договору про закупівлю (якщо підняття ціни вперше саме по підпункту 2 пункту 19 Особливостей) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару саме по підпункту 2 пункту 19 Особливостей вдруге і далі).

З аналізу умов застосування підпункту 2 пункту 19 Особливостей документальне підтвердження коливання ціни на ринку має містить:

• інформацію про стан цін щонайменше на дві дати, що визначають початок (дату укладення договору про закупівлю у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше або дату останнього внесення змін до Договору в частині зміни ціни у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі) та кінець часового інтервалу, у якому здійснювалося дослідження цін;
• результат порівняння цін у відсотковому вираженні.

Які документи повинен оприлюднити замовник в разі внесення змін до договору про закупівлю на підставі підпункту 2 пункту 19 Особливостей

Пункт 20 Особливостей передбачає, що замовник відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, зокрема в разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 цих особливостей. До такого повідомлення додаються зміни до договору про закупівлю.

У разі оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та / або про ціни на матеріальні ресурси у разі збільшення ціни за одиницю товару відповідно до підпункту 2 пункту 19 цих особливостей до такого повідомлення додається обґрунтування наявності підстав для внесення змін до договору про закупівлю, яке повинно бути документально підтверджено замовником.

Згідно з пунктом 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF.

Таким чином у разі збільшення ціни за одиницю товару відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей замовник повинен оприлюднити в ЕСЗ:

• повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю;
• зміни до договору про закупівлю (додаткову угоду) у форматі PDF;
• обґрунтування наявності підстав, яке повинно бути документально підтверджено Замовником.

Єдиною нормою, якою здійснюється правове регулювання формування обґрунтування наявності підстав для внесення змін до договору про закупівлю, є вже згадуваний абзац, яким доповнено пункт 20 Особливостей: «… додається обґрунтування наявності підстав для внесення змін до договору про закупівлю, яке повинно бути документально підтверджено замовником».

З аналізу зазначеної норми вбачається, що виключною вимогою до формування обґрунтування наявності підстав для внесення змін до договору про закупівлю є документальне підтвердження внесення змін до договору замовником.

Однак будь-яких інших вимог до обгрунтування, зокрема до змісту чи форми такого обгрунтування зазначена норма, а також будь-яка інша норма Особливостей чи іншого нормативно-правового акту, не містить. Приклад оформлення такого обгрунтування можна знайти у статті.

Чи зобов'язаний замовник погоджуватися на збільшення ціни

Договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного Кодексу України).

Положеннями статтей 11, 629 ЦКУ встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законодавець не зобов'язує замовника змінювати (збільшувати чи зменшувати) ціну за одиницю товару навіть при наявному факті зміни такої ціни, а лише визначає передумови можливої зміни ціни за одиницю товару. Якщо замовник не погоджується на запропоновану ініціативу постачальника зміна умов договору за взаємною згодою сторін не відбувається. Відтак, сторони мають надалі виконувати свої зобов'язання. Або ж сторони домовляються про розірвання такого договору. Разом з тим, зацікавлена сторона (як замовник, так і постачальник) має право ініціювати процедуру дострокового розірвання або зміни умов договору в судовому порядку.

Тож, отримавши, лист-звернення від постачальника щодо зміни істотної умови договору про закупівлю замовнику варто:

• проаналізувати надане таким постачальником документальне підтвердження на предмет його відповідності нормам законодавства,
• проаналізувати ситуацію на ринку щодо (не)можливості придбати товар за нижчими цінами, ніж пропонує постачальник,
• проаналізувати умови договору про закупівлю щодо порядку змін його умов. Не варто нехтувати даним пунктом рекомендацій. Адже договір є документом, в якому сторони вже погодили всі умови співпраці та надалі повинні виконувати їх. Саме в договорі визначені всі алгоритми дій замовника та постачальника у разі необхідності чи можливості внесення змін, порядок інформування тощо. Посилаючись на умови договору, замовник може обгрунтувати свою позицію у разі неприйняття ініціативи постачальника).

Як розірвати договір про закупівлю

Формат розірвання договору про закупівлю буде залежати від того, як сторони зможуть знайти спільну мову щодо такого розірвання.

З аналізу норм статті 651 ЦКУ випливає, що розірвання договору про закупівлю може здійснюватися в наступних випадках:

• за згодою сторін;
• за рішенням суду;
• у випадку односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.

За загальним правилом, у відповідності до принципу свободи договору, сторони договору можуть домовитися про його розірвання. При тому, сторони вправі домовитися про його розірвання у будь-який час, якщо законом не заборонено розривати той чи інший договір. Таким чином, підставою розірвання договору за згодою сторін є згода обох сторін договору про його розірвання.

Згідно зі статтею 654 ЦКУ зміна договору здійснюється в тій самій формі, що й сам договір, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Тож, в додатковій угоді варто зазначати, з якої дати сторони вважають себе звільненими від своїх зобов'язань, тобто додаткова угода може визначати кінцеву дату, з якої договір вважається розірваним. А також, за необхідності замовник у додатковій угоді може зафіксувати суму фактичного виконання договору, використання обсяги. При цьому, якщо договору про закупівлю розривається, укладати окремо ДУ про зменшення обсягів закупівлі недоречно.

Розірвання договору в односторонньому порядку є одностороннім правочином, який може реалізовуватися шляхом направлення одній із сторін договору, іншою стороною, повідомлення про розірвання. Однак для можливості одностороннього розірвання договору важливим є передбачення в договорі умов та порядку розірвання договору, зокрема з огляду на певні обставини, які можуть надати можливість одній із сторін договору використати дану умову договору.

При застосуванні односторонньої відмови від виконання договору важливим є аналіз договору на предмет можливості її застосування, адже одностороння відмова від виконання договору може бути успішно оскаржена до суду.

Якщо при односторонньому розірванні договору про закупівлю в повідомленні про розірвання одна із сторін договору передбачила, що договір вважається розірваним з конкретної дати, тоді починати відлік для обчислення строку для звітування про виконання договору про закупівлю після його розірвання замовник повинен з наступного дня від зазначеної в повідомленні дати (а не дати такого повідомлення, якщо дати не співпадають).

При відсутності можливості розірвання договору в односторонньому порядку та не погодженням із розірванням договору за домовленістю сторін, зацікавлена сторона договору може звернутися до суду задля розірвання договору в судовому порядку, зокрема у відповідності до статті 652 ЦКУ.

Після розірвання договору про закупівлю в замовника настає обов'язок звітування. Момент відліку строків для звітування буде залежати від способу розірвання договору, детальніше можна переглянути у дорожній карті.

Як забезпечити потребу після розірвання договору про закупівлю

Потреба, яку замовник не зміг задовольнити з причини розірвання договору про закупівлю не можна вважати «додатковою потребою» та відповідно «новим предметом» закупівлі. Дану потребу необхідно розглядати як річну потребу або частину річної потреби, про яку замовник знав на етапі планування закупівель. Тому відповідно обирати вид закупівлі для такої потреби необхідно виходячи із вартісних меж річної потреби закупівлі.

Так, якщо річна потреба - вартість предмета закупівлі пального за кодом ДК 021:2015: 09130000-9 — Нафта і дистиляти на рік становить чи перевищує 100 тис. грн, тоді замовник може провести закупівлю із застосуванням електронного каталогу та / або відкритих торгів. Відповідно, якщо замовник вже проводив закупівлі через ЗПП після розірвання договору про закупівлю замовник може знову провести ЗПП або ж обрати відкриті торги і навпаки.

Чи можна збільшити ціну на одиницю товару щодо талонів, які вже отримані замовником

Специфіка закупівлі пального талонами полягає в здійсненні заправки по таких талонах не відразу, а протягом певного періоду. І тому, може виникнути ситуація, коли талони отримані по початковій ціні, але постачальник хоче збільшити ціни і по них.

В такій ситуації відповідь замовник можна знайти в умовах укладених договорів про закупівлю.

Зокрема, замовнику слід звернути увагу на подібні умови договору:

“ПОСТАЧАЛЬНИК гарантує незмінність ціни на поставлений Товар з моменту отримання заявки ЗАМОВНИКА до моменту зарахування коштів, сплачених ЗАМОВНИКОМ, на поточний рахунок ПОСТАЧАЛЬНИКА....

На Товар, на який ЗАМОВНИК надав заявку, ціна не змінюється до повного використання бланків-дозволів”.

І тому виконувати умови договору про закупівлю та вносити зміни до договору в частині зміни ціни слід з огляду на подібні умови договору.

До прикладу, замовник може отримати певну кількість талонів згідно ціни, яка визначена умовами договору про закупівлю, а після цього вносити зміни до такого договору на поставку пального, яке не є ще поставленим.

Якщо ж умови договору про закупівлю не передбачають незмінність ціни на отримані талони замовник може розглядати варіант розірвання договору про закупівлю. Або ж обгрунтувати свою позицію та навести постачальнику позицію Великої палати Верховного суду України у справі № 922/2321/22 від 24.01.2024 щодо внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару: «із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається».

Як бачимо, Велика палата Верховного суду України у своїй постанові визначила, що зміна ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Ризики повернення талонів постачальнику та проведення нової закупівлі з більшою вартістю ціни за одиницю товару

Ситуація коли постачальник пропонує не просто розірвати договір на залишок, але й повернутися талони, які вже передані замовником можлива. Але погодження на такі умови постачальника несе для замовника певні ризики у вигляді питань від правоохоронних органів та ДАСУ.

Адже, замовник добровільно погоджується віддати талони із нижничи цінами, тоді як далі буде здійснювати закупівлю по вищих цінах на пальне.

Згідно статті 610 ЦКУ порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦКУ, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тому тут теж важливо звертатися до умов договору про закупівлю, не погоджувати на повернення талонів, фіксувати факт відмови заправки на АЗС по отриманих талонах в разі необхідності. А також з урахуванням умов договору про закупівлю розривати договір в односторонньому порядку чи через суд у зв'язку із невиконанням постачальником своїх зобов’язань. Якщо договір про закупівлю передбачає застосування санкцій в разі невиконанням постачальником зобов’язань, замовнику варто застосовувати такі заходи впливу згідно умов свого договору.