Технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів: що врахувати при здійсненні закупівлі

• Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі-Закон про транспорт);
• наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 № 615 «Про затвердження Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів» (далі-наказ №615);
• положенням про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.04.1998 № 102 (далі - Наказ № 102).

Так, стаття 3 Закону про транспорт передбачає, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

В статті 22 Закону про транспорт визначені вимоги до технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів.

Зокрема, технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів та їх складових виконують з метою підтримання їх у належному стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик під час використання, зберігання або утримання протягом періоду експлуатації.

Виконавцями технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів є суб'єкти господарювання, які відповідають таким вимогам:

• мають власні або орендовані засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають установленим законодавством вимогам;
• роботи з технічного обслуговування і ремонту здійснює персонал необхідного рівня професійної кваліфікації відповідно до видів цих робіт;
• мають виробничі споруди, засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають встановленим законодавством вимогам.

Натомість положення наказу №615 регулюють взаємовідносини між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, їх складових частин (систем), а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг.

В свою чергу, в пункті 1.1 наказу №102 йдеться, що це положення визначає порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів і розповсюджується на юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) незалежно від форм власності.

Водночас наказ №102 виділяє наступні види обслуговування автомобілів:

• технічне обслуговування автомобілів – операція або комплекс операцій із підтримання працездатності або справності автотранспортного засобу в період його використання за призначенням, зберігання й транспортування;
• ремонт – комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності виробів та відновлення ресурсів виробів чи їх складових частин.

Окрім цього, наказ №102 поділяє ремонт на два види:

• поточний ремонт (ПР) - ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні і(або) відновленні окремих частин (може виконуватись заявочно або за результатами діагностування агрегатним, знеособленим та іншими методами);
• капітальний ремонт (КР) - ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових.

Як визначити обсяг технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів?

Перед здійсненням закупівлі та обранням виду закупівлі, замовнику необхідно насамперед визначити обсяг предмета закупівлі - технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів.

Так, замовникам варто враховувати, що відповідно до пункту 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) закупівля здійснюється на підставі наявної або планової потреби. При цьому закупівля повинна бути включена до річного плану закупівель відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі».

Оскільки Особливості дозволяють здійснювати закупівлі виходячи з фактичної потреби, замовник має право планувати технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів до кінця поточного року, враховуючи:

• наявний автопарк;
• інтенсивність використання транспортних засобів;
• технічний стан транспорту (які транспортні засоби потребують ремонту або технічного обслуговування);
• обсяг ремонтів за попередні періоди;
• орієнтовний перелік можливих робіт;
• можливі сезонні або виробничі навантаження.

Особливо важливим є аналіз попереднього досвіду експлуатації транспортних засобів, адже саме він дозволяє сформувати реалістичну очікувану потребу.

Водночас на цьому етапі здійснення закупівлі замовники можуть використовувати службові записки структурних підрозділів, які обґрунтовують необхідність проведення ремонту чи технічного обслуговування транспортних засобів.

Як визначити предмет закупівлі - технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів?

Однією з передумов здійснення закупівлі є визначення предмета закупівлі. При цьому, розглянуті норми наказу №102 виділяють види обслуговування автомобілів - технічне обслуговування та ремонт, а також окремо поділяють ремонт на поточний та капітальний.

Водночас замовники, зустрічаючи назву виду ремонту – поточний та капітальний, з’ясовують чи варто відносити даний вид ремонту до поточного та капітального ремонту у розумінні законодавства з публічних закупівель.

Тому, щоб правомірно визначити предмет закупівлі необхідно проаналізувати положення закупівельного законодавства.

Так, відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

В свою чергу, пункт 21 частини 1 статті 1 Закону відносить поточний ремонт до послуг.

При цьому, пункт 3 розділу 2 Порядку №708 визначає, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року № 434.

Відповідно до пункту 4 розділу 1 Порядку №708 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року № 434.

Згідно викладеного, визначати предмет закупівлі послуг з поточного ремонту та робіт замовники повинні за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури.

Водночас в національному класифікаторі НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд» містяться наступні визначення:

• споруди - структури, пов'язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи. У цьому відношенні підготовка ґрунту, посадка або посів тощо для сільськогосподарських цілей не вважаються спорудами;
• будівлі - це криті споруди, які можуть використовуватися окремо, побудовані для постійних цілей, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. Житлові будівлі (будинки) — це споруди, не менше половини загальної площі яких використовується для житлових потреб. Якщо для житлових цілей використовується менше половини загальної корисної площі, то будівля належить до нежитлових відповідно до цільового призначення;
• житлові будівлі (будинки) — це споруди, не менше половини загальної площі яких використовується для житлових потреб. Якщо для житлових цілей використовується менше половини загальної корисної площі, то будівля належить до нежитлових відповідно до цільового призначення;
• інженерні споруди - усі споруди, що не належать до будівель, у тому числі лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури та споруди на них.

Зокрема, визначати предмет закупівлі ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів слід за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, а саме: ДК 021:2015: 50110000-9 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання» із зазначенням конкретної назви предмета закупівлі.

Як визначити очікувану вартість предмета закупівлі?

Ще однією умовою для здійснення закупівлі, окрім визначення предмета закупівлі, є визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.

Так, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі замовники повинні враховувати принципи здійснення публічних закупівель, зокрема принцип максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Окрім цього, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі замовники можуть враховувати приписи наказу Мінекономіки 18.02.2020 № 275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» (далі-наказ №275), та яка застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) (далі - Закон) та має рекомендаційний характер.

Зокрема, наказ №275 передбачає кілька методів визначення очікуваної вартості предмета закупівлі:

• метод порівняння ринкових цін (здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної інформації про ціну, направити не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг
• розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг на підставі закупівельних цін попередніх закупівель.

Водночас найбільш поширеним способом визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, і, зокрема при здійсненні технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів є направлення замовником запиту цінових пропозицій.

При цьому, положення наказу №275 деталізують яким чином замовнику сформувати даний запит. Зокрема, в запитах цінових пропозицій рекомендується зазначати інформацію щодо повної характеристики предмета закупівлі (марка, креслення, розмір, ДСТУ, ГОСТ, технічні умови, тип, сорт, категорія, артикул, ємність, густина, тип упаковки (тара), а також рік випуску для техніки та обладнання), необхідної кількості, графіку поставок, умов постачання, умов оплати та системи надання знижок, гарантійного терміну тощо. Зазначати, що збір інформації не тягне за собою ніяких зобов'язань замовника.

І відповідно, замовникам, щоб визначити очікувану вартість предмета закупівлі технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів слід направити не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій потенційним виконавцям послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, і на підставі отриманої відповіді визначати очікувану вартість предмета закупівлі.

Що врахувати при укладенні договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу?

Укладення договору є завершальною стадією здійснення закупівлі. При цьому, при формуванні проєкту договору та його укладенні сторони повинні керуватися загальними нормами, які регулюють правовідносини при укладенні договору, а також враховувати положення спеціального законодавства.

Так, відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Водночас нормами спеціального законодавства, зокрема статтею 25 Закону про транспорт, визначено договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

Істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є:

• найменування та місце розташування сторін за цим договором;
• перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання;
• вартість робіт та порядок розрахунків;
• перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу;
• перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов'язання виконавця щодо проведених робіт.

Виконавець за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу під час його укладання чи виконання не може нав'язувати замовнику за цим договором додаткові оплачувані послуги.

Також статті 26 та 27 Закону про транспорт передбачають права замовника та обов’язки та відповідальність виконавця послуг:

Виконавець за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів зобов'язаний:

• надавати можливість замовнику (уповноваженій ним особі) особисто візуально контролювати виконання робіт за договором за умов додержання вимог безпеки з охорони праці, передбачених законодавством;
• безплатно усувати недоліки, виявлені під час приймання виконаної згідно з договором роботи;
• безплатно виконувати роботу чи відшкодовувати замовнику витрати, пов'язані з усуненням недоліків, спричинених неналежним виконанням договору;
• гарантувати відповідність технічного стану транспортного засобу встановленим вимогам у межах проведеного ним технічного обслуговування і ремонту цього транспортного засобу;
• підтверджувати документально види та обсяги виконаних робіт та надавати замовнику відповідні документи із зазначенням дати виконання;
• виконувати гарантійні зобов'язання, надані ним замовнику.

Виконавець за договором про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортного засобу несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього договору згідно з цим договором, якщо інше не передбачено законом.

Замовник за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу має право:

• одержувати достовірну інформацію про предмет договору та його виконавця;
• особисто (або доручити уповноваженій ним особі) візуально контролювати виконання робіт за договором за умов додержання вимог безпеки з охорони праці, передбачених законодавством;
• на відшкодування збитків, завданих у результаті невиконання або неналежного виконання виконавцем договору, а також на безплатне усунення ним недоліків у період гарантійного терміну;
• отримувати від виконавця документальне підтвердження виду та обсягу виконаного технічного обслуговування чи ремонту транспортного засобу.

Окрім цього, замовникам при формуванні проєкту договору потрібно враховувати положення закупівельного законодавства, зокрема, які визначають вимоги до договору про закупівлю та які передбачені пунктами 17 та 19 Особливостей.

Підсумки

1. Технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів виконується з метою підтримання транспортних засобів їх у належному стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик під час використання, зберігання або утримання протягом періоду експлуатації.
2. Ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів слід відносити до виду предмета закупівлі послуг та визначати предмет закупівлі за показником четвертої цифри ДК 021:2015: 50110000-9 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання» із зазначенням конкретної назви предмета закупівлі.
3. Необхідною передумовою здійснення закупівлі технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів є визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, зокрема шляхом направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій потенційним виконавцям послуг.
4. Укладати договір на технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів слід з огляду на приписи загальних норм ЦКУ, а також враховувати норми спеціального законодавства – закупівельного та Закону про транспорт.