Законодавчі вимоги до підтвердження ступеня локалізації доволі не прості та зазнають періодичних змін. За таких умов замовник стикається із рядом питань: від теоретичних (що таке локалізація та як і ким вона розрахувається) до більш практичних (чи у всіх закупівлях необхідно застосовувати ступінь локалізації, як правильно сформулювання вимогу до учасника та як його надалі перевірити, коли можна здійснювати закупівлю без підтвердженого ступеню локалізації). Тому ми зібрали головне в одній статті, щоб відповісти на всі питання стосовно локалізації.

Нормативно-правова база

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. 

Відповідно до пункту 6-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону закупівля товарів, визначених у підпункті 2 вказаного пункту здійснюється виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує певний відсоток у році (у 2024 році - 20 відсотків), за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. гривень.

Уповноважений орган здійснює моніторинг дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Крім цього, підпунктом 3 пункту 6-1 Закону Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що Кабінет Міністрів України за погодженням із комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання промислової політики та розвитку окремих галузей виробництва, може затверджувати додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, в якому встановлює вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва в розмірі, що не перевищує ступінь локалізації виробництва, встановлений підпунктом 1 цього пункту на відповідний рік. До зазначеного додаткового переліку товарів не включаються товари, визначені підпунктом 2 цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 затверджено Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів (далі - Порядок № 861), який встановлює механізм підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі і визначені підпунктом 2 пункту 6-1 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про публічні закупівлі” та додатковим переліком товарів, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону.