Алгоритм закупівлі лікарських засобів

Крок 1. Визначаємо потребу

Звертаючись до положень пункту 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів).

А отже процес визначення потреби у відповідному товарі є невід’ємною частиною планування закупівлі. При цьому кожен замовник обирає для себе оптимальний метод визначення потреби у лікарських засобах.

Коли мова йде про розрахунок потреби у лікарських засобах, звертаємо увагу на Порядок визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.07.2017 № 782 (далі – Порядок № 782).

Відповідно до Порядку № 782, для визначення потреби закладів і установ охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, в закупівлі лікарських засобів, у тому числі для визначення потреби в лікарських засобах, вартість яких відшкодовується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, застосовуються методи кількісної оцінки потреб у лікарських засобах.

Методи кількісної оцінки потреб у лікарських засобах, які використовуються для розрахунку закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, такі:

1. метод кількісної оцінки потреб у лікарських засобах, що базується на показниках захворюваності – метод, при якому використовуються дані про кількість звернень населення по медичну допомогу, у тому числі випадків госпіталізації, з урахуванням динаміки показників захворюваності та клінічних протоколів;
2. метод кількісної оцінки потреб у лікарських засобах, що базується на показниках споживання – метод, при якому використовуються дані про обсяги споживання лікарських засобів у попередні роки (з урахуванням періоду відсутності лікарських засобів на ринку та / або змін обсягів споживання).

Потреба в лікарських засобах може визначатись за допомогою одного або комбінації двох методів кількісної оцінки. Більш детально нюанси використання кожного з методів описані у самому Порядку № 782.

Якщо уповноважена особа не може власноруч визначити потребу в лікарських засобах, рекомендуємо розглянути можливість залучення інших працівників замовника, які мають доступ до необхідної інформації та зможуть провести її аналіз.

Крок 2. Визначаємо джерело (джерела) фінансування закупівлі

Варто відзначити, що обов’язок визначення джерела фінансування закупівлі законодавчо не покладено на уповноважену особу. В той же час враховуючи технічну реалізацію електронних майданчиків, замовник не зможе оприлюднити в електронній системі закупівель річний план або зміни до нього у разі, якщо електронні поля щодо джерела фінансування закупівлі залишаться порожніми. А тому замовнику доцільно визначити джерело фінансування закупівлі ще на етапі її планування.

Крок 3. Формуємо перелік технічних та якісних характеристик товару

При формуванні переліку характеристик для лікарських засобів, замовники мають змогу скористатися Державним реєстром лікарських засобів України, в якому міститься перелік лікарських засобів, що зареєстровані на території України. При пошуку необхідного лікарського засобу, замовник може ознайомитись із його лікарською формою, дозуванням, пакуванням, формою випуску, терміном придатності, тощо.

Також для формування більш точного переліку технічних та якісних характеристик, уповноважена особа може скористатись допомогою як інших внутрішніх підрозділів, так і методом ринкових консультацій чи залучення зовнішніх експертів на договірній засаді.

Крок 4. Визначаємо предмет закупівлі

У відповідності до пункту 2 розділу ІІ Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708, під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів.

Окрім цього згідно пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), у річному плані повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).

А тому при визначенні предмета закупівлі лікарських засобів, замовнику доцільно врахувати не лише код ДК 021:2015: 33600000-6 - Фармацевтична продукція за Єдиним закупівельним словником, але й додаткову класифікацію – міжнародну непатентовану назву (МНН).

Крок 5. Розраховуємо очікувану вартість закупівлі

В процесі визначення очікуваної вартості предмета закупівлі лікарських засобів, замовник може затвердити власний алгоритм визначення очікуваної вартості предмета закупівлі або ж скористатись методами, визначеними у Примірній методиці визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженій наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275 (далі – Примірна методика).

Відповідно одним із найбільш ефективних методів визначення очікуваної вартості, визначений Примірною методикою, є метод порівняння ринкових цін – це метод визначення очікуваної вартості на підставі даних ринку, а саме загальнодоступної відкритої інформації про ціни та інформації з отриманих цінових пропозицій та прайс-листів на момент вивчення ринку.

Відповідно для аналізу ринкових цін на лікарські засоби, замовникам доцільно направити не менше 3-ьох запитів цінових пропозицій виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару. Таким чином розрахувати очікувану вартість можна здійснивши аналіз отриманих комерційних пропозицій.

В той же час рекомендуємо звернути увагу, що в зв’язку із змінами до Особливостей, які набули чинності з 01.07.2026, доцільно дещо змінити підхід до формування очікуваної вартості предмета закупівлі. Раніше законодавство сфери публічних закупівель не містило окремих вимог щодо відображення очікуваної вартості на різних етапах закупівлі. Тож замовники керувались положеннями Примірної методики та супутніх нормативно-правових актів, в тому числі Податковим кодексом України. Тож цілком логічно, що очікувана вартість предмета закупівлі розраховувалась та відображалась із врахуванням податку на додану вартість у випадках, коли відповідний предмет закупівлі оподатковується таким податком, або ж без врахування податку на додану вартість, якщо такий предмет закупівлі даним податком не оподатковується.

Проте, наразі законодавчі норми містять більш конкретні вимоги, які вказують на необхідність відображати очікувану вартість предмета закупівлі на певних закупівельних етапах із врахуванням податку на додану вартість або без його врахування. Таким чином вже на етапі визначення очікуваної вартості в замовника виникає необхідність привести отримані цінові пропозиції до єдиного показника.

Приклад. Замовником отримано 3 цінові (комерційні) пропозиції на препарат Алопуринол. Причому дві пропозиції включали податок на додану вартість, в той час як одна із пропозицій такий податок не включає. Тож задля застосування єдиного підходу, замовнику доцільно нарахувати на останню цінову пропозицію податок на додану вартість, після чого розрахувати середню ціну із наявного діапазону – це і буде очікувана вартість предмета закупівлі із врахуванням податку на додану вартість.

Також окрім отримання цінових пропозицій, уповноважена особа може здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної інформації про ціни на необхідні лікарські засоби, проте в такому разі доцільно переконатись в актуальності такої інформації.

Крок 6. Обираємо вид закупівлі

І. Замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, можуть здійснювати закупівлю лікарських засобів, шляхом:

№ п/п	Очікувана вартість	Вид закупівлі	Норма законодавства
1.	до 50 тис. гривень	прямий договір; запит пропозицій постачальників.	п.11 Особливостей
2.	до 50 тис. гривень включно до 100 тис. гривень для товарів, які відсутні у Додатку 1 до Особливостей	прямий договір; запит пропозицій постачальників.	п.11 Особливостей
3.	від 50 тис.гривень включно для товарів, які містяться у Додатку 1 до Особливостей	запит пропозицій постачальників.	п.11-1 Особливостей
4.	від 100 тис.гривень включно для товарів, які відсутні у Додатку 1 до Особливостей	запит пропозицій постачальників; відкриті торги із врахуванням особливостей; відкриті торги з публікацією англійською мовою.	п.10 Особливостей

Примітка: При застосуванні пункту 11-1 Особливостей для закупівлі лікарських засобів, варто також враховувати зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2026 № 680. Більш детально дані зміни описані в одному із матеріалів.

ІІ. Замовники, які є не підпадають під категорію закладів охорони здоров’я або не є структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, можуть здійснювати закупівлю лікарських засобів, шляхом:

№ п/п	Очікувана вартість	Вид закупівлі	Норма законодавства
1.	до 100 тис. гривень	прямий договір; запит пропозицій постачальників.	п.11 Особливостей
2.	від 100 тис.гривень включно	запит пропозицій постачальників; відкриті торги із врахуванням особливостей; відкриті торги з публікацією англійською мовою.	п.10 Особливостей

ІІІ. Якщо закупівля підпадає під виключення, передбачені пунктом 13 Особливостей, то такі закупівлі здійснюються шляхом укладення прямого договору про закупівлю.

Примітка: Вищезгаданий алгоритм вибору виду закупівлі базується на базових нормах пунктів 10, 11, 11-1 та 13 Особливостей і не враховує окремі нюанси здійснення закупівель, які можуть залежати від джерела фінансування або окремих обставин.

Для прикладу, якщо замовник здійснює закупівлю за субвенційні кошти, то окрім Закону із врахуванням Особливостей, варто керуватись ще й додатково встановленими законодавством умовами. Такі умови не суперечать вищезгаданому алгоритму, проте можуть дещо уточнювати його.

Крок 7. Затверджуємо та оприлюднюємо річний план закупівель або зміни до нього

Повертаючись до пункту 14 Особливостей, закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.

При цьому згідно частини 1 статті 4 Закону, річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.

Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Частиною 2 статті 4 Закону визначено, що у річному плані повинна міститися така інформація:

• найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
• назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
• розмір бюджетного призначення та / або очікувана вартість предмета закупівлі;
• код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів);
• вид закупівлі та орієнтовний початок проведення.

Крок 8. Здійснюємо закупівлю лікарських засобів

Даний етап напряму залежить від обраного виду закупівлі, при цьому замовник може скористатись наступними алгоритмами та прикладами документів:

• алгоритм здійснення запиту пропозицій постачальників, як «допорогової» закупівлі із використанням відповідних прикладів документів;
• алгоритм здійснення запиту пропозицій постачальників відповідно до пункту 11-1 або 10 Особливостей, із використанням відповідних прикладів документів;
• алгоритм здійснення процедури закупівлі відкриті торги із використанням відповідних прикладів документів.

Крок 9. Оприлюднюємо в електронній системі закупівель інформацію про укладений договір, а за необхідності – скан-копію договору із додатками до нього

Звертаючись до пункту 10 частини 1 статті 10 Закону, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:

10) договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) – протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Тож у разі, якщо мова йде про здійснення «надпорогових» закупівель, шляхом оголошення процедури закупівлі відкриті торги, здійснення запиту пропозицій постачальників, а також укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель відповідно до пункту 13 Особливостей, то однією з умов здійснення закупівлі є оприлюднення скан-копії договору про закупівлю та додатків до нього.

В той же час коли мова йде про «допорогові» закупівлі, в замовника відсутній обов’язок оприлюднення скан-копії договору про закупівлю та додатків до нього – такі дії вчиняються за ініціативи замовника в обумовлені законодавством строки.