Не секрет, що одним із найскладніших етапів проведення відкритих торгів для уповноваженої особи є етап кваліфікації учасників. На даному етапі уповноважена особа задає, як правило собі безліч питань та аналізує усі документи та інформацію задля того щоб не припуститися помилок під час кваліфікації учасників та їх тендерних пропозицій. У даному матеріалі наведемо можливий алгоритм дій уповноваженої особи та розглянемо на прикладах як правильно проводити розгляд тендерної пропозицій учасників.
«Оцінка» та «розгляд» тотожні поняття?
Трапляються випадки коли уповноваженою особою визначення «кваліфікація» / «розгляд» розуміється як «оцінка» тендерних пропозицій. Можливо таке помилкове розуміння викликане тим, що як «оцінка» так і «розгляд» наводяться у одній нормі / статті Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) під назвою «розгляд та оцінка тендерних пропозицій / пропозицій». Проте, це не так.
У відповідності до положень частини 1 статті 29 Закон та пункту 37 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) оцінка тендерної пропозиції проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, визначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною.
Варто зазначити, що пунктом 35 Особливостей визначено, що відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону (дана норма діє до 02.07.2023).
Згідно пункту 38 Особливостей та частини 9 статті 29 Закону замовник розглядає тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною відповідно до цих особливостей (далі - найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція), щодо її відповідності вимогам тендерної документації.
Тобто, спираючись на зазначенні норми можна зробити висновок, що «оцінка» та «розгляд» це два зовсім різних поняття, які по суті зводяться до наступного: «оцінка» - дія, яка здійснюється електронною системою закупівель автоматично щодо визначення найбільш економічно вигіднрої ціни, а «розгляд» - дія уповноваженої особи щодо перевірки тендерної пропозиції учасника на її відповідність вимогам тендерної документації замовника.
Алгоритм дій уповноваженої особи під час розгляду тендерної пропозицій
Чому відразу розпочинаємо із алгоритму дій? Тому що, аналізуючи кожну дію, яку проводить чи має провести уповноважена особа є можливість розібрати, як кажуть «по поличкам» та надати рекомендації на, що такій уповноваженій особі звернути увагу або як правильно розуміти чи читати ту або іншу вимогу / умову.
Коментар: уповноважена особа має також зрозуміти, що немає «єдиного» або «універсального» підходу до проведення розгляду тендерної пропозиції учасника, адже кожний такий розгляд тендерної пропозиції на відповідність вимог тендерної документації є індивідуальним та залежить від вимог та змісту умов тендерної документації. Відмінність тендерної документації зумовлюється тим, що замовником здійснюється закупівля різних предметів закупівлі і це залежить не лише від «товар це чи послуга», «послуга це чи робота», а залежить від технічних, якісних характеристик та вимог національного законодавства щодо кожного окремого предмету закупівлі, як у сфері публічних закупівель так і спеціальних норм, які встановлюють вимоги до такого предмету закупівлі або й обмеження до прикладу.
Приклад:
Закупівля молочних продуктів та техніки спеціального призначення. І один і другий предмет закупівлі є товаром. При цьому, законодавцем визначенні різні вимоги до таких предметів, які і має врахувати замовник, а саме:
- до молочних продуктів щодо строку зберігання, терміну придатності, технічних характеристик окремо для молока, окремо для сирів, окремо для ряжанок, вимоги на наявність документів для постачальника таким молочних продуктів, в тому числі і до приміщень в яких будуть зберігатися молочні продукти тощо;
- до техніки спеціального призначення є вимоги щодо комплектності, які мають відповідати національним стандартам, мають бути відповідні сертифікати відповідності чи якості, у разі якщо вартість закупівлі перевищує 200 тис. грн та така техніка є в переліку товарів щодо яких потрібно підтвердити ступінь локалізації виробництва, в такому випадку тендерна документація має містити вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації тощо.
1. Розгляд тендерної пропозиції, яка визначена системою, як найбільш економічно вигідна
Чому так? Пунктом 38 Особливостей визначено, що замовник розглядає тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною відповідно до цих особливостей (далі - найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція), щодо її відповідності вимогам тендерної документації.
Строк розгляду найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення її електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.
Тобто, законодавцем визначений порядок, відповідно до якого уповноважена особа розпочинає розгляд тендерних пропозицій із тієї, яка визначена електронною системою закупівель, як «найбільш економічно вигідна» та яка подана із найменшою ціною.
2. Підготовка реєстру документів, що вимагалися тендерною документацією
Запитаєте, для чого такий реєстр? Враховуючи, що кожний предмет закупівлі має безліч вимог як законодавчих, як і тих які встановлюються замовником у тендерній документації самостійно, як і інша інформація, а відтак уповноваженій особі буде простіше проводити розгляд тендерної пропозицій учасників.
Приклад:
Реєстр/перелік документів, що вимагалися тендерною документацією
Дані колонки потрібно для того, щоб розуміти зафіксувати чи наявний необхідний документ, чи відповідає він вимогам та в подальшому проаналізувати надавати «24 години» на виправлення учаснику або відхиляти його тендерну пропозицію.
Перша колонка необхідна для того, щоб зазначати номер документу (відповідно до вимоги замовника), це буде корисним під час розгляду тендерної пропозиції учасника, щоб нумерувати надані учасником документи та не плутати ті, що вже розглянуті та ті, що необхідно ще розглянути.
Друга колонка має містити вимоги з тендерної документації, але не варто в одну строку зазначати вимоги щодо декількох документів, адже потім буде не зручно їх перевіряти. Для прикладу: у вас є вимога щодо підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного договору, яка включає в себе надання довідки, аналогічного договору та документів, що підтверджують його виконання. Відповідно це буде три окремі строки.
Третя конка призначена для того, щоб зазначити наявний чи відсутній документ, який вимагається замовником.
Четверта колонка має містити чи відповідає наданий документ вимогам тендерної документації. Якщо не відповідає, то тут варто зазначити чому, щоб в подальшому було зручно формувати протокол відхилення тендерної пропозиції або повідомлення про виправлення невідповідностей.
П’яту колонку можна заповнювати після розгляду усіх документів, щоб зрозуміти свої подальші дії (відхилення чи надання «24 годин»).
Шоста колонка запропонована для того, щоб зафіксувати (за необхідності) моменти, які викликають запитання або над ними необхідно додатково подумати.
Лайфхак: для того, щоб врахувати усі документи надані у складі тендерної пропозиції їх варто створити папочку з назвою або номером закупівлі, у цій папці створюємо ще одну з назвою учасника та завантажуємо у неї усі документи тендерної пропозиції. Далі, під час перевірки наявності та відповідності документів, згідно з реєстром, проставляємо номер документу.
3. Розгляд документів лише тих, які визначенні тендерною документацією
Уповноваженими особами, на жаль, але допускається помилка при розгляді тендерної пропозиції учасника, яка зводиться до розгляду всіх документів, які надаються учасниками. При цьому, з практики аналізу відкритих торгів, яка дає право зробити висновки, що частенько учасники завантажуючи свої тендерні пропозиції завантажуюсь «усе» і те, що визначено тендерною документацією і навіть те, що не визначено останньою. І в свою чергу отримуючи такі пакети тендерних пропозицій уповноваженою особою проводиться розгляд всіх документів. Окрім того навіть, у разі виявлення невідповідностей, у документах, які не вимагалися, уповноважені особи надають «24 години» на їх виправлення. Хоча цього робити уповноважена особа була не зобов’язана, до прикладу наводимо витяг із рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Колегія).
Приклад:
Рішення Колегії від 28.06.2022 № 4964-р/пк-пз. Витяг із рішення Колегії: замовником вимагалось усунути невідповідності: на підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі / договору (договорів), згідно додатку 1 до тендерної документації. Тендерна документація передбачає необхідність надання підтвердження виконання саме не менше ніж одного договору, зазначеного в наданій учасником довідці. Тендерна документація не містить переліку документів для підтвердження виконання аналогічного договору. Враховуючи викладене та подану скаржником інформацію та документи, відсутні невідповідності в документах тендерної пропозиції зазначеного учасника, визначених частиною 16 статті 29 Закону. Разом з тим, враховуючи наведену вище інформацію, замовник не повинен був звертатись до зазначеного учасника на підставі вимог частини 16 статті 29 Закону щодо наведених вище документів. Враховуючи наведене, тендерна пропозиція скаржника була неправомірно відхилена з наведеної замовником підстави.
Коментар: наведений витяг із рішення Колегії, хоч і був наданий за процедурою, яка проводилася у відповідності до вимог Закону, проте наразі пунктом 40 Особливостей також визначенні положення щодо виправлення невідповідностей, тому дане рішення Колегії варто розглядати, як позицію Колегії щодо підходу у розгляді документів наданих учасником у складі тендерної пропозиції, а саме уповноваженою особу перевіряються документи виключно ті, які вимагалися тендерною документацією.
Виключенням з даного правила є документи, які не вимагалися тендерною документаціє, але надані учасником викладені іншою мовою, для прикладу наведемо рішення Колегії від 06.04.2021 № 7040.
Вимога тендерної документації: відповідно до пункту 7 розділу ІІ тендерної документації усі документи, що мають відношення до тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо учасником, повинні бути складені українською мовою, крім тих випадків коли використання букв та символів української мови призводить до їх спотворення (зокрема, але не виключно адреси мережі «інтернет», адреси електронної пошти, торговельної марки (знаку для товарів та послуг), загальноприйняті міжнародні терміни). Усі інші документи, що мають відношення до тендерної пропозиції (видані іншими установами), можуть бути надані іноземною мовою. У разі надання цих документів іноземною мовою, вони повинні бути перекладені українською. Переклад повинен бути посвідчений підписом перекладача та печаткою (у разі її використання) учасника торгів, або посвідчений нотаріально (на розсуд учасника). Визначальним є текст викладений українською мовою.
Позиція замовника: замовник зазначає, що при визначенні переможця тендерної закупівлі керувалась Законом та взяв до уваги документацію, викладену державною мовою, і не враховувала як порушення додаткові документи, які не входять до списку обов'язкових згідно з тендерною документацією, тому зазначені документи викладені іноземною мовою (в оригіналі), мають інформаційний характер та були завантажені учасником ТОВ «К» як додаткові підтверджуючі документи.
Позиція Колегії: у складі тендерної пропозиції переможця відсутній переклад, наведених вище документів. Враховуючи наведене, тендерна пропозиція переможця викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією. Враховуючи викладене, у замовника наявні підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця.
Але таке виключення не застосовується у разі зазначення у тендерній документації інформації про те, що замовник не розглядає документи, які не вимагалися тендерною документацією.
4. Під час розгляду потрібно врахувати технічні помилки / описки, формальні (несуттєві) помилки.
У відповідності до положень пункту 19 частини 2 статті 22 Закону однією із обов’язкової інформації, яка має бути зазначена замовником у тендерній документації є опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Наказом Мінекономіки № 710 від 15.04.2020 «Про затвердження Переліку формальних помилок» (надалі – Наказ № 710) було затверджено перелік формальних помилок. Такий перелік не є примірним, а є вичерпним, тому уповноваженій особі варто скопіювати його у тендерну документацію. До прикладу наводимо деякі із таких формальних помилок згідно Наказу № 710.
Приклад:
Витяг із переліку формальних помилок затверджених Наказу № 710
«2. Помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа / унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп'ютерна коректура, заміна літери (літер) та / або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі.
3. Невірна назва документа (документів), що подається учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, зміст якого відповідає вимогам, визначеним замовником у тендерній документації.
4. Окрема сторінка (сторінки) копії документа (документів) не завірена підписом та/або печаткою учасника процедури закупівлі (у разі її використання).
5. У складі тендерної пропозиції немає документа (документів), на який посилається учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції, при цьому замовником не вимагається подання такого документа в тендерній документації».
Також, варто вказати постанову Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 200/11480/20-а. У відповідності до змісту постанови суд прийшов до наступного висновку:
«Ухвалюючи рішення суди виходили з приписів пункту 19 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII, в якому передбачено, що у поданих у складі тендерної пропозиції документах можуть бути як суттєві помилки, які унеможливлюють оцінку тендерної пропозиції, так і несуттєві, які не впливають на зміст тендерної пропозиції. Таким чином, суд дійшов висновку, що у залежності від кваліфікації впливу помилки замовник або вчиняє передбачені частиною 16 статті 29 Закону заходи з метою усунення виявлених невідповідностей, і тільки у разі їх неусунення відхиляє тендерну пропозицію, або визнає їх несуттєвими та в такому випадку розглядає тендерну пропозицію.
Підставами для відхилення тендерних пропозицій, передбачених, зокрема, пунктами 1, 2 частини 1 статті 31 Закону, є невідповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону, а також невідповідність тендерної пропозиції учасника умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Водночас, у пункті 2 розділу 5 тендерної документації визначено, що до формальних помилок належать технічні, механічні та інші помилки, допущені учасниками в документах, які вони подали у складі тендерної пропозиції, і такі, що не нівелюють технічний потенціал та конкурентоздатність учасника.
Крім того, у пункті 19 частини 2 статті 22 Закону вказано, що у тендерній документації зазначаються, зокрема, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Наведене свідчить, що законодавець передбачив перелік помилок, які унеможливлюють беззаперечного відхилення тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі.
За такого правового врегулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що встановлена відповідачем неповнота копії трудової книжки ОСОБА_1 не може слугувати безумовною підставою для відхилення тендерної пропозиції, оскільки перебування вказаної особи у трудових відносинах з ТОВ "Х" підтверджується наказом про працевлаштування на посаду електрогазозварника відповідно до наказу від 29.04.2020, який, насамперед, був доданий до тендерної пропозиції та наявний в матеріалах справи».
Коментар: із зазначених положень статті 22 Закону вбачається, що замовник обов’язково має зазначати перелік формальних помилок, який є вичерпний та наведений у Наказі № 710. Та, як дає можливість зробити висновок постанова Верховного суду, замовник при розгляді тендерної пропозиції учасника зобов’язаний врахувати такі формальні помилки у разі їх наявності.
5. Розгляд та аналіз документів у складі тендерної пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації
Яким чином уповноваженій особі розпочати аналіз розгляду документів? Як уже попередньо зазначалося у даній статті розгляд тендерної пропозиції варто розпочинати із підготовки реєстру / переліку документів, які визначенні тендерною документацією. Наступне, перевірка наявності чи відсутності документу(тів) чи інформації у складі тендерної пропозиції учасника. Паралельно із цим уповноваженій особі потрібно аналізувати такий документ на відповідність вимогам встановленим у тендерній документації.
Приклад
Тендерною документацією на закупівлю Код ДК 021:2015:15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (хліб пшеничний, хліб житній, булочка здобна) у переліку документів – «інші документи, які потрібно подати учаснику» вимагалося надання скан-копію декларації виробника або якісного посвідчення або інший документ, який засвідчує якість товару, датоване не раніше 2022 року. Тобто, вимогами документації учасник може подати:
- або декларацію виробника;
- або якісне посвідчення;
- або інший документ, який засвідчує якість товару.
Окрім, цього тендерною документацією встановлена вимога, що такий документ має бути датований не раніше 2022 року.
Що ж проаналізуємо документ, який наданий учасником процедури?
На перший погляг документ наданай один із який передбачався тендерною документацією. При цьому, варто нагадати, що такий документ мав бути датований не раніше 2022 року. Із аналізу документу видно, що на «Посвідченні якості на хліб, хлібобулочні вироби» відсутні будь – які дата, у тому числі дата видачі. Що це означає? А те, що документ не відповідає вимогам тендерної документації. Що має вчити уповновадена особа? Відхилити пропозицію учасника чи надати 24 години на виправлення невідповідповідносей? У даному випадку начебто документ, який підтверджує технічні характристики предмету закупівлі, проте даний документ вимагається як «інші документи, які потрібно подати учаснику», тому у даному випадку уповноважена особа має дати учаснику 24 години на виправлення невідповідностей. Разом з тим, якщо такий документ вимагався на підтвердження технічних та якісних характристик предмету закупівлі, такий учасник підлягав відхиленю з підстав визначених абзацом 2 підпункту 2 пункту 41 Особливостей.
Також важливо правильно читати та розуміти умову або вимогу, яка визначена тендерною документацією рогляднемо до прикладу.
Приклад
Тендерна документація містила наступну вимогу: на підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) учасник процедури закупівлі має надати довідку за формою 3. Для підтвердження інформації наведеної у довідці учасник має надати копію аналогічного договору з усіма додатками до нього та копію документу(ів), що підтверджують його виконання.
Як правильно читати дату вимогу уповноваженій особі? Розділимо дану вимогу на декілька складових:
- наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) договору (договорів). Тобто, тендерною документацією допустимо надання учасником як одного договору так і декілька аналогічних договорів. Якщо учасником надано один договір, який підтверджує досвід виконання аналогічних договорів за предметом в такому випадку дана вимога виконана;
- виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). У нашому випадку тендерна документація не містить визначення що таке «аналогічний за предметом договір», а відтак розуміється будь – який договір, який відповідає суті закупівлі або є в переліку іншого виду договору, наприклад у договорі підряду товар, який передавався у власність за результатами робіт;
- для підтвердження інформації наведеної у довідці учасник має надати копію аналогічного договору з усіма додатками до нього та копію документу(ів), що підтверджують його виконання. Як бачимо умови тендерної документації не встановлено чи виконання мається на увазі повного обсягу товарів, робіт та послуг, тому приймається тендерна пропозиція яка містить документи, які підтверджують часткове його виконання, хоча фактично договір має бути виконаний. Також, документацією не встановлений чіткий перелік документів, які підтверджують таке виконання, а тому уповноважена особа приймає тендерну пропозицію, яка буде містити або акт(и) приймання – передачі, або акт(и) виконаних робіт, або накладні або інший документ, який буде вважати за необхідне подати учасник та який буде підтверджувати виконання умов договору;
- при цьому вимога має чітку вимогу про наявність довідки та всіх додатків до договору, який надається учасник на підтвердження виконання аналогічного предмету закупівлі договору.
Наведене вище підтверджується практикою Органу оскарження, наведено рішення Колегії від 02.08.2022 № 5288, оголошення № UA-2022-06-13-005590-a.
Вимога тендерної документації: у складі своєї тендерної пропозиції учасник повинен надати: 6.1. документально підтверджену інформацію про наявність досвіду виконання аналогічних договорів (не менше одного):
- копію аналогічного договору, який було укладено у 2018-2021 роках;
- акт виконаних робіт по вищенаведеному договору або інші документи, що підтверджують достовірність виконання аналогічного договору.
Під аналогічним договором мається на увазі договір на аналогічні види робіт (послуг), виконання яких передбачено в закупівлі, яка оголошена і в якій приймає участь і подає тендерну пропозиції учасник.
Позиція скаржника: переможець надав файл «Акти виконаних робіт за аналогічними договорами» даний файл на сторінці 5, 6, 11, 12 містить акти виконаних робіт КБ-3, проте акти надані не повному об'ємі, оскільки підтверджують виконання робіт тільки на суму 56 789,66 грн, в той час, як аналогічний договір наданий на суму 308 670,11 грн. Таким чином надані акти не повному об'ємі не підтверджують достовірність виконання аналогічного договору.
Позиція Колегії: тендерна документація не містила окремих вимог щодо необхідності надання документів, що підтверджують саме повне виконання договору. Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.
Коментар: аналіз даної вимоги та практика рішення Колегії дає можливість зробити висновок, що уповноважена особа має чітко встановлювати вимоги до учасників та розглядати тендерні пропозиції керуючись саме вимогами тендерної документації, а не власними переконаннями.
6. На що спираємося під час кваліфікації та чим керуємося при прийнятті рішення?
Будь – яка уповноважена особа звикла, що під час здійснення розгляду тендерної пропозиції потрібно використовувати практику моніторингу ДАСУ та рішення Колегії. При цьому, не потрібно забувати про «різні позиції», в окремих випадках «кардинально різну» позицію таких органів. Детальніше наведено у статті розміщеній на платформі TNDR. «АМКУ vs ДАСУ: огляд практики та рекомендації». І це не всі такі випадки, які можуть виникати на практиці, тому варто керуватися виключно положеннями нормативно – правових актів. Чому так? Тому що уповноважена особа захищена, якщо її дії відповідають нормам чинного законодавства. А висновки ДАСУ та рішення Колегії не завжди містять законодавчі обґрунтування виявлених на їх погляд «порушень», «невідповідностей» і не кожний замовник налаштований скасовувати такі рішення через органи судової гілки влади, водночас якщо все ж таки потрібно буде, то уповноваженій особі легше будувати свою лінії захисту та відновити порушене право.
7. Документальне оформлення
Дії та рішення уповноваженої особи повинні оформлюватися відповідним документом, таким документом є протокол уповноваженої особи, які під час розгляду тендерної пропозицій можуть бути про:
- оприлюднення повідомлення про усунення невідповідностей – оформлене у відповідності до частини 16 статті 29 Закону;
- відхилення тендерної пропозиції;
- прийняття рішення про визначення переможця та оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Приклади протоколів уповноваженої особи розміщенні на платформі TNDR. у розділі «Пакет прикладів документів для проведення відкритих торгів за Особливостями».
Підсумок
Етап розгляду тендерних пропозиції на відповідність їх вимогах тендерної документації є досить складною та відповідальною справою, тому уповноваженій особі потрібно навчитися діяти у відповідності до алгоритму дій наведених у даній статті та правильно читати, аналізувати умови власної тендерної документації, зміст поданої тендерної пропозиції учасника та основне вимоги чинного законодавства.