Договір розроблення проєктної документації та її експертизи: визначаємо ключові аспекти

Правове регулювання договору розроблення проєктної документації та її експертизи

Правові засади укладення договору на розроблення проєктної документації визначені нормами ЦКУ. Згідно з статтею 887 ЦКУ за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 888 ЦКУ передбачає, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Окрім цього, статті 889 та 890 ЦКУ визначають обов’язки замовника та підрядника. Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:

1. сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;
2. використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;
3. надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;
4. брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
5. відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;
6. залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

Підрядник зобов'язаний:

1. виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;
2. погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
3. передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;
4. не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;
5. гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Крім норм ЦКУ, під час укладення та виконання договору необхідно враховувати вимоги:

• Закону України «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон);
• Порядку розроблення проєктної документації на будівництво, затвердженого наказом Мінрегіону від 16.05.2011 №45 (далі - Порядок № 45);
• Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 (далі - Постанова № 668).

Зокрема, Порядок №45 визначає, що укладення та виконання договорів на виконання проектних робіт здійснюються у порядку, встановленому Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими Постановою № 668.

Таким чином, при укладенні та виконанні договору на розроблення проєктної документації сторони мають враховувати положення Постанови № 668 у частині, що відповідає предмету та особливостям проєктних робіт.

Отже, при укладенні договору сторони повинні керуватися не лише положеннями Цивільного кодексу України, а й спеціальними нормативними актами у сфері будівництва.

Як врегулювати питання проведення експертизи?

Хоча предметом договору розглядуваного виду договору, як правило, є саме розроблення проєктної документації, на практиці сторони часто одночасно врегульовують питання проходження експертизи.

Правове регулювання проведення експертизи здійснюється положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Постанови Кабміну від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Порядок № 560) та ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» (далі-ДСТУ 8907:2019).

Водночас пункт 3.6 ДСТУ 8907:2019 визначає, що замовником експертизи є фізична або юридична особа, яка згідно із законодавством має належні повноваження та звернулася до експертної організації для укладання договору на проведення експертизи, або проєктувальник, якщо це передбачено договором на виконання проєктних робіт.

Отож, згідно даних норм, замовником експертизи може бути замовник, який здійснює закупівлю проєктної документації або ж проєктувальник, який буде здійснювати розроблення проєктної документації.

І тому в разі, якщо проведення експертизи буде покладено на проектувальника, який здійснюватиме розроблення проєктної документації, відповідні умови слід передбачити в тендерній документації та проєкті договору.

Зокрема, доцільно прямо визначити у договорі:

• хто забезпечує подання документації на експертизу;
• чи входить вона до договірної ціни;
• хто усуває зауваження експертної організації тощо.

Чітке врегулювання цих питань дозволяє уникнути спорів після завершення розроблення документації.

Сторони договору розроблення проєктної документації та її експертизи

Сторонами договору розроблення проєктної документації та її експертизи є замовник та підрядник.

При цьому, норми ЦКУ не визначають, хто може виступати підрядником в договорі розроблення проєктної. Тому слід звернутися до будівельних норм.

З аналізу Закону видається, що підрядником може виступати спеціалізований суб’єкт.

Зокрема, стаття 7 Закону визначає, що проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та / або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Проект об'єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та / або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 45 вибір генпроектувальника (проектувальника) для розроблення проектної документації об’єктів будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до Порядку № 45:

• головний архітектор проекту (далі - ГАП) - архітектор, який має кваліфікаційний сертифікат та виконує роботу з архітектурно-об’ємного проектування, очолює та / або координує розроблення окремих розділів проектної документації;
• головний інженер проекту (далі - ГІП) - інженер, який має кваліфікаційний сертифікат інженера-проектувальника з інженерно-будівельного проектування, крім сертифікатів щодо дотримання вимог забезпечення безпеки життя і здоров’я людини, захисту навколишнього природного середовища, виконання інженерних вишукувань, кошторисної документації, технології будівельного виробництва, і виконує роботу з інженерно-будівельного проектування, очолює та / або координує розроблення окремих розділів проектної документації;

Таким чином, видається, що виступати підрядником може фізична особа, наприклад, ФОП, яка має відповідний кваліфікаційний сертифікат або ж юридична особа, у штаті якої є сертифіковані виконавці.

І тому замовнику перед укладення договору потрібно перевірити чи має підрядник-юридична особа у своєму складі сертифікованих виконавців або ж чи має ФОП відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Авторський нагляд: чи потрібно передбачати його в договорі?

Законодавство у сфері містобудування передбачає здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта. Відповідно до статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об’єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

При цьому авторський нагляд здійснюється архітектором — автором проєкту об’єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проєкту або уповноваженими ними особами. Порядок його проведення визначається законодавством та відповідними будівельними нормами.

Водночас пункт 17 Порядку № 45 передбачає, що замовник і генпроектувальник (проектувальник) визначають в умовах договору виконавця авторського нагляду, який здійснює авторський нагляд відповідно до вимог законодавства та державних будівельних норм.

Тому замовнику та проектувальнику в договорі на розроблення проектної документації слід передбачити виконавця авторського нагляду, який буде в подальшому здійснювати авторський нагляд, та яким може бути як сам проектувальник, так і інша уповноважена ним особа.

Що варто вважати істотними умовами договору?

Згідно статті 638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Керуючись зазначеною нормою при укладенні договору сторони повинні погодити його істотні умови, задля укладення договору.

Тому важливим в даному контексті є визначення істотних умов договору, оскільки вносити зміни до істотних умов договору про закупівлю сторони можуть виключно у випадках, які визначені в пункті 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).

Так, хоча ЦКУ та норми будівельного законодавства не встановлюють переліку істотних умов саме для договору на проведення проєктних робіт, із положень статей 638, 887–890 ЦКУ та спеціального будівельного законодавства випливає, що істотними умовами договору на розроблення проектної документації є:

• предмет договору;
• завдання на проєктування;
• строки виконання робіт;
• виконавець авторського нагляду;
• строк дії договору;
• ціна договору.

Підсумки

1. Договір на розроблення проєктної документації є окремим видом договору підряду, який регулюється насамперед статтями 887–891 Цивільного кодексу України, а також спеціальним законодавством у сфері будівництва.
2. При його укладенні замовнику необхідно не лише погодити предмет договору, строки та ціну робіт, а й перевірити наявність у проектувальника необхідних кваліфікованих виконавців, визначити склад проєктної документації, порядок її передачі, а також врегулювати питання проходження експертизи, якщо її проведення передбачається законодавством або домовленістю сторін та визначити виконавця авторського нагляду.