Пункт 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) дає визначення терміну моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Частина 1 статті 8 Закону визначає, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини 4 статті 22 Закону.

Згідно пункту 24 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі”.

Дані автоматичних індикаторів ризиків застосовуються з урахуванням цих особливостей.

Частина 2 статті 8 Закону визначає, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

  1. дані автоматичних індикаторів ризиків;
  2. інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
  3. повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
  4. виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
  5. інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Методика визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядок застосування затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, за погодженням з Уповноваженим органом (частина 20 статті 8 Закону).

В свою чергу на виконання норми визначеною частиною 20 статті 8 Закону Наказом Міністерства фінансів «Про затвердження Методики визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх переліку та порядку застосування» №476 від 27.09.2024 затверджено:

  • Методику визначення автоматичних індикаторів ризиків;
  • Перелік автоматичних індикаторів ризиків;
  • Порядок застосування автоматичних індикаторів ризиків.

Визначення, що таке автоматичні індикатори ризиків знайдемо в підпункті 2 частини 1 статті 1 Закону, в пункті 2 розділу І Методика визначення автоматичних індикаторів ризиків, в пункті 2 розділу І Порядок застосування автоматичних індикаторів ризиків, згідно яких автоматичні індикатори ризиків - критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно розділу ІІ Методика визначення автоматичних індикаторів ризиків індикатори розраховуються з метою визначення закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель та/або свідчать про ймовірність допущення таких порушень.

Розрахунок індикаторів здійснюється ризик-системою за допомогою програмного забезпечення, яке використовує алгоритми розрахунку згідно із заданими параметрами.

Для розрахунку індикаторів ризик-система може використовувати інформацію, яку розміщено або оприлюднено в таких джерелах:

  • електронна система закупівель;
  • єдині державні реєстри;
  • бази даних, відкриті для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Алгоритмом розрахунку індикаторів передбачено аналіз інформації з джерел, зазначених у пункті 3 цього розділу, як під час проведення окремої закупівлі (за окремим лотом), так і кількох закупівель упродовж певного періоду.

Індикатори розраховуються протягом проведення закупівлі, укладення договору про закупівлю/ державного контракту (договору) та його дії з урахуванням подій в електронній системі закупівель, що вмикають та вимикають індикатори.

Індикатори відображають інформацію щодо пріоритету ризику, опису ризику, параметрів та назви ризику.

Під час визначення переліку індикаторів кожному індикатору присвоюється пріоритет ризику:

  • високий пріоритет ризику;
  • середній пріоритет ризику;
  • низький пріоритет ризику.

Пріоритет ризику визначається з урахуванням впливу наявності ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель на результат закупівлі та враховується під час застосування індикаторів для формування переліку ризикових закупівель з метою прийняття прозорого, об’єктивного та неупередженого рішення про початок моніторингу закупівлі відповідно до положень законодавства у сфері закупівель.

Із переліком автоматичних індикаторів ризиків, їх пріоритетністю можна ознайомитися за посиланням.

Детальніше ознайомитися з порядком застосування індикаторів для формування переліку ризикових закупівель, рангами ризиків та які рішення призводять до спрацювання ризик-індикаторів можна в матеріалі Рішення замовника, які призводять до спрацювання ризик-індикаторів.

Підсумовуючи можемо дійти висновку, що автоматичні індикатори ризиків - це встановлені законодавством критерії із заданими наперед параметрами, що розраховуються автоматично ризик-системою відповідно до алгоритму на підставі інформації з електронної системи закупівель та інших визначених джерел і використовуються для виявлення закупівель, які містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель або свідчать про ймовірність їх допущення, з метою формування переліку ризикових закупівель та прийняття Органом державного фінансового контролю рішення про початок моніторингу закупівлі на підставі даних індикаторів.