Законодавство не надає визначення поняття додаткова угода. При цьому, стаття 651 ЦКУ визначає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частина 1 статті 653 ЦКУ визначає, що у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.
Згідно статті 654 ЦКУ зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Водночас Верховний Суд України у постанові від 31.05.21 у справі № 917/265/18 вказав, що додаткова угода до договору - це правочин, що вносить зміни до вже існуючого договору. І саме до додаткової угоди можуть застосовуватись вимоги статті 654 ЦКУ.
З урахуванням наведеного, додаткова угода є правочином, яким сторони вносять зміни до вже чинного договору, тобто до умов такого договору. При цьому, згідно статті 654 ЦКУ укладатися додаткова угода повинна в тій самій формі, що й договір, що змінюється, зокрема в письмовій формі.
