Щоб взяти участь в закупівлі відкритих торгів учасникам слід насамперед проаналізувати умови тендерної документації, на предмет можливості виконати їх при поданні тендерної пропозиції. Однак не завжди учасники можуть виконати умови тендерної документації в силу різноманітних обставин.
Причини можуть бути різними: вимога сформульована незрозуміло, передбачає надання документа, який учасник об’єктивно не може отримати, або встановлює умови, що необґрунтовано обмежують конкуренцію.
Водночас не кожна вимога, яку учасник не може виконати, є дискримінаційною. Тому важливо правильно оцінити її зміст і визначити, яким способом можна захистити свої права.
У цій статті розглянемо, як діяти учаснику, якщо він не може виконати певну вимогу тендерної документації, зокрема коли є підстави вважати її дискримінаційною.
Як учаснику оцінити вимогу замовника?
Першим етапом для учасника після оголошення закупівлі є аналіз тендерної документації. Учаснику необхідно перевірити не лише те, чи відповідає він установленим вимогам, а й те, чи може виконати їх у передбачений спосіб та надати документи, які вимагає замовник.
При цьому, в даному контексті варто розглянути наступні ситуації:
- вимога є незрозумілою або неоднозначною – в тендерній документації не конктретизовано характеристики предмета закупівлі, порядок підтвердження відповідності встановленим вимогам або зміст документа, який вимагається подати;
- вимога потенційно дискримінаційна – встановлені умови обмежують участь в закупівлі тільки певними учасниками.
І з огляду на присутність відповідної ситуації учасникам варто обрати відповідний спосіб реагування. До прикладу, якщо умова тендерної документації є незрозумілою, учаснику потрібно звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненнями щодо тієї чи іншої умови.
Це дасть змогу з’ясувати, як саме замовник розуміє відповідну умову та які документи вважатиме належним підтвердженням її виконання.
При цьому важливо враховувати - сама лише відсутність у конкретного учасника певного документа або неможливість виконати встановлену замовником умову ще не свідчить про її дискримінаційний характер.
Якщо вимога є обґрунтованою та не має ознак дискримінації, учаснику варто розглянути можливість отримання необхідного документа або забезпечення її виконання. Якщо ж для цього немає об’єктивних підстав або умова необґрунтовано обмежує конкуренцію, учасник може скористатися передбаченими законодавством способами захисту своїх прав.
Коли умова ТД може бути дискримінаційною
Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначено принципи здійснення публічних закупівель, одним із яких є недискримінація учасників та рівне ставлення до них. Окрім цього, частина 4 статті 5 Закону визначає, що замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Також частиною 4 статті 22 Закону визначено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Згідно викладеного, замовники при здійсненні закупівель не повинні дискримінувати учасників та встановлювати в тендерній документації вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
В свою чергу, законодавство не містить визначення дискримінаційних вимог. Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 640/1042/19 від 29.01.2021 визначив, що «дискримінація передбачає створення нерівних умов для конкретної особи або групи осіб серед інших».
Європейський суд з прав людини в рішенні суду у справі № 42184/05 «Карсон та інші проти Сполученого Королівства» від 16.03.2010 та рішенні у справі № 13378/05 «Бьорден проти Сполученого Королівства» від 29.04.2008 визначив «дискримінацію як відмінність у ставленні до осіб, які перебувають в аналогічній або схожій ситуації».
Саме тому недостатньо лише зазначити, що певний учасник не може виконати встановлену умову. Потрібно пояснити, у чому полягає її необґрунтованість, яким чином вона обмежує конкуренцію та чому її виконання не є необхідним для належного проведення закупівлі.
Звернення до замовника через електронну систему закупівель
Якщо учасник вважає, що певна умова тендерної документації є незрозумілою або має ознаки дискримінаційної, одним із перших способів реагування може бути звернення до замовника через електронну систему закупівель.
Зокрема, згідно абзаців 2-3 пункту 54 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (далі - звернення). Усі звернення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дня їх оприлюднення надати відповідь на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель.
Замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів. У разі внесення змін до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме - в оголошенні про проведення відкритих торгів таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів.
При цьому таке звернення варто сформулювати конкретно й аргументовано. Зокрема, доцільно зазначити:
- конкретний пункт тендерної документації;
- у чому полягає необґрунтованість установленої вимоги та яким чином вона обмежує можливість участі в закупівлі;
- при можливості, навести релевантну практику органу оскарження;
- запропонувати спосіб усунення порушення, наприклад виключити відповідну вимогу або змінити її формулювання.
Разом з тим, варто зазначити, що звернення до замовника не є обов’язковою передумовою для подання скарги до органу оскарження.
Окрім цього, пункт 54 Особливостей не зобов’язує замовників вносити зміни до тендерної документації на вимогу учасників.
Попри це, звернення учасників може бути ефективним способом усунення проблемної вимоги без необхідності проходження процедури оскарження. На практиці трапляються випадки, коли замовники погоджуються з аргументами учасників та самостійно вносять відповідні зміни до тендерної документації, як було у наступних випадках.
Приклад 1.
Закупівля № UA-2026-01-15-010393-a
Звернення учасника:
«Шановний Замовнику!
Просимо Вас прибрати дискримінаційну вимогу, яка порушуює принципи добросовісної конкуренції, а саме : " - Довідка у довільній формі про наявність матеріально-технічної бази з переліком обладнання (власного та/або орендованого та/або за договором) на території м. Вінниця, необхідного для виконання вищезазначеного виду послуг". Дана вимога суттєво звужує коло потенційних учасників, які мають можливість приймати участь та здатні забезпечити вчасне та якісне надання послуг, що є предметом закупівлі. Чому не можна мати сервісний центр у Вінницькій області чи Київській області і якісно надавати послуги?
Згідно з Законом України "Про Публічні закупівлі" Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників».
Відповідь замовника:
«Відповідні зміни були внесені Замовником в Тендерну документацію»
Приклад 2.
Закупівля № UA-2026-10-09-009538-a
Звернення учасника:
«Шановний Замовнику! У зв’язку зі скасуванням обов’язкової сертифікації продукції в державній системі сертифікації України та втратою чинності Переліку продукції, що підлягала обов’язковій сертифікації, відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 26.01.2018 № 93, надання сертифікатів відповідності на продукцію, зазначену в Таблиці № 1 Додатка № 3 до тендерної документації, не є загальнообов’язковою вимогою законодавства. Водночас усі встановлені Замовником технічні та якісні характеристики продукції можуть бути підтверджені паспортами, технічними паспортами та/або технічними описами виробників, у яких зазначаються матеріали виготовлення, конструктивні та експлуатаційні параметри, а також нормативні документи, відповідно до яких виготовляється продукція. Жодна із зазначених у технічній специфікації характеристик не потребує підтвердження виключно сертифікатом відповідності.
Крім того, пунктом 2 розділу 1 Додатка № 3 вже передбачено надання відповідних технічних документів, а також порівняльної таблиці з посиланнями на документи, що підтверджують відповідність запропонованої продукції вимогам Замовника. Таким чином, виключення вимоги щодо обов’язкового надання сертифікатів відповідності не вплине на можливість перевірки технічних та якісних характеристик продукції і не призведе до зниження вимог до її якості. Враховуючи викладене, просимо внести зміни до Додатка № 3 тендерної документації та виключити вимогу щодо обов’язкового надання сертифікатів відповідності, залишивши передбачені вимоги щодо підтвердження характеристик продукції паспортами, технічними описами та іншими документами виробника. У разі збереження вимоги щодо обов’язкового надання сертифіката відповідності просимо зазначити конкретний нормативно-правовий акт, технічний регламент та його положення, якими встановлено обов’язковість отримання саме такого сертифіката для зазначених товарів. Дякуємо!»
Відповідь:
«Доброго дня, шановний Учаснику! Дякуємо за Ваше звернення. До тендерної документації будуть внесені відповідні зміни».
Оскарження умов ТД до органу оскарження
У разі, якщо замовник не задовільнив вимогу учасника, зокрема не вніс зміни до тендерної документації, учаснику варто оскаржити відповідну вимогу тендерної документації до органу оскарження.
Це особливо важливо в ситуаціях, коли учасник не може виконати встановлену вимогу, а подання тендерної пропозиції без відповідного документа або підтвердження може призвести до її відхилення.
Правове регулювання оскарження в закупівлях здійснюється розділом Особливостей - Порядок оскарження процедури закупівлі.
Зокрема, пункт 55 Особливостей визначає, що оскарження процедури закупівлі відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.
Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.
В свою чергу, частина 18 статті 18 Закону передбачає, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
- про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
- про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Згідно частини 19 статті 18 Закону орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:
- висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;
- висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;
- підстави та обґрунтування прийняття рішення;
- у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та / або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Окрім цього, частинами 22 та 23 статті 18 Закону визначено, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Згідно викладеного, після прийняття органом оскарження рішення, зокрема про встановлення дискримінаційності певних вимог тендерної документації та зобов’язання замовника внести зміни до тендерної документації, замовник повинен або виконати таке рішення органу оскарження не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження, у відповідності до пункту 54 Особливостей шляхом внесення змін до тендерної документації або ж оскаржити таке рішення до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Що врахувати при формуванні та поданні скарги до органу оскарження?
При поданні скари до органу оскарження учасникам варто врахувати, що законодавство визначає вимоги до формування та подання скарги.
Так, згідно пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.
Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.
Частина 5 статті 18 Закону передбачає, що скарга повинна містити таку інформацію:
- найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються;
- ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб’єкта оскарження;
- підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;
- обґрунтування наявності у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;
- перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій;
- вимоги суб’єкта оскарження та їх обґрунтування.
До скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.
Зокрема, пункт 59 Особливостей передбачає такі строки подання скарг:
Щодо умов тендерної документації — з моменту оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, але не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації.
Щодо рішень, дій або бездіяльності замовника, які відбулися до закінчення строку подання тендерних пропозицій — протягом чотирьох днів з дати, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого на момент прийняття відповідного рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Щодо рішень, дій або бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій — протягом п’яти днів з дати, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, але до дня укладення договору про закупівлю.
Щодо рішення замовника про відміну відкритих торгів відповідно до пункту 50 Особливостей — протягом 10 днів з дати оприлюднення такого рішення, у тому числі щодо відміни торгів за окремим лотом.
Окремо пункт 59 Особливостей передбачає можливість подання скарг щодо змін до тендерної документації, внесених замовником після закінчення первісного строку оскарження її умов. Такі скарги можуть подаватися протягом п’яти днів з моменту оприлюднення змін, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого під час внесення цих змін.
Також цим пунктом визначено спеціальні строки оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до пункту 13 Особливостей. Загальний строк становить п’ять днів, а для окремих випадків, визначених цією нормою, — три дні з дати, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, але до дня укладення договору.
Водночас учасникам необхідно враховувати й положення пункту 60 Особливостей. Зокрема, якщо до тендерної документації замовником вносилися зміни, після закінчення встановленого для подання скарг строку, передбаченого абзацом першим пункту 59 цих особливостей, положення тендерної документації, до яких зміни не вносилися, не підлягають оскарженню.
Крім того, якщо до органу оскарження було подано скаргу (скарги) щодо оскарження положень тендерної документації, за результатами якої (яких) органом оскарження було прийнято одне чи кілька рішень по суті, після закінчення строку, встановленого для подання скарг, не підлягають оскарженню ті положення тендерної документації, щодо яких скаргу (скарги) до закінчення цього строку суб’єктами не було подано.
У разі порушення строків, передбачених пунктом 59 Особливостей, електронна система закупівель автоматично не приймає скарги, крім передбачених цим пунктом випадків оскарження змін до тендерної документації.
Таким чином, учаснику важливо не зволікати з оскарженням вимог тендерної документації. Якщо він виявив потенційно дискримінаційну умову, доцільно оцінити її та за необхідності подати скаргу в межах установленого строку. Інакше учасник може втратити можливість оскаржити відповідну вимогу та взяти участь у закупівлі на прийнятних для себе умовах.
Крім того, учасникам варто враховувати випадки, за яких скарга може бути залишена без розгляду. Зокрема, це може статися, якщо:
- суб’єкт оскарження подає скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення;
- скарга не відповідає вимогам частини п’ятої статті 18 Закону, пунктам 56, 59 і 60 цих особливостей;
- замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі;
- до моменту оприлюднення скарги замовником прийнято рішення про відміну процедури закупівлі, крім випадку оскарження такого рішення.
Отож, перед поданням скарги учаснику необхідно перевірити не лише наявність підстав для оскарження, а й дотримання встановлених законодавством вимог до її змісту, доказів та строків подання.
Типові дискримінаційні умови тендерної документації
Для того щоб оцінити, чи має певна вимога тендерної документації ознаки дискримінаційної, учаснику доцільно ознайомитися з практикою органу оскарження. Така практика дає змогу визначити, які вимоги замовників найчастіше стають предметом оскарження та за яких обставин вони можуть визнаватися дискримінаційними.
До прикладу, одним із найбільш частих дискримінаційних умов тендерної документації є кваліфікаційні критерії, які замовники можуть встановлювати згідно частини 2 статті 16 Закону, зокрема наступні:
- наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
- наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
- наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
- наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Водночас дискримінаційний характер може мати не сам факт установлення відповідного кваліфікаційного критерію, а конкретний спосіб його підтвердження або надмірні вимоги до учасників.
Наприклад, типовими дискримінаційними умовами при наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) є:
- підтвердження певних відсоткових показників в аналогічному договорі;
- підтвердження аналогічного договору виключно із замовниками, в розумінні закупівельного законодавства;
- підтвердження аналогічного договору за кодом ДК тощо.
Водночас при встановленні кваліфікаційного критерію - наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, типовою дискримінаційною умовою є вимога підтвердження зазначеного кваліфікаційного критерію виключно працівникам, які працюють в штаті учасника.
Також питання можуть виникати у разі встановлення вимог щодо наявності працівників із кваліфікацією або спеціальностями, необхідність яких не випливає з нормативно-правових актів, що регулюють відповідну сферу, або з характеру предмета закупівлі.
Щодо критерію наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, предметом оскарження можуть бути необґрунтовані кількісні вимоги до обладнання, його розташування в конкретному населеному пункті або вимоги щодо наявності обладнання виключно на праві власності.
Окрему увагу варто приділити технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі. Наприклад, ознаки дискримінації можуть виникати, якщо замовник установлює надмірно конкретні параметри товару, яким відповідає продукція лише одного виробника.
Підсумки
Якщо учасник не може виконати певну вимогу тендерної документації, насамперед йому необхідно з’ясувати причину такої неможливості та оцінити, чи має відповідна умова об’єктивне обґрунтування.
Якщо вимога є незрозумілою, доцільно звернутися до замовника за роз’ясненнями. Якщо ж вона має ознаки дискримінаційної, учасник може звернутися до замовника з вимогою усунути порушення та внести зміни до тендерної документації.
У разі якщо замовник не реагує на звернення або відмовляється змінювати відповідну умову, учасник має право оскаржити її до органу оскарження. При цьому важливо належним чином обґрунтувати порушення своїх прав та законних інтересів, надати відповідні докази й дотриматися встановлених строків подання скарги.
Таким чином, учаснику не варто автоматично відмовлятися від участі в закупівлі лише через неможливість виконати певну вимогу замовника. Спочатку необхідно оцінити її правомірність і, якщо є підстави вважати її дискримінаційною, скористатися передбаченими законодавством механізмами захисту своїх прав.
