Одним із інструментів, який дозволяє учасникам захистити свої інтереси під час здійснення закупівлі є оскарження умов тендерної документації, рішень, дій чи бездіяльності замовника, відміни відкритих торгів. Водночас сам факт подання скарги до органу оскарження не гарантує її розгляду по суті. За наявності визначених законодавством підстав орган оскарження може залишити скаргу без розгляду, що матиме певні негативні наслідки для скаржника - його доводи не отримують оцінки по суті, а сплачена за подання скарги плата, за загальним правилом, не повертається. Виняток становлять випадки, коли замовник усунув порушення, зазначені у скарзі.
Тому учаснику важливо не лише правильно визначити, які саме дії чи умови замовника він оскаржує, а й дотриматися встановлених вимог до змісту скарги, її документального підтвердження та строків подання.
В яких випадках орган оскарження залишає скаргу без розгляду?
Підстави для залишення скарги без розгляду визначені в пункті 63 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), зокрема в наступних випадках:
- суб’єкт оскарження подає скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення;
- скарга не відповідає вимогам частини 5 статті 18 Закону, пунктам 56, 59 і 60 цих особливостей;
- замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі;
- до моменту оприлюднення скарги замовником прийнято рішення про відміну процедури закупівлі, крім випадку оскарження такого рішення.
Отож, при наявності одного із зазначених випадків, які далі розглянемо детальніше, орган оскарження залишає скаргу без розгляду.
Оскарження порушення, яке вже було предметом розгляду органу оскарження
У цьому випадку підставою для залишення скарги без розгляду є повторне оскарження того самого порушення в межах тієї самої процедури закупівлі та з тих самих підстав, щодо якого орган оскарження вже прийняв відповідне рішення.
Важливо, що для застосування цієї підстави має значення не лише тотожність оскаржуваної умови чи рішення замовника, а й тотожність підстав, з яких подається скарга. Тобто необхідно враховувати, чи було відповідне порушення та аргументація скаржника вже предметом розгляду органу оскарження.
При цьому пункт 63 Особливостей не обмежує застосування цієї підстави лише випадками, коли попередню скаргу було задоволено. Визначальним є те, що орган оскарження вже прийняв відповідне рішення щодо того самого порушення та з тих самих підстав.
Наприклад, учасник оскаржив умову тендерної документації щодо кваліфікаційного критерію — наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору. Скаржник вважав, що замовник установив дискримінаційні вимоги до такого досвіду, однак орган оскарження відмовив у задоволенні скарги.
Якщо після цього учасник повторно подасть скаргу щодо тієї самої умови та з тих самих підстав, така скарга може бути залишена без розгляду відповідно до підпункту 1 пункту 63 Особливостей.
Скарга не відповідає вимогам частини 5 статті 18 Закону, пунктам 56, 59 і 60 цих особливостей
Зазначений випадок передбачає кілька підстав для залишення скарги без розгляду, зокрема, якщо скарга не відповідає кільком нормам - частині 5 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), та пунктам 56, 59 і 60 Особливостей.
Так, частина 5 статті 18 Закону визначає, що скарга повинна містити таку інформацію:
- найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються;
- ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб’єкта оскарження;
- підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;
- обґрунтування наявності у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;
- перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій;
- вимоги суб’єкта оскарження та їх обґрунтування.6) вимоги суб’єкта оскарження та їх обґрунтування.
До скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.До скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.
Згідно наведених норм, якщо скарга не відповідатиме приписам зазначеної норми, приміром, суб’єкт оскарження не наведе обґрунтування наявності у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника або ж не зазначить перелік документів, що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів, в органу оскарження присутні підстави для залишення скарги без розгляду згідно підпункту 2 пункту 63 Особливостей.
Тобто скаржнику недостатньо лише зазначити, які саме положення тендерної документації або дії замовника він вважає неправомірними. Необхідно також пояснити, у чому полягає порушення саме його прав та законних інтересів, як це впливає на його участь у закупівлі, а також зазначити документи, якими підтверджуються наведені обставини.
Наприклад, якщо учасник оскаржує вимогу про наявність обладнання виключно у власності, недостатньо лише зазначити, що така умова є дискримінаційною. Доцільно пояснити, що учасник має відповідне обладнання на підставі договору оренди, може використовувати його для виконання договору, однак не може виконати саме встановлену замовником умову щодо права власності. На підтвердження таких обставин можна надати відповідний договір оренди та інші документи, які підтверджують можливість використання обладнання.
Тобто скарга має містити не лише загальне твердження про порушення законодавства, а й конкретний зв’язок між оскаржуваною вимогою, правами скаржника та доказами на підтвердження його позиції.
Приклад відсутності належного обґрунтування порушених прав
В практиці органу оскарження є чимало рішень, в яких орган оскарження, залишаючи скаргу без розгляду, зазначає про відсутність обґрунтування наявності у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Зокрема, в закупівлі № UA-2026-09-04-008148-a скаржник в скарзі навів наступне обґрунтування:
- Вимога надання ідентичного договору з конкретною маркою графіту (Штучне обмеження досвіду). Пунктом 2 розділу Додатка 3-1 до тендерної документації «Вимоги до підтвердження відповідності предмету закупівлі технічним та якісним характеристикам» встановлено, що на підтвердження технічних та якісних характеристик Товару учасник у складі своєї тендерної пропозиції
- Передача зразків для тестування до визначення переможця (Порушення порядку оцінки) Замовником у Додатку 3-1 було встановлено вимогу, відповідно до якої для підтвердження відповідності запропонованого товару технічним вимогам Замовника, Учасник протягом 2 (двох) робочих днів з дня проведення електронного аукціону (або з дня закінчення строку подання тендерних пропозицій, якщо аукціон не проводився) зобов’язаний надати Замовнику зразки вхідного матеріалу-еквіваленту графіту для проведення експрес-тесту. Експрес-тест для підтвердження й перевірки кваліфікації чистоти та випробування якості матеріалу графіту виконується Замовником на власному лабораторному обладнанні згідно з умовами цієї технічної специфікації.
- По-перше, зразки вимагаються лише від тих, хто пропонує еквівалент, що ставить учасників з еквівалентним товаром у нерівне (дискримінаційне) становище порівняно з тими, хто пропонує «базову» марку МПГ-7ВГ.
- По-друге, за стабільною практикою АМКУ, вимога надання зразків на етапі кваліфікації або до неї (якщо це не передбачено специфічними законодавчими виключеннями) є неправомірною, оскільки оцінка пропозицій має здійснюватися виключно на підставі наданих у системі Prozorro документів.
- По-третє, тестування зразків є непрозорим критерієм, суб'єктивним інструментом Замовника для безпідставного відхилення «небажаних» учасників.
- Надання документів, які підтверджують параметри еквіваленту на етапі подання (Нерівні умови) Згідно з пунктом 2 розділу Додатка 3-1 до тендерної документації «Вимоги до підтвердження відповідності предмету закупівлі технічним та якісним характеристикам» Замовник в обов’язковому порядку вимагає надання Сертифікату (паспорту) якості на графітові вироби з графіту марки МПГ-7ВГ згідно ТУ У 23.9-37494898-001:2018 (з додатковими вимогами) та кваліфікацією чистоти не гірше ОСЧ-7-3;
- Завищені та не обґрунтовані технічні критерії тестування Замовником у Додатку 3-1 до тендерної документації також встановлено обов’язкову вимогу щодо проходження експрес-тесту на обладнанні Замовника (електронний мікроскоп JEOL JSM-6390LV тощо) за методикою 10 випадкових проб із 1000-кратним збільшенням. Таке положення тендерної документації призводить до наступних порушень:
- По-перше, методика внутрішнього тестування Замовника не є загальнодержавним стандартом для приймання товару під час публічних закупівель.
- По-друге, Замовник бере на себе функції сертифікаційного органу.
- По-третє, АМКУ регулярно задовольняє скарги, де замовники намагаються самостійно проводити лабораторні дослідження матеріалів до моменту підписання або виконання договору, оскільки це створює корупційні ризики та унеможливлює об'єктивний контроль з боку інших учасників. Додаток 3-1 Техн_вимоги_Графітові тиглі 2026_Лот-1_rev3
Таким чином, навіть детальний опис можливих порушень у тендерній документації та наведення аргументів щодо їх дискримінаційного характеру не замінюють обов’язку скаржника обґрунтувати, як саме такі умови порушують його права, та надати відповідні докази.
Приклад належного обґрунтування порушених прав
Водночас в закупівлі № UA-2026-09-09-013053-a наступне обґрунтування скаржника було достатнім для прийняття скарги до розгляду, на переконання органу оскарження, однак були присутні інші підстави для залишення скарги без розгляду:
У цьому прикладі важливим є те, що скаржник не обмежився загальними твердженнями про дискримінаційність вимог, а конкретизував власний досвід, навів документи на його підтвердження та пояснив, як саме встановлені замовником умови перешкоджають його участі в закупівлі.
Цей приклад демонструє, наскільки важливо пов’язувати кожну оскаржувану вимогу з конкретними обставинами діяльності скаржника.
Документальне підтвердження порушених прав та законних інтересів
Окрім обґрунтування порушених прав, частина 5 статті 18 Закону вимагає зазначити у скарзі перелік документів (доказів), які підтверджують наявність у суб’єкта оскарження таких прав та законних інтересів.
Водночас пункт 56 Особливостей встановлює, що якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження / докази.
Отже, скаржнику необхідно не лише перелічити документи, якими він підтверджує свою позицію, а й фактично завантажити відповідні матеріали до електронної системи закупівель.
При цьому важливо, щоб такі документи підтверджували саме обставини, на які посилається скаржник. Наприклад, якщо учасник стверджує, що є виробником певної продукції та має можливість її постачати, доцільно надати документи, які підтверджують цей статус і відповідні можливості, а не обмежуватися лише твердженням у тексті скарги.
Відсутність належного документального підтвердження або переліку доказів може стати підставою для залишення скарги без розгляду відповідно до підпункту 2 пункту 63 Особливостей, що доволі часто трапляється на практиці.
Приміром, в закупівлі № UA-2026-09-16-015198-a оскаржувалася вимога замовника щодо надання учасником закупівлі декларації про відповідність на порошкову фарбу, видану на виробника запропонованого товару.
Скаржник зазначав, що є виробником металевих стелажів і має необхідні виробничі потужності для виготовлення предмета закупівлі. Водночас замовник вимагав надати декларацію про відповідність на порошкову фарбу, причому така декларація мала бути видана саме на виробника готового товару.
Скаржник вважав цю умову дискримінаційною, оскільки виробник металевих стелажів не обов’язково є виробником порошкової фарби, яку він використовує у виробничому процесі.
На підтвердження своїх доводів скаржник завантажив до системи тендерну документацію та скриншоти звернення до замовника через електронну систему закупівель. Однак інших документів, які б підтверджували наведені ним обставини та порушення його прав, надано не було.
За результатами розгляду скарг орган оскарження дійшов висновку, що скарга товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТПОЛ-Україна» (код ЄДРПОУ: 32134535) від 28 вересня 2026 №UA-2026-09-16-015198-a.a1, в цій частині не відповідає вимогам частини 2 статті 18 Закону та абзацу другого пункту 56 Особливостей (зокрема, відсутні документальне підтвердження/докази) та частини 5 статті 18 Закону [зокрема, відсутній перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій].
Відповідно до вимог частини 12 статті 18 Закону орган оскарження залишає скаргу без розгляду, зокрема, у разі, якщо скарга не відповідає вимогам частин 2, 5, 8 та д9 цієї статті.
Відповідно до пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли скарга не відповідає вимогам частини п’ятої статті 18 Закону, пунктам 56, 59 і 60 цих особливостей.
У цьому випадку самих лише тверджень про те, що скаржник є виробником металевих стелажів і не виробляє порошкову фарбу, а також копій тендерної документації та скриншотів листування із замовником виявилося недостатньо для виконання встановлених вимог до скарги.
Строки оскарження: коли скарга може бути залишена без розгляду?
Ще однією підставою для залишення скарги без розгляду є недотримання строків, установлених пунктами 59 та 60 Особливостей.
Зокрема, пункт 59 Особливостей передбачає різні строки залежно від того, що саме оскаржується.
1. Оскарження умов тендерної документації.
Скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації.
Після закінчення встановленого для подання скарг строку, передбаченого абзацом першим цього пункту, скарги можуть подаватися лише щодо змін до тендерної документації, внесених замовником, протягом п’яти днів з моменту оприлюднення таких змін на веб-порталі Уповноваженого органу, але не пізніше ніж за три дні до дати, встановленої для подання тендерних пропозицій, яка була встановлена під час внесення таких змін.
2. Оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися протягом чотирьох днів з дати, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але не пізніше ніж за три дні до встановленого на момент прийняття такого рішення, дії чи бездіяльності замовника кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
3. Оскарження рішень, дій або бездіяльності після оцінки тендерних пропозицій.
Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом п’яти днів з дати, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
4. Оскарження рішення про відміну відкритих торгів.
Скарга, що стосується прийнятого замовником рішення щодо відміни відкритих торгів відповідно до пункту 50 цих особливостей, подається протягом 10 днів з дати оприлюднення замовником рішення про відміну відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом).
5. Оскарження переговорної процедури закупівлі
Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до пункту 13 цих особливостей, подаються протягом п’яти днів (протягом трьох днів у разі застосування положень підпункту 3 пункту 13 цих особливостей, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її постачання та розподілу, постачання теплової енергії для задоволення потреб опалення, постачання гарячої води, електронних комунікаційних послуг, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дати, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Важливо також враховувати положення пункту 60 Особливостей. Якщо замовник вносив зміни до тендерної документації, після закінчення первісного строку оскарження не можна оскаржувати положення, до яких такі зміни не вносилися.
Отже, учаснику потрібно уважно відстежувати не лише загальний кінцевий строк подання тендерних пропозицій, а й те, які саме положення документації були змінені замовником та коли такі зміни оприлюднені.
Приклад оскарження положень тендерної документації після закінчення строку
Разом з тим, на практиці скаржники досить часто не враховують зазначені приписи, як було в закупівлі - № UA-2026-09-10-012898-a, в якій оскаржувались умови тендерної документації.
Водночас орган оскарження в рішенні №11573-р/пк-пз від 25.09.2026 визначив наступне:
Таким чином, сам факт продовження замовником строку подання тендерних пропозицій або внесення змін до окремих положень документації не означає, що учасник отримує нову можливість оскаржити всі інші умови тендерної документації.
Замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі
Ще однією підставою для залишення скарги без розгляду є усунення замовником порушення, зазначеного у скарзі.
Наприклад, учасник оскаржив дискримінаційну вимогу тендерної документації, а замовник після подання скарги, але до її розгляду, вніс відповідні зміни та виключив оскаржувану умову.
У такому випадку орган оскарження залишає скаргу без розгляду відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей, оскільки порушення, на яке посилався скаржник, уже усунуто.
Крім того, пункт 56 Особливостей передбачає повернення плати за подання скарги у випадку, коли орган оскарження залишає її без розгляду через усунення замовником порушень, зазначених у скарзі.
До моменту оприлюднення скарги замовником прийнято рішення про відміну процедури закупівлі, крім випадку оскарження такого рішення
Останньою підставою для залишення скарги без розгляду є прийняття замовником рішення про відміну процедури закупівлі до моменту оприлюднення скарги.
Підпункт 4 пункту 63 Особливостей передбачає, що в такому випадку орган оскарження залишає скаргу без розгляду, за винятком ситуації, коли предметом оскарження є саме рішення про відміну процедури закупівлі.
До прикладу, учасник має намір оскаржити дискримінаційні умови тендерної документації, однак до моменту оприлюднення його скарги замовник уже прийняв рішення про відміну відкритих торгів. За таких обставин скарга щодо умов тендерної документації підлягатиме залишенню без розгляду.
Водночас якщо учасник не погоджується саме з рішенням замовника про відміну відкритих торгів, він має право оскаржити таке рішення в порядку та строки, передбачені пунктом 59 Особливостей.
Отже, для застосування цієї підстави важливим є момент прийняття замовником рішення про відміну закупівлі та предмет скарги: чи оскаржує учасник умови або інші дії замовника, чи безпосередньо рішення про відміну процедури закупівлі.
Підсумки
Щоб орган оскарження прийняв скаргу до розгляду учасникам слід дотриматись вимог, які передбачені нормами Закону та Особливостей.
При поданні скарги учаснику недостатньо лише вказати на незгоду з умовами тендерної документації чи рішеннями замовника. Важливо чітко обґрунтувати, у чому полягає порушення, яким чином воно впливає на права та законні інтереси учасника, а також підтвердити свої доводи належними доказами й дотриматися встановлених строків оскарження. Такий підхід допоможе уникнути підстав для залишення скарги без розгляду та підвищить шанси на те, що орган оскарження розгляне її аргументи по суті та прийме позитивне для учасника рішення.
