Згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Звертаючи увагу на пункт 6 частини 1 статті 1 Закону, договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідь на питання щодо необхідності відображення коду ДК у договорі про закупівлю можна віднайти у статті Чи обов’язково у договорі про закупівлю вказувати код ДК.
А як же бути замовнику, коли мова йде про прямі угоди? Для початку варто розглянути що таке прямий договір у розумінні законодавства, в тому числі й у сфері публічних закупівель.
Оскільки прямий договір не є договором про закупівлю в розумінні Закону, то перш за все замовнику необхідно керуватися загальними вимогами Закону та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), а також враховувати Цивільний та Господарський кодекси України. І звісно ж не забувати, що частина вимог в закупівельній сфері стосуються виключно договору про закупівлю та на прямі угоди впливу не мають.
Згідно вимог Закону з урахуванням Особливостей, замовник може укласти прямий договір при здійсненні закупівель у відповідності до пункту 11 Особливостей: для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. грн, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. грн. Виняток у законодавчій сфері публічних закупівель присутній лише для певної категорії замовників та за умов, зафіксованих у пункті 11-1 Особливостей – вартісні межі в таких випадках дещо нижчі, а саме 50 тис. грн.
Повертаючись до інших вимог законодавства щодо прямого договору, частина 1 статті 626 глави 52 Цивільного кодексу України стверджує, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статті 180 глави 20 Господарського кодексу України в свою чергу зазначає, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. А враховуючи законодавство у сфері публічних закупівель, важливе місце у визначенні предмета договору займає національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник».
Вимоги щодо необхідності зазначення коду національного класифікатора за Єдиним закупівельним словником та додаткового класифікатора у прямому договорі
У відповідності до пункту 15 Особливостей, предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). У відповідності до частини першої розділу І Порядку визначальним при визначенні предмета закупівлі є саме показник основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономіки від 23.12.2015 № 1749. Порядок також містить інформацію щодо необхідності зазначення додаткового класифікатора МНН для окремої категорії товарів – лікарських засобів.
Варто підкреслити той факт, що окрім лікарських засобів є ще одна категорія товарів, які мають додаткову класифікацію – медичні вироби – НК 024:2023 «Класифікатор медичних виробів». Проте в Порядку не зазначено жодних вимог щодо врахування даного класифікатора на етапі визначення предмета закупівлі. Зазначати НК код та назву 024:2023 «Класифікатор медичних виробів» зобов’язує Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082.
Повертаючись до Закону та Особливостей, у даних законодавчих нормативах немає жодної прямої вимоги щодо необхідності зазначення коду ДК 021:2015 за Єдиним закупівельним словником чи додаткового класифікатора у прямому договорі. Тож, на перший погляд, за відсутності даної інформації в умовах прямого договору замовник нічого не порушує.
В той же час варто врахувати й інші аспекти. Задля здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель замовник має оприлюднити річний план або зміни до нього та звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн).
Відповідно маємо проаналізувати вимоги до інформації, яку мають містити річний план або зміни до нього та звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Так, частиною 2 статті 4 Закону визначено, що у річному плані повинна міститися така інформація:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3) розмір бюджетного призначення та / або очікувана вартість предмета закупівлі;
4) код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів);
5) вид закупівлі та орієнтовний початок проведення:
…
Згідно з частиною 3 статті 3 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити таку інформацію:
1) дата укладення та номер договору / документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг);
2) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
3) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через своїрелігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг;
5) місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг та номер телефону;
6) назва предмета закупівлі;
7) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг;
8) ціна, зазначена в договорі про закупівлю / документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), та строк виконання договору.
Враховуючи викладене вище як річний план, так і звіт про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівельмають містити інформацію про предмет закупівлі. Окрім цього пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону замовника зобов’язано зазначати інформацію про предмет закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі.
Аналогічна вимога встановлена пунктом 13 Порядку _______, який визначає, що крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:
- міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу;
- коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу;
- коду за показниками третьої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - послуга з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надається за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
- коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - роботи;
- коду та назви відповідно до Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - послуга з поточного ремонту або послуга з виконання науково-технічних робіт.
Тож, з наведеного вище аналізу законодавства та враховуючи, що предмет закупівлі має бути всюди ідентичний, можемо зробити висновок, що річний план або зміни до нього, звіт про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель та сам договір мають містити інформацію про:
- назву предмета закупівлі;
- код за Єдиним закупівельним словником;
- МНН лікарського засобу, у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу;
- код та назву медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2024 «Класифікатор медичних виробів», у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу.
Також пропонуємо розглянути витяг із моніторингу Державної аудиторської служби UA-M-2024-01-15-000101 до закупівлі UA-2023-12-29-002661-a:
«Відповідно до пункту 14 Особливостей запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. При цьому, частина 1 статті 4 Закону передбачає, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Відповідно до пункту 5 річного плану на 2023 рік UA-P-2023-12-29-001437-b замовником запланована закупівля за кодом ДК 021:2015:90400000-1: Послуги у сфері водовідведення (Централізоване водовідведення).
Водночас відповідно до пункту 1 укладеного Договору від 29.12.2023 №40 Виконавець зобов’язується надавати Споживачу послуги з централізованого водопостачання (код ДК 021:2015:65110000-7 Розподіл води) та централізованого водовідведення (код ДК 021:2015:90430000-0 Послуги з відведення стічних вод).
Моніторингом установлено, що відповідно до пункту 5 річного плану на 2023 рік UA-P-2023-12-29-001437-b замовником запланована закупівля за кодом ДК 021:2015:90400000-1: Послуги у сфері водовідведення (Централізоване водовідведення), згідно з протоколом про прийняття рішення уповноваженою особою від 29.12.2023 №б/н прийнято рішення щодо закупівлі за предметом ДК 021:2015:90400000-1: Послуги у сфері водовідведення (Централізоване водовідведення).
Водночас, відповідно до пункту 1 укладеного Договору від 29.12.2023 №40 Виконавець зобов’язується надавати Споживачу послуги з централізованого водопостачання (код ДК 021:2015:65110000-7 Розподіл води) та централізованого водовідведення (код ДК 021:2015:90430000-0 Послуги з відведення стічних вод).
Таким чином, назва предмету закупівлі, вказаного в укладеному договорі, не відповідає назві предмету закупівлі у Річному плані, чим порушено вимоги частини 1 статті 4 Закону, пункту 14 Особливостей.
Під час проведення моніторингу на запит Східного офісу Держаудитслужби щодо прийнятих рішень та / або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-29-002661-a замовник пояснив, що Договір № 40 від 29.12.2023 достроково розірвано за згодою Сторін шляхом укладання Додаткової угоди від 24.01.2024 №2.»
Підсумки
Коли мова йде про прямий договір, то в законодавстві, на перший погляд, не передбачено прямих вимог щодо необхідності відображення в його умовах коду основного класифікатора за Єдиним закупівельним словником чи коду додаткового класифікатора. Проте з системного аналізу положень закупівельного законодавства висновується, що:
- річний план або зміни до нього, звіт про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель та сам договір мають містити ідентичну інформацію щодо предмета закупівлі;
- річний план або зміни до нього, звіт про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель та сам договір мають містити інформацію про:
- назву предмета закупівлі;
- код за Єдиним закупівельним словником;
- МНН лікарського засобу, у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу;
- код та назву медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2024 «Класифікатор медичних виробів», у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу.
