З моменту внесення змін до Особливостей, які набули чинності з 01.07.2026, пройшло чимало часу. Проте питання щодо впливу податку на додану вартість на процес здійснення закупівлі продовжують турбувати замовників. Тож у даному матеріалі пропонуємо дослідити чи варто прирівнювати вплив єдиного податку на процес здійснення закупівлі до податку на додану вартість, а також чи може платник єдиного податку на етапі укладення договору про закупівлю донарахувати його вартість поверх ціни поданої тендерної пропозиції / пропозиції.
Що варто врахувати під час подання тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах?
Пунктом 30 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), передбачено, що під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи.
Відповідно до пункту 31 Особливостей, тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин 1, 4, 6 та 7 статті 26 Закону.
Тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 цих особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку, який у разі необхідності може бути продовжений.
Причому в частині 2 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) зазначено, що кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію / пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі частини предмета закупівлі (лота).
Згідно пункту 32 Особливостей, ціна тендерної пропозиції може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену в оголошенні про проведення відкритих торгів, з урахуванням абзацу другого пункту 28 цих особливостей.
При цьому абзацом 2 пункту 28 Особливостей визначено, що замовник в тендерній документації обов’язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
Керуючись пунктом 33 Особливостей, тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель.
Повертаючись до абзацу 1 пункту 31 Особливостей, у тендерній пропозиції ціна подається без урахування податку на додану вартість.
Що варто врахувати під час подання пропозиції на запит пропозицій постачальників?
Звертаючись до пункту 58 Порядку № 822 формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (надалі – Порядок № 822), постачальник через електронний каталог подає пропозицію відповідно до вимог, установлених замовником у запиті пропозицій постачальників в електронній системі закупівель.
На запит пропозицій постачальників, оприлюднений замовником в електронній системі закупівель, постачальник має право подати тільки одну пропозицію.
Подання пропозиції постачальником вважається підтвердженням того, що його товар відповідає вимогам, визначеним замовником у запиті пропозицій постачальників.
Постачальник у відповідь на запит пропозицій постачальників від замовника не може подати пропозицію, товар в якій не відповідає специфікації товару, що зазначена в такому запиті.
Електронною системою закупівель після закінчення строку для подання пропозицій постачальників, визначеного замовником в запиті пропозицій постачальників, розкривається вся інформація, зазначена в пропозиції.
В той же час повертаючись до абзацу 1 пункту 58 Порядку № 822, у пропозиції ціна подається без урахування податку на додану вартість.
Тобто з вищезгаданого випливає, що при поданні пропозиції через електронний каталог постачальник розраховує ціну без врахування податку на додану вартість.
Яким чином податковий статус переможця процедури закупівлі / переможця відбору впливає на процес укладення договору про закупівлю?
Аналізуючи положення пункту 17 Особливостей, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 92, 10, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
У сумі договору про закупівлю повинен враховуватися податок на додану вартість у разі, коли постачальник товару / надавач послуг / виконавець робіт є платником податку на додану вартість, а операція з постачання товару / надання послуг / виконання робіт підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.
А отже і вищезгадані вимоги стосуються в тому числі договорів про закупівлю, укладених за результатами проведення відкритих торгів та запиту пропозицій постачальників.
Окрім цього пунктом 66 Порядку № 822 визначено, що замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. У разі обґрунтованої потреби строк укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів.
Договір між замовником та переможцем відбору укладається відповідно до вимог законодавства.
У сумі договору повинен враховуватися податок на додану вартість у разі, коли постачальник товару є платником податку на додану вартість, а операція з постачання товару підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.
Отож в обох вищезгаданих випадках згадується саме податок на додану вартість. То як бути учасникам, які не є платниками податку на додану вартість, проте є платниками єдиного податку?
В першу чергу варто розуміти, що по своїй сутності податок на додану вартість та єдиний податок мають більше відмінностей, аніж спільних ознак, про що зазначено в матеріалі «У чому полягає відмінність між податком на додану вартість та єдиним податком?».
Тож звертаємо увагу, що відповідно до пункту 14.1.178 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість – непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Кодексу. В той час як враховуючи норми Податкового кодексу України, єдиний податок – це податок, який сплачують суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування.
Отож для того аби відслідкувати основний вплив податкового статусу переможця процедури закупівлі / переможця відбору на етап укладення договору про закупівлю, варто зрозуміти чи впливає такий статус на подані на закупівлю тендерні пропозиції / пропозиції. Ані тендерна пропозиція, ані пропозиція, подана через електронний каталог, не повинна включати в себе податок на додану вартість. Проте законодавчі норми не містять жодних обмежень щодо включення до запропонованої ціни єдиного податку.
А отже якщо учасник відкритих торгів, який подає тендерну пропозицію, або постачальник, який подає пропозицію через електронний каталог, є платником єдиного податку, то він повинен врахувати його ще на етапі подання тендерної пропозиції / пропозиції.
В той же час при укладенні договору про закупівлю за результатами здійснення конкурентної закупівлі, переможець процедури закупівлі / переможець відбору, який є платником податку на додану вартість, має врахувати вартість даного податку додатково до ціни власної тендерної пропозиції / пропозиції.
Підсумки
Аналізуючи законодавчі норми щодо проведення відкритих торгів та запиту пропозицій постачальників, варто відмітити вплив податкового статусу переможця закупівлі / переможця відбору на процес укладення договору про закупівлю. Причому така відмінність в першу чергу випливає із сутності податку на додану вартість та єдиного податку, а також їх впливу на етапи подання тендерних пропозицій / пропозицій та безпосередньо укладення договору про закупівлю, а саме:
| Етап подання тендерних пропозицій / пропозицій | Етап укладення договору про закупівлю | |
| Податок на додану вартість | не включається до ціни тендерної пропозиції / пропозиції | додатково нараховується на ціну тендерної пропозиції / пропозиції |
| Єдиний податок | враховується при поданні тендерної пропозиції / пропозиції | додатково не нараховується на ціну тендерної пропозиції / пропозиції |
Відповідно якщо учасник процедури закупівлі / постачальник є платником податку на додану вартість, то на етапі подання тендерної пропозиції / пропозиції вартість даного податку не включається в ціну такої пропозиції. В той же час при укладенні договору про закупівлю, переможець процедури закупівлі / переможець відбору додатково нараховує вартість податку на додану вартість на запропоновану ціну. А тому цілком логічно, що сума укладеного договору про закупівлю буде вищою, ніж ціна поданої тендерної пропозиції / пропозиції.
В той же час якщо учасник процедури закупівлі / постачальник є платником єдиного податку, то на етапі подання тендерної пропозиції / пропозиції вартість даного податку враховується в ціну такої пропозиції. А тому на етапі укладенні договору про закупівлю, його сума не буде відрізнятись від ціни тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі / пропозиції переможець відбору, окрім випадків, визначених пунктом 18 Особливостей та пунктом 66 Порядку № 822.