Застосування переговорної процедури закупівлі у разі укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу

Що передбачає виняток для застосування переговорної процедури закупівлі: укладення договору про закупівлю із переможцем архітектурного або мистецького конкурсу

Пункт 13 Особливостей визначає, що переговорна процедура закупівлі, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі, застосовується замовником як виняток у разі:

2) коли роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:

• укладення договору про закупівлю із переможцем архітектурного або мистецького конкурсу.

Аналіз абзацу 3 підпункту 2 пункту 13 Особливостей дає змогу визначити основні умови, за яких замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі для укладення договору про закупівлю із переможцем архітектурного або мистецького конкурсу.

Так, для застосування зазначеного винятку необхідно, щоб:

• було проведено архітектурний або мистецький конкурс;
• за результатами такого конкурсу було визначено переможця;
• договір про закупівлю на виконання робіт, поставки товарів чи надання послуг укладається виключно з переможцем конкурсу.

Отже, зазначений виняток передбачає можливість застосування переговорної процедури закупівлі у разі, коли необхідні замовнику роботи, товари чи послуги мають бути виконані, поставлені або надані переможцем архітектурного або мистецького конкурсу.

Далі розглянемо особливості проведення таких конкурсів та документи, що підтверджують їх результати і правомірність застосування переговорної процедури закупівлі.

Архітектурний конкурс

Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV (далі – Закон №687) визначає особливості здійснення архітектурного конкурсу.

Стаття 6 Закону №687 визначає, що архітектурні та містобудівні конкурси (місцеві, регіональні, всеукраїнські, міжнародні) проводяться для виявлення кращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозицій щодо об'єктів містобудування та архітектури і визначення виконавців проектної документації.

Архітектурні та містобудівні конкурси можуть організовуватися також для виявлення кращої проектної пропозиції щодо забудови конкретних земельних ділянок.

Виключно на конкурсній основі здійснюється розроблення проектів об'єктів архітектури, реалізація яких має суттєвий вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів, а також об'єктів, які розміщуються в зоні охорони пам'яток історії та культури або можуть негативно впливати на території і об'єкти природно-заповідного фонду.

Водночас порядок проведення архітектурного конкурсу визначений постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.1999 № 2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів» (далі – Порядок).

Згідно пункту 2 Порядку конкурс - форма творчого змагання, яка має на меті виявлення кращих проектних пропозицій, розроблених за критеріями, встановленими замовником конкурсу.

У пункті 3 Порядку визначено, що архітектурні конкурси проводяться для визначення кращих проектних пропозицій щодо об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації будинків і споруд, забудови окремих земельних ділянок, архітектурних ансамблів площ, вулиць, кварталів, об'єктів благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об'єктів, об'єктів монументального і монументально-декоративного мистецтва.

Порядком визначено наступні види архітектурних конкурсів за територіальною ознакою:

• міжнародні;
• всеукраїнські;
• регіональні;
• місцеві.

Також існують такі види конкурсів:

• відкритий- проводиться без обмеження кількості учасників, професійний рівень яких відповідає вимогам, встановленим умовами конкурсу;
• закритий - проводиться шляхом запрошення конкретних учасників або їх відбору на умовах, що встановлюються замовником конкурсу;
• замовлений проводиться у формі закритого конкурсу із замовленням проектів на договірних засадах.

Організація архітектурного конкурсу

Згідно статті 6 Закону №687 необхідність проведення таких конкурсів визначається згідно з вимогами містобудівного законодавства та за рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, а також за ініціативою замовників та об'єднань професійних архітекторів.

У відповідності до пункту 2 Порядку замовник конкурсу - центральний, місцевий орган виконавчої влади, виконавчий орган місцевої ради, уповноважений орган містобудування та архітектури, юридична особа, громадянин який організовує і проводить конкурс та здійснює його фінансування.

Також в пункті 14 Порядку зазначено, що практичну реалізацію заходів, пов'язаних з проведенням конкурсу, замовник конкурсу здійснює самостійно або на договірних засадах доручає її іншій особі.

Замовник конкурсу залучає до проведення конкурсу Національну спілку архітекторів або її місцеві організації з метою:

• розроблення або погодження програми та умов конкурсу;
• організації виставок, творчого і громадського обговорення конкурсних проектів;
• поширення інформації про проведення конкурсів.

Згідно пункту 12 Порядку конкурси всіх видів можуть складатися з одного або двох турів, що визначається умовами конкурсу.

Кількість проектів, автори яких допускаються до участі у другому турі, визначається в умовах конкурсу, але не може бути більшою десяти.

Перший тур конкурсу може проводитися за правилами відкритого конкурсу. Другий тур проводиться виключно за правилами закритого або замовленого конкурсу.

Визначення переможця конкурсу

Стаття 6 Закону №687 визначає, що переможці архітектурних та містобудівних конкурсів визначаються журі, до складу якого повинно входити не менш як дві третини висококваліфікованих фахівців у сфері містобудування та архітектури.

Згідно пункту 49 Порядку рішення про визначення переможця конкурсу приймаються простою більшістю голосів шляхом відкритого або таємного голосування. У разі рівного розподілу голосів, поданих за конкурсний проект, голова журі має право вирішального голосу.

Рішення журі є остаточним і не може бути змінено, в тому числі й замовником конкурсу.

Підсумки конкурсу у відповідності до пункту 50 Порядку оформляються:

• протоколом про підсумки конкурсу, який містить оцінку конкурсних проектів та рекомендації щодо їх використання, обгрунтування прийнятого рішення або причин відхилення конкурсних проектів від розгляду, інші міркування журі. Протокол підписується головою та секретарем журі;
• рішенням журі про розподіл премій та інших видів заохочення. Рішення журі підписується усіма його членами, що брали участь у засіданні.

Зазначені документи передаються замовнику конкурсу у тижневий термін з дати підбиття підсумків.

Якими документами підтверджувати статус переможця архітектурного конкурсу для застосування переговорної процедури закупівлі?

З огляду на викладене, статус переможця архітектурного конкурсу має підтверджуватися документами, якими оформлено результати проведення конкурсу та зафіксовано рішення щодо визначення його переможця. Такими документами можуть бути, зокрема, протокол про підсумки конкурсу та рішення журі. Відповідно, вони можуть використовуватися замовником для документального підтвердження підстави для застосування переговорної процедури закупівлі та укладення договору про закупівлю саме з переможцем архітектурного конкурсу.

Мистецький конкурс

Порядок та особливості мистецького конкурсу визначені «Положенням про організацію та проведення мистецьких конкурсів», яке затверджено Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 14.05.2020 № 1744 «Про забезпечення організації та проведення мистецьких конкурсів» (далі - Положення).

У пункті 1 Положення передбачено, що цей Порядок установлює процедури організації та проведення мистецького конкурсу (далі - конкурс) з метою реалізації заходів, передбачених Положенням про Міністерство культури та інформаційної політики, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 року № 885.

Згідно пункту 2 Положення рішення про проведення конкурсу з метою визначення переможців серед культурно-мистецьких проєктів (далі - проєкти), передбачених Положенням про Міністерство культури України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 року № 885, приймається Мінкультом згідно з планом заходів щодо забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції, національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування, затвердженим Мінкультом, а також планами роботи структурних підрозділів Мінкульту, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Для організації та проведення конкурсу Мінкульт створює конкурсну комісію Міністерства культури України (далі - Комісія), яка оприлюднює на офіційному вебсайті Мінкульту оголошення про проведення конкурсу.

Оголошення містить вимоги до проєктів, адресу, за якою приймаються проєкти, строки їх подання та строки проведення конкурсу.

Водночас варто зауважити, що Положення передбачає порядок проведення мистецького конкурсу Міністерством культури та інформаційної політики.

Проте, законодавство не забороняє проводити мистецькі конкурси іншими установами та організаціями.

Разом з тим, в разі, проведення мистецького конкурсу такими установами та організаціями потрібно визначити, наприклад, Положення установи, організації «Про організацію та проведення мистецьких конкурсів», в якому визначити порядок проведення мистецького конкурсу, визначення переможця такого конкурсу, та документи, в яких фіксуватимуться результати конкурсу.

Організація мистецького конкурсу та визначення переможця конкурсу

Розділом 2 Положення визначено наступні етапи проведення мистецького конкурсу, яких повинна дотримуватися конкурсна комісія Міністерства культури та інформаційної політики (проводити мистецький конкурс дотримуючись зазначених етапів можуть і інші установи та організації):

1- етап: розміщення на офіційному вебсайті Мінкульту інформації про прийняті до участі в конкурсі проєкти.

З метою забезпечення участі громадськості Мінкультом забезпечується онлайн-голосування за подані проєкти, яке триває не менше п'яти робочих днів.

Результати голосування носять рекомендаційний характер і можуть враховуватися Комісією при оцінці проєктів.

2–й етап: комісія проводить оцінювання поданих проєктів на засіданні та оголошує його результати.

Для оцінювання проєкту членами Комісії заповнюється Картка експертної оцінки проєкту, наведена у додатку 2 до Положення. Оцінювання проводиться за п'ятибальною шкалою відповідно до трьох критеріїв: відповідний досвід заявника (портфоліо), оригінальність ідеї (актуальність теми, новизна, соціальна важливість проєкту), вартість виробництва (ціна).

До участі у третьому етапі мистецького конкурсу за рішенням Комісії допускаються проєкти, які за результатами оцінювання членами Комісії отримали середню оцінку не менше 3,5 бала.

Середня оцінка обраховується секретарем Комісії шляхом ділення загальної суми балів, що отримав проєкт, на кількість виставлених оцінок членами Комісії, які здійснили його оцінювання.

За результатами розгляду проєктів Комісія складає протокол, в якому визначаються учасники, які допускаються для участі у третьому етапі конкурсу.

3–й етап: допущені учасники презентують на засіданні Комісії проєкти.

Для оцінювання презентації проєкту членами Комісії заповнюється Картка експертної оцінки презентації проєкту, наведена у додатку 3 до цього Положення. Оцінювання проводиться за десятибальною шкалою за такими критеріями:

• відповідність проєкту зазначеній тематиці, цілям і пріоритетним завданням;
• очікувана результативність проєкту;
• повнота охоплення цільової аудиторії;
• інноваційність і креативність;
• рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення, необхідного для виконання проєкту;
• досвід виконання аналогічних проєктів у відповідній сфері.

За результатом оцінювання презентацій проєктів Комісія складає протокол, в якому визначаються переможці конкурсу. Переможцями конкурсу є проєкти, які набрали найбільшу середню оцінку.

Середня оцінка обраховується секретарем Комісії шляхом ділення загальної суми балів, що отримав проєкт, на кількість виставлених оцінок членами Комісії, які здійснили його оцінювання.

Протокол Комісії, в якому визначено переможців конкурсу, оформлюється відповідним наказом Мінкульту.

Наказ Мінкульту може бути оскаржений учасником у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та / або у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

Якими документами підтверджувати статус переможця мистецького конкурсу для застосування переговорної процедури закупівлі?

Відповідно, у разі проведення мистецького конкурсу відповідно до Положення документом, яким може підтверджуватися статус переможця мистецьокого конкурсу є наказ Мінкульту, яким оформлюється протокол визначення переможців конкурсу.

Натомість, якщо мистецький конкурс проводився не Мінкультом, а іншою установою чи організацією, статус переможця може підтверджуватися документами, якими відповідно до встановленого порядку проведення такого конкурсу оформлено його результати та визначено переможця. Зокрема, таким документом може бути протокол, рішення, наказ або інший документ організатора конкурсу, що підтверджує факт визначення відповідної особи переможцем.

Отже, для застосування переговорної процедури закупівлі та укладення договору про закупівлю саме з переможцем мистецького конкурсу замовник повинен мати документ, який підтверджує статус особи саме як переможця мистецького конкурсу.

Підсумки

Отже, застосування переговорної процедури закупівлі за підставою - укладення договору про закупівлю із переможцем архітектурного або мистецького конкурсу, можливе за умови проведення архітектурного або мистецького конкурсу, визначення його переможця та укладення договору саме з переможцем.

Архітектурний та мистецький конкурси повинні бути проведені згідно з визначеним порядком, зокрема, який визначений в певному нормативно-правовому акті, або ж у внутрішніх документах замовника конкурса, а їх результати - оформлені відповідними документами – протокол про підсумки конкурсу, рішення, наказ, тощо. Такі документи є належним документальним підтвердженням наявності підстави для застосування переговорної процедури закупівлі та укладення договору про закупівлю саме з переможцем конкурсу.