Передумовою здійснення будь-якої закупівлі є визначення предмета закупівлі. При цьому, законодавство з публічних закупівель містить вимоги щодо визначення предмета закупівлі, яких замовники повинні дотримуватися.
Зокрема, вимоги щодо визначення предмета закупівлі визначені Порядком визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки №708 від 15.04.2020.
На практиці замовники нерідко припускаються помилок під час визначення предмета закупівлі, що стає предметом моніторингів з боку Державної аудиторської служби України (ДАСУ). Нерідко висновки ДАСУ оскаржуються до суду, формуючи сталу правозастосовну практику у цій сфері.
У цьому матеріалі розглянемо найпоширеніші порушення при визначенні предмета закупівлі на прикладах моніторингів ДАСУ та судових рішень — для різних видів предметів закупівель.
Товари
Коментар: згідно пункту 3 розділу 1 Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки №708 від 15.04.2020 (далі-Порядок №708) предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
При цьому, замовники під час визначення предмета закупівлі повинні обирати той код Єдиного закупівельного словника, який найбільше відповідає назві та змісту предмета закупівлі.
Водночас обрання «невідповідного» коду Єдиного закупівельного словника, як мало місце у наведеному висновку, є порушенням пункту 3 розділу 1 Порядку №708.
Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App
Коментар: приписами пункту 3 розділу 1 Порядку №708, як уже зазначалося, визначено, що предмет закупівлі товару визначається за четвертою цифрою Єдиного закупівельного словника.
В свою чергу, зазначені норми Порядку №708 не передбачають жодних винятків із зазначеної норми при визначенні предмета закупівлі товару.
Тому визначення предмета закупівлі не за четвертою цифрою Єдиного закупівельного словника суперечитиме пункту 3 розділу 1 Порядку №708.
Послуги
Коментар: в даному висновку за результатами здійснення моніторингу вбачається, що замовник також порушив вимоги пункту 3 розділу I Порядку № 708, оскільки визначив предмет закупівлі послуг за показником другої цифри Єдиного закупівельного словника (ДК 021:2015: 45300000-0 — Будівельно-монтажні роботи) замість четвертої, як того вимагає законодавство. Така невідповідність свідчить про порушення порядку визначення предмета закупівлі, передбаченого пунктом 15 Особливостей та Порядком № 708.
Коментар: в наведеному висновку замовник також порушив вимоги пункту 15 Особливостей та пункту 3 розділу I Порядку №708, оскільки неправильно визначив предмет закупівлі послуг. Зокрема, при закупівлі послуг, як і при закупівлі товарів, замовник повинен при визначенні предмета закупівлі обирати той код Єдиного закупівельного словника, який найбільше відповідає назві та змісту предмета закупівлі.
Однак при здійсненні закупівлі замовник обрав код 55520000-1 «Кейтерингові послуги», хоча фактично закуповував послуги з організації шкільного харчування (аутсорсинг), які за своєю суттю передбачають приготування їжі на базі закладу освіти, а не доставку готових страв, як це характерно для кейтерингу.
Таким чином, обраний код предмета закупівлі не відповідає фактичному змісту послуг, що є порушенням порядку визначення предмета закупівлі.
Поточний ремонт Коментар: в наведеному висновку замовник також порушив вимоги пункту 15 Особливостей та пункту 3 розділу I Порядку №708, оскільки неправильно визначив предмет закупівлі послуг. Зокрема, при закупівлі послуг, як і при закупівлі товарів, замовник повинен при визначенні предмета закупівлі обирати той код Єдиного закупівельного словника, який найбільше відповідає назві та змісту предмета закупівлі.
Однак при здійсненні закупівлі замовник обрав код 55520000-1 «Кейтерингові послуги», хоча фактично закуповував послуги з організації шкільного харчування (аутсорсинг), які за своєю суттю передбачають приготування їжі на базі закладу освіти, а не доставку готових страв, як це характерно для кейтерингу.
Таким чином, обраний код предмета закупівлі не відповідає фактичному змісту послуг, що є порушенням порядку визначення предмета закупівлі.
Поточний ремонт
Коментар: згідно пункту 2 розділу 2 Порядку №708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року № 434.
Згідно наведених норм визначати предмет закупівлі послуг з поточного ремонту замовники повинні за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури.
В свою чергу, визначення предмета закупівлі не за кожним із зазначених об’єктів, а, приміром, узагальнено, як мало місце у розглянутій судовій справі – «вулично-дорожня мережа м. Одеси», без розмежування за окремими лінійними об’єктами (вулицями, дорогами тощо), суперечить зазначеним нормам Порядку №708, з чим погодився Верховний суд.
Роботи
Коментар: за результатами зазначеного моніторингу встановлено, що замовник визначив предмет закупівлі з порушенням вимог пунктів 1, 4 розділу I Порядку №708 та пункту 12 Порядку №1082, оскільки вид будівництва за проектною документацією та експертним звітом є «реконструкцією», зокрема з огляду на характер робіт, тоді як у закупівлі зазначено код ДК 021:2015 — 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація».
Таке невірне визначення предмета закупівлі не відповідає фактичному змісту робіт і порушує вимоги законодавства у сфері публічних закупівель щодо коректного визначення предмета закупівлі.
Коментар: за результатами розглянутого моніторингу встановлено, що замовник неправомірно визначив предмет закупівлі як «послуги з поточного ремонту», тоді як перелік робіт за своєю суттю та обсягом належить до робіт з капітального ремонту.
Таким чином, замовником порушено вимоги пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктів 1–4 розділу І Порядку №708, що призвело до некоректного визначення предмета закупівлі, зокрема в частині обрання виду закупівлі.
Тому замовникам при віднесенні того чи іншого виду ремонту до поточного чи капітального ремонту слід керуватися нормами наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150, в якому визначено детальний перелік зазначених видів ремонтів.
Підсумки
Одним з найперших та найбільш важливих етапів при здійсненні закупівель є визначення предмета закупівлі. Однак досить часто визначення предмета закупівлі здійснюється з порушеннями приписів законодавчих норм, зокрема вимог Порядку №708, що стає предметом здійснення моніторингу Державної аудиторської служби України та подальшого оскарження таких висновків в судових інтстанціях.
Основними типами порушень при визначення предмета закупівлі є:
- використання невідповідного коду Єдиного закупівельного словника (не за четвертою цифрою або не за змістом предмета закупівлі);
- узагальнення предмета закупівлі без конкретизації об’єкта (при закупівлі поточного ремонту);
- обрання невідповідного виду предмета закупівлі.
Таким чином, замовникам доцільно приділяти особливу увагу правильності визначення предмета закупівлі з метою мінімізації ризиків порушення законодавства у сфері публічних закупівель.