Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957 (далі – Постанова № 957) внесено зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). Однією з ключових новацій є відмова від застосування єдиних вартісних меж для всіх замовників та збільшення вартісних порогів. Відтепер порогові значення визначаються залежно від категорії замовника, встановленої частиною 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, із загальних положень Особливостей виключено окремі вартісні межі для закупівлі послуг з поточного ремонту, за винятком закупівель, що здійснюються в межах реалізації інструменту Ukraine Facility.
Такі зміни суттєво впливають на організацію закупівельної діяльності замовників, оскільки розширюють можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель. Водночас таке розширення не свідчить про спрощення закупівельної діяльності. Навпаки, застосування нових порогових значень потребує від замовників ретельного визначення своєї категорії, правильного вибору виду закупівлі та врахування можливих ризиків, пов'язаних із прийняттям відповідних рішень.
У цій статті детально розглянемо, як збільшення вартісних меж для закупівель товарів та послуг вплинуло на обрання виду закупівлі замовником та які ризики необхідно враховувати під час вибору способу здійснення закупівлі.
Нові вартісні межі в «допорогових» закупівлях
З 01.09.2026 пункту 11 Особливостей буде мати таку редакцію:
«Для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники, визначені пунктами 1-3 частини 1 статті 2 Закону, та для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 1 млн. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 5 млн. гривень, замовники, визначені пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону, можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, зокрема електронний каталог для закупівлі товарів.
У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити визначену абзацом 7 пункту 9 Особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Така інформація формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену абзацом 7 пункту 9 Особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).
У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.»
Починаючи з 01.09.2026 підхід до визначення видів закупівель змінено. Законодавець збільшив граничні суми і запровадив диференціацію таких меж залежно від категорії замовника.
Для замовників, визначених пунктами 1–3 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», вартісні межі збільшено для закупівлі товарів і послуг - з 100 тис. грн до 200 тис. грн, а для закупівлі робіт - залишено на рівні 1,5 млн. грн.
Водночас для замовників, визначених пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону, встановлено значно вищі порогові значення:
- для товарів і послуг - до 1 млн. грн;
- для робіт - до 5 млн. грн.
Окремо слід звернути увагу, що з нової редакції пункту 11 Особливостей виключено окрему вартісну межу для послуг з поточного ремонту. Тобто для цілей застосування цієї норми такі закупівлі відтепер розглядаються у складі предмета закупівлі послуги (крім випадків, прямо передбачених Особливостями).
Тож з 01.01.2027 року замовники можуть здійснювати планування закупівель та обирати вид закупівлі згідно нових вартісних меж встановлених 01.09.2026.
Щодо застосування нових вартісних порогів в цьому закупівельному році, то тут варто проаналізувати, які ризики можуть чекати на замовника в разі їх застосування, оскільки використання нових порогів має здійснюватися з урахуванням усіх вимог законодавства у сфері публічних закупівель, насамперед щодо правильного планування закупівель, визначення річної потреби замовника, вибору належного способу закупівлі та недопущення поділу предмета закупівлі. Розглянемо на прикладі.
Приклад 1. Замовник, визначений пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону, вважав, що його річна потреба на початку року по товарові «А» складала 76 тис. грн. На цю суму замовником було укладено «прямий допороговой» договір в січні 2026 року. Проте замовник не врахував всю свою річну потребу при плануванні та в жовтні 2026 року замовнику необхідно буде здійснити закупівлю на частину річної потреби по товару «А» ще на 52 тис. грн. У результаті вартість річної потреби по товару «А» буде становити 128 тис. грн.
Перед замовником постає питання як діяти в такій ситуації:
Варіант 1. Здійснити закупівлю шляхом укладення «прямого» допорогового договору на суму 52 тис. грн враховуючи, що з 01.09.2026 року збільшені вартісні пороги для товару до 200 тис. грн.
Коментар: такі дії будуть ризикованими для замовника.
Планування закупівель здійснюється виходячи із річної потреби замовника. Якщо річна потреба замовника становить 128 тис. грн, то відповідно він повинен був в січні 2026 здійснити закупівлю на 76 тис. грн шляхом обрання одного із видів закупівель визначених пунктом 10 Особливостей.
Укладення в вересні 2026 року «прямого» допорогового договору на суму 52 тис. грн буде свідчити, що замовник в січні місяці придбав товар до / без проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями, та уклав договір, який передбачає оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 Особливостей).
Відповідно за укладення такого договору:
- частина 3 статті 164-14 КУпАП визначає покарання за придбання товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель у вигляді штрафу у розмірі від 25500 - до 51000 грн на службових (посадових), уповноважених осіб замовника;
- частина 6 статті 164-14 КУпАП визначає покарання за укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених законом у вигляді штрафу у розмірі від 34 000 – до 170 000 грн на керівника замовника.
Ключовим у наведеній ситуації є те, що збільшення вартісних порогів саме по собі не змінює вже визначену річну потребу замовника. Тому під час вирішення питання щодо можливості застосування нових порогових значень замовник повинен оцінити, яка річна потреба замовника, який спосіб закупівлі мав бути обраний відповідно до річної потреби і вартісних меж, які діяли на той момент, та чи не призведе застосування нових порогів до порушення вимог щодо планування закупівель і недопущення поділу предмета закупівлі.
Варіант 2. Здійснити закупівлю шляхом укладення «прямого» допорогового договору тільки на суму 23 999 грн, щоб не перевищити вартісні пороги, які встановлені були до 01.09.2026, тобто 100 тис. грн.
Коментар: такі дії будуть безпечними для замовника.
У даній ситуації річна потреба замовника не перевищить вартісні пороги визначені Особливостями, які були чинні коли замовник планував закупівлі та відповідно не допустить порушення пункту 5 Особливостей.
Нові вартісні межі в «надпорогових» закупівлях
Пункт 10 Особливостей з 01.09.2026 буде в такій редакцію:
«Замовники, визначені пунктами 1-3 частини 1 статті 2 Закону, зокрема централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, і замовники, визначені пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону, здійснюють закупівлі товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 1 млн. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12 -1 Особливостей або розділом “Порядок проведення процедури закупівлі” цих особливостей, та / або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), із урахуванням положень, визначених цими особливостями, та / або в порядку, передбаченому пунктом 8 Особливостей, та / або шляхом застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до умов, визначених пунктом 13 Особливостей.»
Як бачимо для замовників, визначених пунктами 1–3 частини 1 статті 2 Закону, вартісні межі збільшено для закупівлі товарів і послуг – зі 100 тис. грн до 200 тис. грн, тоді як для закупівлі робіт вони залишилися без змін – на рівні 1,5 млн. грн.
Водночас для замовників, визначених пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону, вперше встановлено окремі, значно вищі вартісні межі, а саме:
- для закупівлі товарів і послуг – від 1 млн. грн;
- для закупівлі робіт – від 5 млн. грн.
Крім того, із пункту 10 Особливостей виключено окрему вартісну межу для закупівлі послуг з поточного ремонту. Відтепер такі закупівлі здійснюються за загальними вартісними межами, встановленими для послуг (крім випадків, прямо передбачених Особливостями).
Як вплинула зміна вартісних порогів на обрання виду закупівлі розглянемо на прикладі.
Приклад 2. Річна потреба замовника, визначеного пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону, по товарові «Б» складала 184 тис. грн. На суму 120 тис. грн замовником було проведено відкриті торги в січні 2026 року. Проте в замовника ще залишилася частина незадоволеної річної потреби на суму 64 тис. грн, закупівлю якої необхідно здійснити в листопаді 2026 року.
Перед замовником постає питання як діяти в такій ситуації:
Варіант 1. Здійснити закупівлю шляхом укладення «прямого» допорогового договору на суму 64 тис. грн враховуючи, що з 01.09.2026 року збільшені вартісні пороги для товару до 200 тис. грн.
Коментар: такі дії будуть безпечними для замовника, оскільки першу закупівлю замовник здійснив шляхом проведення відкритих торгів та відповідно не уникнув їх, а закупівля, яка буде здійснюватися в листопаді 2026 року буде здійснена згідно вартісних меж встановлених з 01.09.2026.
Варіант 2. Здійснити закупівлю шляхом проведення відкритих торгів або запиту пропозицій постачальників на суму 64 тис. грн.
Коментар: такі дії будуть безпечними для замовника, адже замовник не порушує норм закупівельного законодавства.
Підсумок
Збільшення вартісних порогів з 01.09.2026 саме по собі не надає замовникам права автоматично застосовувати нові вартісні межі до всіх закупівель, що здійснюються після цієї дати. Під час вибору виду закупівлі необхідно враховувати не лише чинну редакцію Особливостей, а й те, коли була сформована річна потреба та коли замовник повинен був визначити очікувану вартість предмета закупівлі й обрати відповідний вид закупівлі. Якщо такий вид закупівлі мав бути визначений відповідно до редакції Особливостей, що діяла до 01.09.2026, застосування нових порогових значень може бути розцінене контролюючими органами як порушення вимог закупівельного законодавства у сфері публічних закупівель. Тому в перехідний період замовникам доцільно оцінювати кожну закупівлю окремо, з урахуванням усіх обставин її планування та здійснення, щоб мінімізувати ризики притягнення до адміністративної відповідальності.