Кожен нормативно-правовий акт поширює свою дію на чітко встановлені його вимогами межі. Наприклад, керуючись нормами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. В той же час Закон містить і певні «лазівки», на які не розповсюджуються його законодавчі норми. 

Незважаючи на, здавалося б, чітко визначений перелік виключень до Закону, досі постає ряд питань та уточнень щодо можливості застосування того чи іншого випадку, передбаченого частиною 5 статті 3 Закону. Аналізуючи ряд рішень Органу Оскарження, Державної аудиторської служби та суду щодо тематики здійснення публічних закупівель у відповідності до законодавчих норм, слід підкреслити, що позиція цих органів також не завжди співпадає, в тому числі й щодо «лазівок» норм Закону із врахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). Приклад аналогічної ситуації відображений у матеріалі «Як прийняти рішення щодо надання виправлення невідповідностей учаснику, якщо думка АМКУ та ДАСУ відрізняються»

Варто відзначити, що коли мова йде про здійснення закупівлі послуг у відповідності до договорів про медичне обслуговування населення, позиція Державної аудиторської служби та суду також відрізняються. Проте перш ніж зрозуміти як саме відстоюють свою думку вищезазначені органи, пропонуємо більш детально розібрати суть поняття «послуга за договором про медичне обслуговування населення», а також у яких випадках можна не застосовувати норми Закону, коли мова йде про такого роду послуги. 

Що варто вважати послугами за договором про медичне обслуговування населення?