Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 14.09.2026 № 1947 внесено зміни до кошторисних норм України у будівництві “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси” від 20.03.2026 № 591. За словами законотворців внесення чергових змін викликано необхідністю приведення норм Настанови №591 до єдиних умов із нещодавніми змінами до Постанови Кабміну “Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану” від 19.11.2025 № 1512. Разом з тим, норми Настанови № 591 фактично викладено у новій редакції із значною кількістю уточнень та доповнень.
Зміни до Настанови №591 набирають чинності з дня оприлюднення їх на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а саме з 15.09.2026.
Абзац третій та четвертий пункту 2.1 розділу ІІ, абзац перший пункту 3.1 розділу ІІІ, абзац перший пункту 4.2, абзаци перший та другий пункту 4.3, підпункти 3 та 4 пункту 4.6, абзаци третій - шостий пункту 4.8, пункту 4.9 розділу ІV, абзац перший пункту 5.3 розділу V та пункт 6.2 розділу VI цієї Настанови у частині учасників процедур закупівель та виконавців робіт за договорами про закупівлю набирають чинності з 01.01.2027.
| Норми Настанови №591 (до змін від 15.09.2026) | Норми Настанови №591 (з урахуванням змін від 15.09.2026) |
| Пункт 1.1 Розділу І Ця Настанова встановлює порядок проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту (далі - будівництво) будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин (окрім визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування), що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів,наданих під державні гарантії (далі – державні кошти). Ця Настанова є обов’язковою при проведенні аналізу цін під час визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням державних коштів, а у разі залучення інших джерел фінансування її застосування обумовлюється договором. | Пункт 1.1 Розділу І Ця Настанова встановлює порядок проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту (далі - будівництво) будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин (окрім визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування), що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти). Ця Настанова є обов’язковою при проведенні аналізу цін під час визначення вартості об’єктів будівництва, що споруджуються із залученням державних коштів, за умови якщо загальна кошторисна вартість становить від 1,5 млн гривень (з урахуванням податку на додану вартість) на період до 01 серпня 2027 року, а після його закінчення – незалежно від загальної кошторисної вартості об’єктів будівництва. Порядок здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси для об’єктів будівництва, загальна кошторисна вартість яких не перевищує 1,5 млн гривень (з урахуванням податку на додану вартість), у період до 01 серпня 2027 року визначає замовник своїм організаційно-розпорядчим документом. Ця Настанова може застосовуватись при проведенні аналізу цін під час визначення вартості будівництва об’єктів, що фінансуються з інших джерел, ніж державні кошти, якщо це передбачено договором про закупівлю та/або договором підряду. |
| Пункт 1.2 Розділу І У цій Настанові терміни вживаються у такому значенні:аналіз цін на матеріальні ресурси (далі – аналіз цін) – процес збору, обробки та систематизації інформації щодо цін на матеріальні ресурси, які застосовуються для будівництва об’єктів;відпускна ціна матеріального ресурсу - ціна матеріального ресурсу (в тому числі, вартість тари, упаковки і реквізиту та вартість вантажних робіт) без урахування транспортних та заготівельно-складських витрат та податку на додану вартість;виробник – будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію (матеріальний ресурс) або доручає її виготовлення, але реалізує цю продукцію (матеріальний ресурс) під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг);імпортер – будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію (матеріальний ресурс) походженням з іншої країни;матеріальні ресурси – матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва (крім обладнання);орієнтовна ціна – попередня відпускна ціна матеріального ресурсу, визначена на підставі доступної інформації про ціни на відповідні матеріальні ресурси та використовується під час формування переліку матеріальних ресурсів для аналізу цін;офіційний представник (дистриб’ютор) – будь-яка фізична чи юридична особа, яка здійснює реалізацію продукції (матеріального ресурсу) за договором з виробником (імпортером);постачальник матеріальних ресурсів – будь-яка фізична чи юридична особа, яка здійснює постачання матеріальних ресурсів;поточна ціна – ціна на матеріальний ресурс для об’єкта будівництва приймається як ціна франко-приоб’єктний склад будівельного майданчика, яка визначається на встановлену одиницю виміру і враховує відпускну ціну, вартість транспортування та заготівельно-складські витрати. Інші терміни у цій Настанові вживаються у значенні, наведеному в кошторисних нормах України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвиткугромад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 «Прозатвердження кошторисних норм України у будівництві» (далі - Настанова з визначення вартості будівництва). | Пункт 1.2 Розділу І У цій Настанові терміни вживаються у такому значенні:аналіз цін на матеріальні ресурси (далі – аналіз цін) – процес збору, обробки та систематизації інформації щодо цін на матеріальні ресурси, які застосовуються для будівництва об’єктів;відпускна ціна матеріального ресурсу - ціна матеріального ресурсу (в тому числі, вартість тари, упаковки і реквізиту та вартість вантажних робіт) без урахування транспортних та заготівельно-складських витрат та податку на додану вартість;виробник – будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію (матеріальний ресурс) або доручає її виготовлення, але реалізує цю продукцію (матеріальний ресурс) під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг);електронна цінова пропозиція – інформація про ціну матеріального ресурсу, внесена виробником, імпортером, офіційним представником, дистриб’ютором або іншим постачальником будівельної продукції до бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – база даних цін) з використанням електронної ідентифікації та/або кваліфікованого електронного підпису та оприлюднена на її порталі;імпортер – будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію (матеріальний ресурс) походженням з іншої країни;матеріальні ресурси – матеріали, вироби і комплекти, які необхідні для виконання будівельних робіт;орієнтовна ціна – попередня відпускна ціна матеріального ресурсу, визначена на підставі доступної інформації про ціни на відповідні матеріальні ресурси та використовується під час формування переліку матеріальних ресурсів для аналізу цін;офіційний представник (дистриб’ютор) – постачальник матеріальних ресурсів, який здійснює реалізацію продукції (матеріального ресурсу) за договором з виробником (імпортером);постачальник матеріальних ресурсів – будь-яка фізична чи юридична особа, яка здійснює постачання матеріальних ресурсів;поточна ціна – ціна на матеріальний ресурс для об’єкта будівництва прийнята як ціна франко-приоб’єктний склад будівельного майданчика, яка визначається на встановлену одиницю виміру і враховує відпускну ціну, вартість транспортування та заготівельно-складські витрати;публічна цінова пропозиція – оприлюднена на вебсайті виробника, імпортера, офіційного представника, дистриб’ютора або іншого постачальника будівельної продукції, інформація про ціну матеріального ресурсу, що надає можливість ідентифікувати суб’єкт господарювання, матеріальний ресурс, одиницю виміру, ціну, дату або період дії ціни. В публічній ціновій пропозиції може також міститися інформація про умови поставки, оплати, податку на додану вартість та транспортування;цінова пропозиція – інформація або документ суб’єкта господарювання (виробника, імпортера, офіційного представника, дистриб'ютора, іншого постачальника), у тому числі цінова пропозиція отримана шляхом прямого запиту, публічна цінова пропозиція або електронна цінова пропозиція, що містить відомості про вартість одиниці виміру відповідного матеріального ресурсу на певну дату або на певний період, а також, за наявності, умови його поставки (доставки), умови оплати, податку на додану вартість, транспортування та інші характеристики.Інші терміни у цій Настанові вживаються у значенні, наведеному в кошторисних нормах України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (далі – Настанова з визначення вартості будівництва). |
Коротко про ключові зміни:
З 15.09.2026 до сфери застосування Настанови №591 додано реставрацію будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин.
Варто звернути увагу, що вимоги Настанови №591 і надалі поширюються в разі закупівель із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії. А також може застосовуватись при проведенні аналізу цін під час визначення вартості будівництва об’єктів, що фінансуються з інших джерел, якщо це передбачено договором про закупівлю та/або договором підряду.
Обов'язок застосовувати Настанову №591 з'являється за умови якщо загальна кошторисна вартість для об’єктів будівництва становить або перевищує 1,5 млн гривень (з урахуванням податку на додану вартість) на період до 01.08.2027, а після його закінчення – незалежно від загальної кошторисної вартості об’єктів будівництва.
Якщо ж загальна кошторисна вартість для об’єктів будівництва є меншою ніж 1,5 млн гривень (з урахуванням податку на додану вартість), у період до 01.08.2027 порядок проведення аналізу цін визначає замовник своїм організаційно-розпорядчим документом.
Варто уточнити, що загальна кошторисна вартість включає в себе вартість розроблення проєктної документації, авторського нагляду, технічного нагляду, вартість робіт тощо.
Введено нові терміни такі як “електронна цінова пропозиція”, “публічна цінова пропозиція”, “цінова пропозиція”. Із подальшого дослідження змінених норм Настанови № 591 стає зрозуміло, що змінюється порядок проведення аналізу цін в тому числі із використанням нових джерел.
Термін “матеріальні ресурси” викладено у новій редакції без уточнення, що в такі ресурси не входить обладнання.
| Пункт 2.1. розділу ІІ Перелік матеріальних ресурсів для аналізу цін (далі – Перелік) формується:на етапі складання інвесторської кошторисної документації – на підставі попередньої підсумкової відомості ресурсів до кошторисної документації, яка складається з використанням інформації з довільних джерел, а після початку функціонування бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – база даних цін) може бути складена з її використанням;на етапі складання/узгодження договірної ціни – на підставі розрахунку вартості матеріальних ресурсів до договірної ціни;на етапі взаєморозрахунків за динамічної договірної ціни – на підставі розрахунку вартості матеріальних ресурсів до акта приймання виконаних будівельних робіт. | Пункт 2.1. розділу ІІПерелік матеріальних ресурсів для аналізу цін (далі – Перелік) формується:під час складання інвесторської кошторисної документації – на підставі зведеної відомості потреб в основних матеріальних ресурсах згідно з додатком 1 разом з супутніми матеріальними ресурсами, що враховані ресурсними елементними кошторисними нормами, необхідними для виконання будівельних робіт, передбачених проектною документацією. Аналіз цін на матеріальні ресурси здійснюється в обов’язковому порядку для проектної документації стадії Проект або Робочий проект, для інших стадій проектування аналіз цін на матеріальні ресурси може здійснюватись за потреби;під час підготовки документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни – на підставі розрахунку вартості матеріальних ресурсів до договірної ціни (абзац 3 пункту 2.1 розділу ІІ набирає чинності з 01.01.2027);на етапі підготовки тендерної пропозиції у разі застосування твердої договірної ціни – на підставі розрахунку вартості матеріальних ресурсів до ціни тендерної пропозиції (абзац 4 пункту 2.1 розділу ІІ набирає чинності з 01.01.2027);під час підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни – на підставі розрахунку вартості матеріальних ресурсів до договірної ціни. |
| Пункт 2.2 Розділу ІІ Перелік має містити інформацію про назву, коди, одиниці виміру, обсяги, орієнтовні ціни за одиницю та загальну вартість матеріальних ресурсів. | Пункт 2.2 Розділу ІІ Перелік має містити інформацію про назви, коди та/або шифри, одиниці виміру, обсяги, орієнтовні ціни за одиницю та загальну вартість матеріальних ресурсів.Інформація про орієнтовні ціни на матеріальні ресурси може бути отримана з використанням бази даних цін у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – база даних цін), а також з довільних джерел, не заборонених законодавством України. |
| Пункт 2.3. Розділу ІІ Код матеріального ресурсу, його назва та одиниця виміру приймаються з урахуванням вимог Кодифікатора будівельної продукції,затвердженого наказом Міністерство розвитку громад та територій України від 24 грудня 2025 року № 1839 «Про затвердження Кодифікатора будівельної продукції» (далі – Кодифікатор), та мають бути наявними в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. До запровадження бази даних цін можуть використовуватись коди матеріальних ресурсів, шифри, назви та одиниці виміру матеріальнихресурсів, які передбачені ресурсними елементними кошторисними нормами або іншими довідниками, які використовуються при складанні проектної документації. | Пункт 2.3. Розділу ІІ Код матеріального ресурсу, його назва та одиниця виміру приймаються з урахуванням вимог Кодифікатора будівельної продукції, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 24 грудня 2025 року № 1839 (далі – Кодифікатор), та мають бути наявними в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.На період здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення можуть використовуватись коди матеріальних ресурсів, шифри, назви та одиниці виміру матеріальних ресурсів, які передбачені ресурсними елементними кошторисними нормами або іншими довідниками, які використовуються при складанні проектної документації. |
Коротко про ключові зміни:
Змінено етапи на яких формується перелік матеріальних ресурсів для аналізу цін та документи, на підставі яких формується такий перелік.
Зокрема, етап узгодження/складення договірної ціни виключено із Настанови №591.
Натомість на етапі складання інвесторської кошторисної документації перелік матеріальних ресурсів для аналізу цін має бути складений згідно із новим Додатком 1 до Настанови №591.
Крім того, вказано стадії проєктування, для яких проведення аналізу цін при складанні інвесторської кошторисної документації є обов’язковим, а саме Проект та Робочий проект.
Вимога щодо формування переліку матеріальних ресурсів для аналізу цін під час підготовки документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни та на етапі підготовки тендерної пропозиції у разі застосування твердої договірної ціни застосовується лише з 01.01.2027.
| Пункт 3.1. Розділу ІІІ Визначення ціноутворюючих матеріальних ресурсів при складанні інвесторської кошторисної документації, складанні/узгодженні договірної ціни у Переліку здійснюється шляхом їх ранжування від більшої загальної вартості до меншої:1) матеріальні ресурси, що займають верхню частину ранжованого переліку та сукупно становлять 60% загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, є ціноутворюючими;2) всі інші матеріальні ресурси, що не увійшли до ціноутворюючих матеріальних ресурсів, є неціноутворюючими. | Пункт 3.1. Розділу ІІІ Розподіл матеріальних ресурсів на ціноутворюючі та неціноутворюючі під час складання інвесторської кошторисної документації, складання документів для укладання договору про закупівлю / підготовки тендерної пропозиції у разі застосування твердої договірної ціни, у Переліку здійснюється шляхом їх ранжування від більшої загальної вартості до меншої (абзац перший пункту 3.1 розділу ІІІ набирає чинності 01.01.2027 в частині учасників процедур закупівель та виконавців робіт за договорами про закупівлю):1) матеріальні ресурси, що займають верхню частину ранжованого переліку та сукупно становлять 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, є ціноутворюючими. Матеріальний ресурс, додавання якого призводить до перевищення 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, відноситься до ціноутворюючих матеріальних ресурсів у повному обсязі;2) всі інші матеріальні ресурси, що не увійшли до ціноутворюючих матеріальних ресурсів, є неціноутворюючими та залежно від їх сумарної вартості розподіляються на:матеріальні ресурси, сумарна вартість яких становить 30 відсотків на період до 01 серпня 2027 року, а після його закінчення – 35 відсотків загальної вартості матеріальних ресурсів;матеріальні ресурси, сумарна вартість яких становить 10 відсотків на період до 01 серпня 2027 року, а після його закінчення – 5 відсотків загальної вартості матеріальних ресурсів. |
| Пункт 3.2. Розділу ІІІ Розподіл матеріальних ресурсів на ціноутворюючі та неціноутворюючі при проведенні взаєморозрахунків приймається як це зазначено в аналізі цін при складанні договірної ціни. | Пункт 3.2. Розділу ІІІ під час підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни, у Переліку здійснюється шляхом їх ранжування від більшої загальної вартості до меншої:1) матеріальні ресурси, що займають верхню частину ранжованого переліку та сукупно становлять 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, є ціноутворюючими. Матеріальний ресурс, додавання якого призводить до перевищення 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, відноситься до ціноутворюючих матеріальних ресурсів у повному обсязі;2) інші 40 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, що не увійшли до ціноутворюючих матеріальних ресурсів, є неціноутворюючими. |
Коротко про ключові зміни:
Змінено відсотковий розподіл ціноутворюючих та неціноутворюючих матеріальних ресурсів під час складання інвесторської кошторисної документації за принципом 60/30/10 (з 01.08.2027 - 60/35/5).
Щодо розподілу ціноутворюючих та неціноутворюючих матеріальних ресурсів під час складання документів для укладання договору про закупівлю / підготовки тендерної пропозиції у разі застосування твердої договірної ціни, то в цій частині Настанова №591 застосовується із 01.01.2027.
Під час підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни розподіл матеріальних ресурсів на ціноутворюючі та неціноутворюючі здійснюється за принципом 60/40.
| Пункт 4.1. розділу ІV Аналіз цін здійснюється окремо за кожним матеріальним ресурсом на підставі цінових пропозицій. | Пункт 4.1. розділу ІV Аналіз цін здійснюється окремо за кожним ціноутворюючим та неціноутворюючим матеріальним ресурсом. |
| Пункт 4.2. розділу ІV Ціновою пропозицією є інформація (документ) суб’єктагосподарювання (виробника, імпортера, офіційного представника,дистриб'ютора, постачальника), що містить відомості про вартість одиницівиміру відповідного матеріального ресурсу на певну дату або на певнийперіод, умови його поставки (доставки), умови оплати та іншіхарактеристики. | Пункт 4.2. розділу ІVПід час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни, а також проведення взаєморозрахунків із застосуванням динамічної договірної ціни, аналіз цін на ціноутворюючі матеріальні ресурси здійснюється на підставі не менше трьох цінових пропозицій виробників, імпортерів, їх офіційних представників або дистриб’юторів (абзац перший пункту 4.2 розділу ІV у частині учасників процедур закупівель та виконавців робіт за договорами про закупівлю набирає чинності 01.01.2027)Строк очікування цінової пропозиції становить не менш як п’ять робочих днів з дня надсилання запиту, якщо більший строк не визначено в запиті. Запит, надісланий на електронну адресу або через електронний кабінет інформаційно-комунікаційної системи, вважається отриманим у день його відправлення.У разі ненадання відповіді (цінової пропозиції) у встановлений строк такий запит вважається залишеним без відповіді. Факт надсилання запиту та ненадання відповіді у строк фіксується під час формування звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, що є належним обґрунтуванням причин відсутності достатньої кількості конкурентних пропозицій.У разі неможливості отримання достатньої кількості цінових пропозицій (зокрема у разі якщо джерел постачання відповідного матеріального ресурсу на ринку менше трьох), у тому числі публічних або електронних, можуть використовуватися додаткові джерела, визначені для неціноутворюючих матеріальних ресурсів, з наданням обґрунтування. |
| Пункт 4.3. розділу ІV Для ціноутворюючих матеріальних ресурсів цінові пропозиції отримуються шляхом прямих запитів суб’єкта аналізу цін до виробників, імпортерів, їх офіційних представників, дистриб’юторів. Аналіз цін на кожен ціноутворюючий матеріальний ресурс здійснюється на підставі не менше трьох цінових пропозицій. У разі неможливості отримання достатньої кількості цінових пропозицій, можуть використовуватися додаткові джерела, визначені для неціноутворюючих ресурсів, з наданням обґрунтування. Якщо джерел постачання відповідного матеріального ресурсу на відповідному ринку менше трьох, подається обґрунтування в довільній формі щодо відсутності конкурентних пропозицій за такою позицією. Пункт 4.4. розділу ІV Для неціноутворюючих матеріальних ресурсів цінові пропозиції також можуть бути отримані шляхом моніторингу відкритих джерел (прайс-листи на сайтах, електронні каталоги, спеціалізовані торговельні майданчики), даних з електронної системи закупівель (завершені закупівлі, укладені договори), даних спеціалізованих інформаційно-аналітичних баз даних цін (за наявності), інших джерел інформації, не заборонених законодавством.Для неціноутворюючих матеріальних ресурсів може використовуватись одна цінова пропозиція. | Пункт 4.3. розділу ІVНа неціноутворюючі матеріальні ресурси, визначені абзацом другим підпункту 2 пункту 3.1. розділу ІІІ цієї Настанови, під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни аналіз цін на матеріальні ресурси здійснюється на підставі не менше однієї цінової пропозиції, зокрема даних виробників, імпортерів, їх офіційних представників або дистриб’юторів, інших постачальників будівельної продукції, відкритих вебресурсів, електронної системи закупівель, електронних цінових пропозицій, внесених та оприлюднених виробниками, імпортерами, офіційними представниками, дистриб’юторами, іншими постачальниками будівельної продукції в базі даних цін, а також середніх цін у базі даних цін, інформаційних довідників, спеціалізованих інформаційно-аналітичних баз даних цін та інших джерел інформації, не заборонених законодавством.На неціноутворюючі матеріальні ресурси, визначені абзацом третім підпункту 2 пункту 3.1. розділу ІІІ цієї Настанови, аналіз цін на матеріальні ресурси під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни здійснюється на підставі не менше однієї цінової пропозиції з використанням інформації з будь-яких не заборонених законодавством джерел. Зазначення таких джерел у звіті з аналізу цін на матеріальні ресурси є необов’язковим.(абзац перший та другий пункту 4.3 розділу ІV у частині учасників процедур закупівель та виконавців робіт за договорами про закупівлю набирає чинності 01.01.2027) На неціноутворюючі матеріальні ресурси, визначені підпунктом 2 пункту 3.2. розділу ІІІ цієї Настанови, аналіз цін під час взаєморозрахунків за умови динамічної договірної ціни на матеріальні ресурси здійснюється на підставі не менше однієї цінової пропозиції, зокрема даних виробників, імпортерів, їх офіційних представників або дистриб’юторів, інших постачальників будівельної продукції, відкритих вебресурсів, електронної системи закупівель, електронних цінових пропозицій, внесених та опублікованих на порталі бази даних цін виробниками, імпортерами, офіційними представниками або дистриб’юторами, а також бухгалтерських документів на придбання матеріальних ресурсів. |
| Пункт 4.5. розділу ІV Цінові пропозиції, що використовуються для проведення аналізу цін, повинні бути актуальними станом на дату здійснення такого аналізу. | Пункт 4.4. розділу ІV Цінові пропозиції, що використовуються для проведення аналізу цін, повинні бути актуальними станом на дату здійснення такого аналізу. |
| Пункт 4.6. розділу ІV Для аналізу цін використовуються цінові пропозиції, в яких відпускні ціни на матеріальні ресурси, витрати на транспортування (за наявності), податок на додану вартість (за наявності) зазначені окремо. | Пункт 4.5. розділу ІVДля аналізу цін використовуються цінові пропозиції, в яких відпускні ціни на матеріальні ресурси, витрати на транспортування (за наявності), податок на додану вартість (за наявності) зазначені окремо або можуть бути достовірно визначені на підставі цінової пропозиції.У разі якщо цінова пропозиція містить ціну з податком на додану вартість, за одиницю виміру, що не відповідає Кодифікатору, з урахуванням або без урахування транспортних витрат, суб’єкт аналізу цін самостійно проводить перерахунок для отримання співставної відпускної ціни за цією ціновою пропозицією для здійснення аналізу цін.У разі якщо суб’єкт господарювання, який надав цінову пропозицію, не є платником податку на додану вартість, зазначена ним ціна для цілей аналізу цін приймається як ціна без податку на додану вартість.У разі якщо ціна зазначена в іноземній валюті, така ціна перераховується у гривню за офіційним курсом Національного банку України на дату проведення аналізу цін, якщо інше не встановлено умовами відповідної цінової пропозиції. |
| Пункт 4.7. розділу ІV Суб’єктами аналізу цін є замовник та підрядник:1) замовник здійснює аналіз цін під час:складання інвесторської кошторисної документації;узгодження договірної ціни;підписання актів приймання виконаних будівельних робіт при динамічній договірній ціні; 2) підрядник здійснює аналіз цін під час:складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника; складання та узгодження договірної ціни; підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт при динамічній договірній ціні. | Пункт 4.6. розділу ІV Суб’єктами аналізу цін є замовник, підрядник, виконавець робіт за договором про закупівлю, учасник процедури закупівлі:1) замовник здійснює аналіз цін під час складання інвесторської кошторисної документації;2) підрядник здійснює аналіз цін під час:складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника;підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни;3) виконавець робіт за договором про закупівлю здійснює аналіз цін під час підготовки документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни;4) учасник процедури закупівлі здійснює аналіз цін під час підготовки тендерної пропозиції у разі застосування твердої договірної ціни.(підпункти 3 та 4 пункту 4.6. розділу ІV у частині учасників процедур закупівель та виконавців робіт за договорами про закупівлю набирає чинності 01.01.2027) |
| Пункт 4.8. розділу ІV Постачальник матеріальних ресурсів визначається суб’єктом аналізу цін з урахуванням місця розташування об’єкта будівництва та логістичних умов постачання. | Пункт 4.7. розділу ІVПід час відбору цінових пропозицій для проведення аналізу враховуються місце розташування об’єкта будівництва, можливість постачання відповідного матеріального ресурсу до такого об’єкта та логістичні умови постачання. |
| Пункт 4.9. розділу ІV Аналіз цін здійснюється за умови порівнянності матеріальних ресурсів за якісними та технічними характеристиками (однакових або еквівалентних). На етапі складання інвесторської кошторисної документації може бути врахований необхідний обсяг постачання матеріальних ресурсів. На етапі складання/узгодження договірної ціни, проведенні взаєморозрахунків за динамічною договірною ціною враховуються: необхідний обсяг постачання матеріальних ресурсів;терміни поставки;умови оплати. | Пункт 4.8. розділу ІVАналіз цін здійснюється за умови порівнянності матеріальних ресурсів за якісними та технічними характеристиками (однаковими або еквівалентними).При здійсненні аналізу цін під час складання інвесторської кошторисної документації може бути врахований необхідний обсяг постачання матеріальних ресурсів.При здійсненні аналізу цін під час підготовки документів для укладення договору про закупівлю, підготовки тендерної пропозиції, у разі застосування твердої договірної ціни, а також під час проведення взаєморозрахунків за динамічною договірною ціною враховуються:необхідний обсяг постачання матеріальних ресурсів;терміни поставки;умови оплати.(абзаци третій - шостий пункту 4.8 розділу ІV у частині учасників процедур закупівель та виконавців робіт за договорами про закупівлю набирає чинності 01.01.2027) |
| Пункт відсутній | Пункт 4.9. розділу ІVУ разі залучення до виконання робіт за погодженням із замовником субпідрядних організацій при підготовці документів для укладення договору про закупівлю, підготовці тендерної пропозиції, у разі застосування твердої договірної ціни, а також при проведенні взаєморозрахунків за динамічною договірною ціною, аналіз цін на матеріальні ресурси, які планують придбавати субпідрядні організації при будівництві об’єкта, виконує суб’єкт, визначений в договорі(пункту 4.9 розділу ІV у частині учасників процедур закупівель та виконавців робіт за договорами про закупівлю набирає чинності 01.01.2027) |
Коротко про ключові зміни:
Врегульовано порядок визначення цін на матеріальні ресурси у розрізі ціноутворюючих та неціноутворюючих залежно від етапу проведення такого аналізу.
Встановлено мінімальний строк очікування цінової пропозиції - 5 робочих днів, який починає свій відлік з дня надсилання запиту на електронну адресу або через електронні кабінети інформаційно-комунікаційних систем. Водночас відсутність цінової пропозиції у визначений строк є належним обґрунтуванням причин відсутності достатньої кількості конкурентних пропозицій. Відповідна інформація фіксується під час формування звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Розширюється перелік суб’єктів аналізу цін:
1) замовник здійснює аналіз цін під час складання інвесторської кошторисної документації;
2) підрядник здійснює аналіз цін під час:
- складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника;
- підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни;
3) виконавець робіт за договором про закупівлю здійснює аналіз цін під час підготовки документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни;
4) учасник процедури закупівлі здійснює аналіз цін під час підготовки тендерної пропозиції у разі застосування твердої договірної ціни.
При цьому, вимоги Настанови №591 поширюються на виконавця робіт за договором про закупівлю та учасника процедури закупівлі лише з 01.01.2027.
Замовник і далі продовжує здійснювати аналіз цін під час складання інвесторської кошторисної документації, але вже на оновленими правилами.
Щодо підрядника спостерігається цікавий момент. Як вже зазначалося вище із Настанови №591 виключено етап “узгодження / складання договірної ціни” на якому проводився аналіз цін підрядником до 15.09.2026. Тобто, наразі якщо на підрядника не покладено розроблення проектної документації, а ціна договору визначена як тверда, то і немає обов'язку здійснювати аналіз цін.
Разом з тим, підрядник повинен і надалі дотримуватися вимог Настанова з визначення вартості будівництва, згідно пункту 5.10 якої поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі проведеного учасником процедури закупівлі (підрядником) аналізу цін (при рівних якісних характеристиках), за обґрунтованою ціною матеріальних ресурсів, що склалася на дату оформлення ціни пропозиції та яка не повинна перевищувати середню ціну в регіоні.
У разі залучення до виконання робіт за погодженням із замовником субпідрядних організацій аналіз цін на матеріальні ресурси, які планують придбавати субпідрядні організації при будівництві об’єкта, виконує суб’єкт, визначений в договорі.
| Пункт 5.1. розділу V Дані, отримані в результаті проведення аналізу цін, вносяться суб’єктом аналізу цін до Звіту з аналізу цін, за формою, згідно з Додатком до цієї Настанови. У Звіті з аналізу цін зазначаються:код ресурсу згідно з Кодифікатором;найменування ресурсу згідно з Кодифікатором;джерело (джерела) аналізу цін згідно з пунктами 4.3., 4.4. цієї Настанови;комерційна назва ресурсу;тип постачальника (виробник, офіційний представник, дистриб’ютор тощо);код ЄДРПОУ / РНОКПП постачальника (за наявності);найменування постачальника (або джерела аналізу цін);країна виробник (для договірної ціни);регіон, з якого відбувається поставка (КАТОТТГ);одиниця виміру згідно з Кодифікатором;відпускна ціна за одиницю виміру згідно з Кодифікатором, грн (без податку на додану вартість);транспортні витрати, грн (за наявності);обґрунтування (за потреби). | Пункт 5.1. розділу VДані, отримані в результаті проведення аналізу цін, вносяться суб’єктом аналізу цін до Звіту з аналізу цін, за формою, згідно з додатком 2 до цієї Настанови.У звіті з аналізу цін зазначається:номер позиції (унікальний порядковий номер в рамках документу);шифр ресурсу (за РЕКН / проектом);назва ресурсу (за РЕКН / проектом);одиниця виміру (за РЕКН / проектом);тип матеріального ресурсу – ціноутворюючий або неціноутворюючий;відпускна ціна за одиницю виміру за РЕКН/проектом (без ПДВ), грн;транспортні витрати, грн;заготівельно-складські витрати, грн;код ресурсу згідно Кодифікатора;уточнення назви ресурсу до назви Кодифікатора;одиниця виміру за Кодифікатором;відпускна ціна за одиницю виміру кодифікатора (без ПДВ), грн;джерело аналізу цін згідно з пунктами 4.2, 4.3 розділу IV цієї Настанови;комерційна назва ресурсу;тип постачальника – виробник, імпортер, офіційний представник або дистриб’ютор, інші постачальники;ЄДРПОУ постачальника;назва постачальника;регіон, з якого відбувається постачання (КАТОТТГ);обґрунтування (за потреби). |
| Пункт 5.2. розділу V Звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси створюється суб’єктом з аналізу цін у формі електронного документа засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та підписується шляхомнакладання кваліфікованого електронного підпису. До початку функціонування бази даних цін такий звіт виготовляється та підписується в письмовій формі згідно з Додатком до цієї Настанови. | Пункт 5.2. розділу VЗвіт з аналізу цін на матеріальні ресурси створюється суб’єктом з аналізу цін у формі електронного документа засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та підписується шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису. У разі якщо реалізація проекту відповідно до окремого рішення Уряду здійснюється без завантаження документів до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також випадків проведення поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, звіт з аналізу цін подається у паперовій формі згідно з додатком 2 до цієї Настанови.Підтвердженням виконання аналізу цін на матеріальні ресурси та відповідності цін установленим критеріям є реєстраційний номер відповідного звіту з аналізу цін в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, доданий учасником процедури закупівлі до складу тендерної пропозиції/ виконавцем робіт за договором про закупівлі, у разі застосування твердої договірної ціни. |
| Пункт 5.3. розділу V Строк дії звіту становить не більше трьох місяців з дати його складання. Звіт повинен бути чинним на дату отримання позитивного експертного звіту, підписання договірної ціни, підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за динамічною договірною ціною. Втрата чинності звіту з аналізу цін не є підставою для коригування проектної документації, затвердженої відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560 “Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратиличинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України”. | Пункт 5.3. розділу VСтрок дії звіту становить не більше трьох місяців з дати його складання. Звіт повинен бути чинним на дату отримання позитивного експертного звіту, подачі документів для укладення договору про закупівлю, подачі тендерної пропозиції, підписання актів приймання виконаних будівельних робіт.(абзац перший пункту 5.3 розділу V у частині учасників процедур закупівель та виконавців робіт за договорами про закупівлю набирає чинності з 01.01.2027) Втрата чинності звіту з аналізу цін не є самостійною підставою для коригування проектної документації, затвердженої відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560 “Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України’ |
Коротко про ключові зміни:
Оновлено форму звіту з аналізу цін, що є додатком 2 до Настанови №591.
Звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси створюється суб’єктом з аналізу цін у формі електронного документа засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та підписується шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису.
Звіт формується у паперовій формі лише в разі проведення поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування та в разі реалізації проекту відповідно до окремого рішення Уряду.
На жаль, маємо і неузгодженості. З аналізу норм Настанови №591 зрозуміло, що вимоги Настанови №591 поширюються на виконавця робіт за договором про закупівлю та учасника процедури закупівлі лише з 01.01.2027. Однак, абзац 3 пункт 5.2. розділу V діє з 15.09.2026 та передбачає, що підтвердженням виконання аналізу цін на матеріальні ресурси та відповідності цін установленим критеріям є реєстраційний номер відповідного звіту з аналізу цін в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, доданий учасником процедури закупівлі до складу тендерної пропозиції / виконавцем робіт за договором про закупівлі, у разі застосування твердої договірної ціни.
| Пункт 6.1 розділу VI При складанні інвесторської кошторисної документації: 6.1.1. До початку функціонування бази даних цін поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за середньою ціною на підставі аналізу цін. Середня поточна ціна визначається за наступною формулою… У разі відсутності інформації щодо транспортних витрат в ціновихпропозиціях, вартість витрат на транспортування обчислюється методами,встановленими пунктом 4.12. Настанови з визначення вартості будівництва. 6.1.2. З дати початку функціонування та наповнення бази даних цін поточні ціни на матеріальні ресурси при рівних якісних характеристиках приймаються на підставі результатів проведеного з урахуванням вимогпункту 4.9 цієї Настанови аналізу цін за обґрунтованими поточними цінамина матеріальні ресурси, відпускна ціна яких не повинна бути вища за середніціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін. | Пункт 6.1 розділу VIПри складанні інвесторської кошторисної документації:6.1.1. Протягом періоду здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі результатів проведеного аналізу цін на матеріальні ресурси незалежно від значення середньої ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін, за середньою поточною ціною.Середня поточна ціна визначається за наступною формулою…У разі відсутності інформації щодо транспортних витрат в цінових пропозиціях, вартість витрат на транспортування обчислюється методами, встановленими пунктом 4.12 розділу ІV Настанови з визначення вартості будівництва. 6.1.2. Після завершення періоду здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення поточні ціни на матеріальні ресурси при рівних якісних характеристиках приймаються на підставі результатів проведеного з урахуванням вимог пункту 4.8. розділу IV цієї Настанови аналізу цін за обґрунтованими поточними цінами на матеріальні ресурси, відпускна ціна яких не повинна бути вища за середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін. |
| Пункт 6.2. розділу VI При складанні/узгодженні договірної ціни: 6.2.1. До початку функціонування бази даних цін поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за середньою ціною на підставірезультатів проведеного суб’єктом аналізу цін за формулою, зазначеною впідпункті 6.1.1. пункту 6.1. цієї Настанови. 6.2.2. З дати початку функціонування та наповнення бази даних цін поточні ціни на матеріальні ресурси при рівних якісних характеристиках приймаються на підставі результатів проведеного з урахуванням вимогпункту 4.9.цієї Настанови аналізу цін за найменшими поточними цінами наматеріальні ресурси, відпускна ціна яких не повинна бути вища за середніціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін. | Пункт 6.2 розділу VIПри підготовці документів для укладення договору про закупівлю, підготовці тендерної пропозиції, у разі застосування твердої договірної ціни:6.2.1. Протягом періоду здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі результатів проведеного суб’єктом аналізу цін, незалежно від значення середньої ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін, за ціною, що не перевищує середню поточну ціну визначену за формулою, наведеною в підпункті 6.1.1 пункту 6.1 розділу VI цієї Настанови.6.2.2. Після завершення періоду здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення поточні ціни на матеріальні ресурси при рівних якісних характеристиках приймаються на підставі результатів проведеного з урахуванням вимог пункту 4.8 розділу ІV цієї Настанови аналізу цін за найменшими поточними цінами на матеріальні ресурси, відпускна ціна яких не повинна бути вища за середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін.(пункт 6.2 розділу VI у частині учасників процедур закупівель та виконавців робіт за договорами про закупівлю набирає чинності 01.01.2027) |
| Пункт 6.3. розділу VI При проведенні взаєморозрахунків: 6.3.1. До початку функціонування бази даних цін поточні ціни на матеріальні ресурси визначають відповідно до умов договору підряду залежно від виду договірної ціни.6.3.2. З дати початку функціонування та наповнення бази даних цін при динамічній договірній ціні, поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі фактичної вартості ресурсів та з урахуваннямпроведеного аналізу цін, при цьому відпускні ціни на такі матеріальні ресурси не повинні бути вищі за середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін.6.3.3. За твердої договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за їх вартістю, визначеною в договірній ціні відповідно до умов договору підряду. | Пункт 6.3. розділу VIПри проведенні взаєморозрахунків:6.3.1. Протягом періоду здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення поточні ціни на матеріальні ресурси визначають відповідно до умов договору підряду залежно від виду договірної ціни.6.3.2. Після завершення періоду здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення при динамічній договірній ціні, поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі фактичної вартості ресурсів та з урахуванням проведеного аналізу цін, при цьому відпускні ціни на такі матеріальні ресурси не повинні бути вищі за середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін. За твердої договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за їх вартістю, визначеною в договірній ціні відповідно до умов договору підряду. |
| Пункт 6.4. розділу VI У разі відсутності в базі даних цін інформації, необхідної для порівняння відпускної ціни відповідного матеріального ресурсу, поточна ціна такого ресурсу визначається за результатами проведеного аналізу цін та не повинна бути вища за середню ціну відповідного матеріального ресурсу, визначену відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 цієї Настанови. | Пункт 6.4. розділу VIУ разі відсутності в базі даних цін інформації, необхідної для порівняння відпускної ціни відповідного матеріального ресурсу, поточна ціна такого ресурсу визначається за результатами проведеного аналізу цін та не повинна бути вища за середню ціну відповідного матеріального ресурсу, визначену відповідно до підпункту 6.1.1, пункту 6.1. розділу IV цієї Настанови. |
| Пункт відсутній | Пункт 6.4. розділу VIПрийняті за результатом аналізу ціни зазначаються у Переліку матеріальних ресурсів та їх цін згідно з додатком 3. |
| Додаток ФОРМА Звіту з аналізу цін | Додаток 1 Зведена відомість потреб в основних матеріальних ресурсах за проєктомДодаток 2 Звіт з аналізу цінДодаток 3 Перелік матеріальних ресурсів та їх ціни |
Коротко про ключові зміни:
При складанні інвесторської кошторисної документації протягом періоду здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення матеріальні ресурси приймаються на підставі результатів проведеного аналізу цін за оновленою формулою

де:
- СЦД – середня поточна ціна на відповідний матеріальний ресурс за результатом аналізу цін (без податку на додану вартість);
- ЦОД – відпускна ціна за ціновою пропозицією (без податку на додану вартість та транспортних витрат);
- ТВ – транспортні витрати на одиницю матеріального ресурсу (без податку на додану вартість);
- Взс - заготівельно-складські витрати, визначені відповідно до пункту 4.13 Настанови з визначення вартості будівництва;
- n – кількість цінових пропозицій на відповідний матеріальний ресурс.
При проведенні взаєморозрахунків та протягом періоду здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення поточні ціни на матеріальні ресурси визначають відповідно до умов договору підряду залежно від виду договірної ціни.
Прийняті за результатом аналізу ціни зазначаються у Переліку матеріальних ресурсів та їх цін згідно з новим додатком 3 до Настанови №591.
При проведенні взаєморозрахунків протягом періоду здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення, тобто до 01.01.2027 згідно норм Постанови №1512, поточні ціни на матеріальні ресурси визначають відповідно до умов договору підряду залежно від виду договірної ціни.
В діючій редакції Постанови №591 підрядник здійснює аналіз цін під час підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни. Відповідно в разі визначення ціни договору як динамічна замовнику варто умовами договору підряду передбачати порядок визначення поточних цін.
