Протягом року замовник знову і знов повертається до питання обрання виду закупівлі. Часто саме на етапі визначення виду закупівлі виникають помилки, зокрема, через неправильно проведене планування, неправильне визначення предмету закупівлі або ж неврахуванням всіх законодавчих вимог. Але, такі погрішності мають доволі суттєві наслідки у вигляді адміністративної відповідальності. Тому, на практичних прикладах розберемо як не допустити порушення під час обрання способу здійснення закупівлі.
Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Тобто, обрання виду закупівлі буде залежати від потреби замовника з урахуванням вартісних меж предмета закупівлі, а також від самого предмета закупівлі - товарів, робіт чи послуг.
З аналізу норм Особливостей слідує, що замовники проводять закупівлі шляхом застосування таких видів закупівель як:
- допорогові закупівлі;
- відкриті торги у порядку, визначеному Особливостями або відкриті торги із публікацією англійською мовою;
- запит пропозицій постачальників для закупівлі товарів;
- закупівлі за виключеннями;
- рамкові угоди.
Контрольні точки обрання виду закупівлі та рекомендації можна переглянути у статті. Далі ж зупинимося на типових порушеннях, які встановлює ДАСУ.
Згідно з пунктом 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Наказ № 708). Тож скеровуємося до Закону та Наказу № 708.
Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом № 708.
В даному прикладі замовник здійснював закупівлі поточного ремонту. Відповідно до наказу №708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року N 3573, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року N 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року N 434.
Тобто, під час обрання виду закупівлі послуг із поточного ремонту замовник повинен додавати всі “виду ремонтих робіт” за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури. В наведеній закупівлі замовник мав загальну потребу в закупівлі послуг із поточного ремонту понад 200 тис. грн. Проте, майже одночасно уклав прямі договори до 200 тис. грн на послуги з поточного ремонту однієї будівлі, тоді як повинен був обрати вид закупівлі - відкриті торги.
Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App
Із проведеного моніторингу можемо дійти висновку, що аудитори аналізують закупівлі замовника сукупно. Згідно пункту 3 розділу 1 Порядку №708 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Тобто, маючи потребу у закупівлі товару за одним кодом ДК замовник має визначити вид закупівлі із урахуванням своєї річної потреби. Ділити предмет закупівлі заборонено пунктом 6 Особливостей.
Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники здійснюють закупівлі товарів вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. При цьому, Особливості в цілому не передбачають можливість здійснення закупівлі товару із використанням спрощеної закупівлі. Про правомірність здійснення закупівлі у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель для допорогових сум аналізували у статті.
Для кожного замовника законодавчо передбачена можливість укладення “прямого” договору про закупівлю, якщо така закупівля підпадає під вимоги, відображені у пункті 13 Особливостей.
Так, згідно підпункту 6 пунтку 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли:
«відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб'єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації» Якщо торги не відбулися, але замовник має потребу змінити предмет закупівлі та / або його технічні, кількісні та якісні характеристики та / або проект договору про закупівлю та / або також вимоги до суб'єкта, з яким укладається договір про закупівлю, та / або збільшити очікувану вартість, тоді варто знову проводити ВТ або ЗПП у разі закупівлі товару. Адже при зміні хоча б однієї із наведених умов замовник втрачає законодавчу підставу для укладення прямого договору за виключенням.
Звертаючись до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
При цьому, послуги та послуги із поточного ремонту мають різні вартісні межі для обрання виду закупівлі. Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники здійснюють закупівлі послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей.
Визначати будь-який предмет закупівлі потрібно у відповідності до Наказу №708. Згідно норм даного наказу, під терміном «поточний ремонт» варто розуміти поточний ремонт будинків, будівлі, споруди, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури, але не обладання чи механізмів.
Натомість поточний ремонт на обладнання / транспортного засобу / механізму не варто вважати поточним ремонтом згідно закупівельного законодавства та який визначається згідно з пунктом 3 розділу 2 Порядку №708, оскільки в такому випадку буде відсутній один з необхідних елементів такого предмета закупівлі – об’єкт, на якому буде здійснюватися поточний ремонт.
І тому визначати предмет закупівлі поточного ремонту обладнання / транспортного засобу / механізму замовники повинні у відповідності до пункту 1 розділу 1 Наказу №708 - предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Відповідно, якщо вартість предмета закупівлі ремонту обладнання / транспортного засобу / механізму становить чи перевищує 100 тис. грн замовник повинен провести відкриті торги.
Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники здійснюють закупівлі послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей.
Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Але, лише наведені визначення зазвичай не дають замовнику чітке розуміння відмінності робіт та поточного ремонту. Тому, пропонуємо аналізувати далі.
Міністерство регіонального розвитку та будівництва України в листі від 15.07.2009 № 9/9-1056 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального чи поточного ремонту» надало рекомендації, яким чином слід відносити роботи/послуги до капітального / поточного ремонту.
Капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).
Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).
Крім того, Державним комітетом з питань житлово-комунального господарства був виданий наказ «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» від 10.08.2004 № 150, в якому визначено примірний перелік послуг з поточного ремонту / робіт з капітального ремонту. Тому, рекомендуємо звертатися до зазначеного переліку перед для визначення предмета закупівлі, що в подальшому допоможе в обранні виду закупівлі.
Визначаючи перелік послуг з поточного чи капітального ремонту для об’єктів благоустрою варто користуватися наказом Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 № 154 «Про затвердження Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів»