В процесі закупівельної діяльності, в тому числі на етапі виконання договорів, замовники стикаються з вельми різноманітними ситуаціями. При цьому обізнаність уповноваженої особи стає перевагою для будь-якого замовника та допоможе прийняти зважене рішення базуючись не лише на законодавчих нормах, але і розумінні яким чином їх варто трактувати. Тож пропонуємо ознайомитись із черговою підбіркою практики Верховного суду щодо недобросовісного виконання договірних зобов’язань, складнощів із внесенням змін до умов договору, а також наслідками його неправомірного розірвання.
Коментар: Відповідно до вищезгаданої ситуації, в умовах договору передбачено, що замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов’язань підрядником та в інших випадках, що передбачені умовами цього договору, повідомивши про це його у строк не менше ніж 10 діб.
Після порушення виконавцем робіт договірних зобов’язань в частині строку виконання робіт, замовник відповідно до алгоритму, відображеного в умовах договору, повідомив іншу сторону про одностороннє розірвання договору. В той же час позиція Скаржника не містила доказів щодо дотримання підрядником зазначених у договорі термінів виконання робіт, а отже дії замовника у даному випадку правомірні та законодавчо обґрунтовані.
Коментар: При застосуванні норм підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), сторонам варто подбати про наявність належного документального підтвердження щодо коливання ціни на відповідний товар на ринку. Проте не кожен документ, наданий постачальником товару слід розцінювати як належне документальне підтвердження, про що йдеться у вищезгаданому рішенні Верховного суду.
В той же час у наданій постачальником довідці Торгово-промислової палати відображено не інформацію про коливання ціни на паливо на ринку, а саме дані про середні роздрібні ціни товарів у мережах АЗС. Відповідно сторонами укладено додаткову угоду щодо зміни ціни на паливо у зв’язку із коливанням такої ціни на ринку, при цьому саме коливання так і не було документально підтверджено.
Тож рекомендуємо до моменту укладення додаткової угоди щодо внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, подбати про наявність відповідного документального підтвердження у випадках, передбачених законодавством, про що згадується у матеріалі «Які дії / рішення замовника потребують окремого документального підтвердження та чому».
Коментар: На етапі планування закупівлі для замовника вкрай важливо пропрацювати проєкт договору про закупівлю. Адже саме в договорі містяться умови, якими керуються сторони на всьому етапі його виконання. Відповідно при вирішенні спірних ситуацій умови договору відіграють далеко не останню роль, як і у вищезгаданому рішенні.
А тому якщо сторонами погоджено умови договору, в якому передбачено відповідальність виконавця робіт за прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, то такого роду умови не розповсюджуються на затримку у проведенні робіт на окремих етапах виконання договору. Тож враховуючи умови такого договору, замовник зможе нарахувати пеню / штрафи за недотримання строків виконання обов’язків іншою стороною лише у випадках, якщо на момент завершення узгоджених строків підрядником не виконано договірних зобов’язань у повному обсязі, тобто залишився обсяг невиконаних робіт.
Коментар: Звертаючись до вимог підпункту 4 пункту 19 Особливостей, сторони можуть вносити зміни до істотних умов договору про закупівлю у разі продовження строку дії договору про закупівлю та / або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Відповідно внесення змін до істотних умов договору в частині продовження строку дії договору про закупівлю та / або строку поставки товару / виконання робіт / надання послуг відбувається за виникнення підстав під час дії такого договору. Якщо ж обставини виникли раніше, то такі підстави можуть бути об’єктивно враховані на момент укладення договору, про що зазначено у вищезгаданому рішенні Верховного суду.
Для прикладу, якщо постачальник товару при укладенні прямого договору розуміє, що не зможе виконати умови договору вчасно у зв’язку із відповідними обставинами, сторонам доцільно погодити умови договору таким чином, аби кожна із сторін мала змогу виконати відповідні зобов'язання. В той же час якщо мова йде про укладення договору про закупівлю за результатами процедури закупівлі відкриті торги, переможець закупівлі має змогу письмово відмовитись від укладення такого договору, посилаючись на обставини, що унеможливлюють підписання договору на умовах, визначених у закупівлі.