Особливу увагу замовників привертає питання визначення вартісної межі для застосування вимог щодо локалізації виробництва товарів. При цьому виникає питання, чи поріг у 200 тис. грн слід визначати виходячи з вартості окремої закупівлі товару чи із загальної річної вартості предмета закупівлі товару, визначеного за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Практичне застосування Постанови № 1512 та Настанови № 591 викликає у замовників питання щодо сфери їх дії. При цьому потребує з’ясування, чи є джерело фінансування визначальним критерієм для обов’язкового застосування вимог цих нормативно-правових актів.
Нерідко під час розгляду тендерних пропозицій у замовників виникає питання щодо правомірності визначення учасниками окремих документів як конфіденційних. Насамперед, замовники цікавляться, чи може учасник визначити конфіденційною інформацією документи, що підтверджують відповідність предмета закупівлі технічним вимогам, зокрема паспорт якості, сертифікат або декларацію відповідності технічному регламенту, та чи є це підставою для відхилення тендерної пропозиції відповідно до Особливостей.
У практиці планування закупівель нерідко виникає питання щодо правильного визначення предмета закупівлі послуг з розроблення проєктної документації для поточного ремонту. У тому числі, чи застосовуються до таких послуг правила визначення предмета закупівлі, встановлені для послуг з поточного ремонту за кожним окремим об’єктом, чи їх слід визначати як звичайні послуги із сумуванням вартості за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Практика виконання договорів про закупівлю електричної енергії свідчить, що фактичне споживання не завжди відповідає погодженим щомісячним обсягам. У зв’язку з цим виникає питання, чи може замовник використати невибрані обсяги попередніх місяців для збільшення обсягів постачання в наступних періодах без зміни загального обсягу договору.
Після прийняття рішення про коригування проєктної документації перед замовником постає необхідність здійснення низки взаємопов’язаних закупівель. При цьому виникає питання, який вид закупівлі слід обрати для коригування проєктної документації, авторського і технічного нагляду, а також додаткових будівельних робіт з урахуванням вимог Особливостей та законодавства у сфері авторського права.
Використання замовниками винятків для незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів передбачених пунктом 3 Особливостей породжує практичні питання щодо обсягу обов’язків покладених на сторони такого договору. При цьому виникає питання, чи повинен постачальник надавати фактичну калькуляцію собівартості товару, а замовник - оприлюднювати її, якщо вимоги щодо локалізації не застосовуються.
