Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Частина 2 статті 22 Закону визначає відомості, які повинні міститися в тендерній документації.

Водночас Мінекономіки наказом № 680 від 13.04.2016 затверджено примірну тендерну документацію, яка містить:

  • обов'язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону, яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником окремим файлом. У графі «1» зазначається нумерація, у графі «2» - перелік складових тендерної документації, у графі «3» - вимоги щодо їх заповнення відповідно до Закону;
  • інформацію, що формується замовником шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель;
  • додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами.

При цьому, в закупівельній спільноті іноді виникають запитання чи зобов’язані замовники керуватися вимогами даного наказу Мінекономіки? Зокрема, у відповідності до положень зазначеного наказу  завантажувати до електронної системи закупівель додатки окремими файлами?

Так, якщо звернутися до положень Закону, зокрема до статті 22 Закону, то вона не містить будь-яких вимог до обов’язковості застосування замовниками положень наказу Мінекономіки № 680 від 13.04.2016.

Окрім цього, таких вимог не містить сам наказ. Його назва звучить як «примірний», тобто взірцевий, орієнтовний. Відповідно замовники при складенні тендерної документації можуть керуватися положеннями даного наказу, однак жодна правова норма не зобов’язує дотримуватися його вимог.

При цьому, іноді Державна аудиторська служба України вважає, що замовники саме повинні керуватися вимогами наказу Мінекономіки № 680 від 13.04.2016, як було в наступному висновку.