При здійснення будь-якої закупівлі, замовник стикається із таким поняттям як «джерело фінансування». Адже згідно частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), публічна закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. І відповідно придбання предмета закупівлі тягне за собою обов’язок замовника оплатити такі товари / роботи / послуги з визначеного джерела фінансування. Та все ж замовники продовжують цікавитись чи впливає даний термін на закупівельні процеси та здійснення публічних закупівель в цілому?
Першим кроком для вивчення даної тематики є розуміння в яких випадках замовник відображає в електронній системі закупівель інформацію щодо джерела фінансування або супутню інформацію щодо даного фактору. Звертаючись до частини другої статті 4 Закону, у річному плані повинна міститися така інформація:
Відповідно у випадках, коли закупівля здійснюється за рахунок бюджетних коштів, то замовник зобов’язаний зазначити в окремому електронному полі КЕКВ. Крім цього у відповідному електронному полі електронної системи закупівель замовник має змогу зазначити в річному плані закупівель такі типи джерел фінансування, як:
Звертаємо увагу, що в основному джерело фінансування практично не впливає на планування та здійснення закупівлі, про що більш детально зазначено у матеріалі «Чи впливає джерело фінансування замовника на визначення виду закупівлі». В той же час законодавство містить певні окремі випадки, на які не поширюються вимоги Закону або ж коли положення сфери публічних закупівель застосовуються з певними уточненнями.
Нюанси здійснення закупівлі за кошти грантів щодо абз.10 п.3 Особливостей
Згідно норм пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), закупівля товарів (робіт, послуг) за кошти кредитів (позик, грантів), що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, що здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, якими передбачається можливість застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, може здійснюватися відповідно до цих особливостей з урахуванням додаткових вимог і умов, схвалених відповідною організацією, зокрема у спеціальному процедурному посібнику щодо відповідного кредиту (позики, гранту), наданого згідно з міжнародним договором.
Звертаючись до Закону України від 06.03.2003 № 601-IV «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні», під терміном «грант» слід розуміти грошові кошти (фінансові ресурси), що надаються на безоплатній, безпроцентній і безповоротній основі суб’єктам господарювання та фізичним особам за результатами конкурсного відбору, для реалізації програм, проєктів, заходів, а також для інституційної підтримки суб’єктів видавничої справи незалежно від форми власності). Більш детальний аналіз даного терміну відображений у матеріалі «Що необхідно знати замовнику, який вперше стикнувся із термінами «міжнародна технічна допомога» та «грантова угода».
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги», грантова угода – це угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми).
При укладенні грантової угоди чималу роль відіграють умови такої угоди. При цьому звертаємо увагу також на окремі моменти пункту 3 Особливостей, а саме: «...здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями...» та «...а в разі невстановлення таких правил і процедур – відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва...».
Аналізуючи вищезазначені норми, якщо умови грантової угоди містять певний алгоритм здійснення закупівлі товарів / робіт / послуг, який повністю або частково відрізняється від алгоритму, передбаченого Законом з урахуванням Особливостей, то пунктом 3 Особливостей передбачено можливість здійснення закупівлі саме з урахуванням вимог грантової угоди.
Якщо умови грантової угоди містять окремі вимоги щодо здійснення закупівлі товарів / робіт / послуг, які відрізняються від вимог, визначених Законом з урахуванням Особливостей, то замовник зобов’язаний здійснювати закупівлю у відповідності до норм законодавства сфери публічних закупівель, проте з урахуванням вимог грантової угоди.
І якщо умовами грантової угоди визначено, що відповідні товари / роботи / послуги повинні придбаватись згідно норм закупівельного законодавства або ж не визначено окремих вимог щодо здійснення закупівель за грантові кошти, то замовнику варто здійснювати закупівлю у відповідності до норм, визначених Законом з урахуванням Особливостей.
Окремі аспекти придбання товарів / робіт / послуг за кредитні кошти
Що стосується терміну «кредит», то згідно Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» це грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.
Статтею 1054 Цивільного Кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Проте доцільність застосування норм законодавства сфери публічних закупівель для здійснення таких закупівель слід співставити із вимогами частини п’ятої статті 3 Закону, згідно яких дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
13) послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями.
В той же час слід чітко розділяти два окремі випадки. Перший, якщо мова йде про укладення договору щодо надання кредитів із фінансовими установами, керуючись пунктом 13 частини п’ятої статті 3 Закону. В такому разі, незважаючи на те, чи буде така фінансова установа державною чи міжнародною фінансовою організацією, дія Закону на такі угоди не поширюється.
Другий випадок, коли замовник отримав кредит і наразі планує закупити відповідний предмет закупівлі за кредитні кошти. В такому разі предметом закупівлі вже буде не надання кредиту, а тому норми пункту 13 частини п’ятої статті 3 Закону на такі випадки не розповсюджуються і замовник буде змушений слідувати вимогам Закону з урахуванням Особливостей. Пропонуємо також ознайомитись із статтею «Особливості закупівлі за кредитні кошти».
В той же час, якщо мова йде про закупівлю товарів (робіт, послуг) за кошти кредитів, що надані відповідно до міжнародних договорів, слід повернутись до пункту 3 Особливостей, що містить у своїх нормах вираз «може здійснюватися відповідно до цих особливостей з урахуванням додаткових вимог і умов, схвалених відповідною організацією». Даний вираз вносить певні корективи щодо випадків, передбачених даним пунктом. Відповідно в такому разі замовник має право відступити від норм Закону з урахуванням Особливостей, але виключно якщо відповідною міжнародною організацією визначено окремий порядок здійснення даної закупівлі.
Якщо ж договором, згідно якого виділяються кредитні кошти міжнародною організацією не передбачено окремого порядку здійснення такої закупівлі або ж зазначено, що закупівля здійснюється у відповідності до вимог законодавства закупівельної сфери, в такому разі замовник слідує нормам Закону з урахуванням Особливостей.
Також звертаємо увагу на можливість застосування положень підпункту 19 пункту 13 Особливостей, згідно якого придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли:
19) здійснюється закупівля послуг, пов'язаних із створенням або залученням фінансових інструментів, гарантій, кредитів або грантів, а також послуг, пов'язаних із створенням інструментів страхування, перестрахування та/або відшкодування збитків від воєнних ризиків торгових суден, задіяних у перевезенні українських експортних товарів, суден технічного флоту (спеціалізованих суден), на яких встановлені газопоршневі та/або газотурбінні установки, призначені для виробництва електричної енергії.
Специфіка здійснення закупівель за рахунок виділених субвенцій
У пункті 48 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України можна ознайомитись із терміном «субвенції», під яким розуміють міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Загальні аспекти даного поняття відображені у матеріалі «Субвенції в закупівлях: як використати та що варто врахувати».
У вище зазначеному визначенні пропонуємо звернути увагу на вираз «в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції». Аналізуючи статтю 97 Бюджетного кодексу України, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ієрархії нормативно-правових актів, закон має вищу юридичну силу у порівнянні із постановою Кабінету Міністрів України. А тому будь-яка постанова щодо виділення субвенційних коштів має можливість лише уточнювати окремі аспекти здійснення закупівель у відповідності до Закону з урахуванням Особливостей. При цьому замовники повинні врахувати такі уточнення при здійсненні закупівель відповідних товарів / робіт / послуг при використанні субвенційних коштів.
Підсумки
У більшості випадків джерело фінансування не відіграє важливої ролі при здійсненні публічних закупівель. Відповідно аналізуючи норми пунктів 10, 11 та 13 Особливостей, замовники не отримують жодних обмежень чи уточнень при здійсненні закупівлі, які були б напряму пов’язані із джерелом фінансування. В той же час доцільно пам’ятати про окремі випадки, на які не поширюються вимоги Закону або ж які допускають можливість впливу джерела фінансування при здійсненні окремих закупівель.
Здійснення закупівель у розрізі грантових угод може передбачати порядок або ж окремі умови щодо придбання відповідних товарів / робіт / послуг, що будуть відмінними від тих, які визначені Законом з урахуванням Особливостей. Відповідно замовнику слід:
- якщо грантовою угодою передбачено певний порядок здійснення закупівлі – здійснювати закупівлю товарів / робіт / послуг за грантові кошти у відповідності до конкретно передбаченого порядку;
- якщо грантовою угодою передбачено лише окремі нюанси здійснення закупівлі за грантові кошти – здійснювати закупівлю товарів / робіт / послуг у відповідності до вимог Закону з урахуванням Особливостей, виконуючи при цьому окремо зазначені в грантовій угоді нюанси;
- якщо грантовою угодою не передбачено порядку здійснення закупівлі або зазначено, що закупівля повинна здійснюватись згідно законодавства сфери публічних закупівель – здійснювати закупівлю товарів / робіт / послуг за грантові кошти у відповідності до Закону з урахуванням Особливостей.
Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, варто пам’ятати:
- пунктом 13 частини п’ятої статті 3 передбачено, що дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів;
- якщо мова йде про здійснення закупівлі за кошти вже отриманих кредитів, то вищезазначена норма на такі випадки не розповсюджується. Тож замовники в таких ситуаціях повинні здійснювати закупівлю у відповідності до норм Закону з урахуванням Особливостей;
- закупівля товарів / робіт / послуг за кошти кредитів, наданих у випадках, передбачених пунктом 3 Особливостей, може здійснюватися відповідно до Особливостей з урахуванням додаткових вимог і умов, схвалених відповідною організацією;
- підпунктом 19 пункту 13 Особливостей визначено окреме виключення, згідно якого замовник в окремих випадках може укласти прямий договір про закупівлю, якщо мова йде про закупівлю послуг, пов'язаних із залученням кредитів.
Під час придбання товарів / робіт / послуг за субвенційні кошти, звертаємо увагу, що окремі нормативно-правові акти можуть містити певні уточнення щодо здійснення таких закупівель. Такі уточнення не суперечитимуть основним нормам законодавства сфери публічних закупівель, в той же час замовникам обов’язково потрібно їх врахувати при використанні субвенцій.
