При здійсненні закупівлі товарів, робіт чи послуг закупівельник визначає також тип джерела фінансування, з якого буде оплачено відповідний предмет закупівлі. Від джерела фінансування закупівлі можуть залежати певні супутні фактори, наприклад у відповідності до частини другої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), у річному плані повинна міститися така інформація: … 4) код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів). Відповідно вищезазначена вимога розповсюджується виключно на закупівлю, що здійснюється за бюджетні кошти.
У відповідному електронному полі електронної системи закупівель замовник має змогу зазначити такі типи джерел фінансування, як:
Звісно ж таких джерел може бути відразу декілька: електронна система дозволяє замовнику відобразити не лише одне, а й більше джерел фінансування, проте за умови, що сума усіх таких джерел фінансування дорівнюватиме очікуваній вартості закупівлі. А наразі пропонуємо проаналізувати у даному матеріалі у яких випадках замовник зазначає інформацію щодо джерела фінансування в електронній системі та чи має вплив така інформація на обрання закупівельником виду закупівлі.
Будь-яка закупівля розпочинається саме з формування, затвердження та оприлюднення річного плану закупівель. Перелік інформації, яку повинен містити річний план закупівель, визначений частиною другою статті 4 Закону. Він включає в себе декілька позицій, серед яких відсутня інформація щодо джерела фінансування.
У той же час при формуванні річного плану заповнення блоку «Джерело фінансування» є обов’язковою умовою для можливості оприлюднення річного плану закупівель. Прослідкувати за даним аспектом можна по наявності «червоної зірочки» на певних електронних полях даного блоку інформації:
У той же час законодавчі вимоги щодо відображення джерела фінансування відсутні й на інших етапах закупівлі, таких як оприлюднення оголошення про закупівлю, оприлюднення інформації щодо укладеного договору про закупівлю, тощо.
Чи відображено вплив джерела фінансування на обрання виду закупівлі: аналіз вимог Особливостей
При обранні виду закупівлі здебільшого замовники зобов’язані керуватись вимогами пунктів 10 та 11 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).
Пропонуємо для початку здійснити аналіз пункту 10 Особливостей: замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. N 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом "Порядок проведення відкритих торгів" цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. N 822 "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу", з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.
Відповідно до вищезазначеної вимоги, при визначенні виду закупівлі замовнику слід враховувати предмет закупівлі, а також його очікувану вартість. Проте жодної згадки про джерело фінансування у даній вимозі немає. Аналогічна ситуація й щодо норм пункту 11 Особливостей.
Що стосується вимог пунктів 11-1 та 11-2 Особливостей, то окрім прив’язки до очікуваної вартості, кожна з цих норм має відношення до конкретно визначеного переліку товарів, а в окремих випадках і до конкретної категорії замовників. Проте у жодній з даних норм не згадується про обмеження щодо можливості чи неможливості їх застосування в залежності від конкретного виду фінансування.
Вимоги пункту 13 Особливостей, в яких відображена можливість укладення прямого договору про закупівлю за відповідних виключень, містять посилання на очікувану вартість закупівлі, чіткий перелік таких винятків та обставини, за яких їх можна застосовувати. Проте жодне з виключень, як і сама вимога в цілому, не передбачає впливу джерела фінансування на укладення договору про закупівлю, шляхом підписання прямої угоди у відповідності до пункту 13 Особливостей.
Підсумки
Отже, замовник відображає інформацію щодо джерела фінансування закупівлі, шляхом заповнення електронних полів під час формування та оприлюднення річного плану закупівель. Прямої вимоги щодо наявності такої інформації в річному плані Законом не передбачено, в той же час електронна система відмічає відповідні електронні поля «червоною зірочкою», що наголошує на обов’язковості їх заповнення.
Відповідно аналіз норм законодавства сфери публічних закупівель показує, що джерело фінансування жодним чином не впливає на обов’язок замовника слідувати вимогам Закону із врахуванням Особливостей та безпосередньо на вибір виду закупівлі необхідного предмета закупівлі.
В той же час варто відмітити, що в законодавстві у цілому містяться певні виключення, які так чи інакше уточнюють вимоги щодо здійснення закупівель в аспектах, пов’язаних з конкретними джерелами фінансування. Яскравим прикладом такого роду виключень є умови здійснення закупівель за субвенційні кошти. Проте наголошуємо, що такого роду норми законодавства в жодному разі не суперечать вимогам, відображеним в Законі з урахуванням Особливостей, а лише уточнюють частину з них.
