Доволі типовою для замовника є ситуація, коли зобов’язання за договором вже виконані, а строк дії договору ще не завершився. Але чи можливо навпаки – строк дії договору про закупівлю закінчився, але строк постачання товару / надання послуг триває. Коли можуть виникати такі випадки, та як замовнику все ж забезпечити для себе ефективне виконання договору будемо розглядати у статті.
Договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного Кодексу України, далі - ЦКУ).
Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 Господарського Кодексу України, далі - ГКУ).
Відповідно до статті 509 ЦКУ зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк із дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 ЦКУ).
Відповідно до норм ЦКУ передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (статті 598, 599 ЦКУ).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (стаття 631 ЦКУ).
Строком дiї господарського договору є час, впродовж якого iснують господарськi зобов'язання сторiн, що виникли на основі цього договору (стаття 180 ГКУ).
Верховний суду у справі № 916/626/18 від 19 липня 2018 висновує “..чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору. Тобто, зобов'язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.”
Тож, в цілому законодавство передбачає можливість коли строк постачання товару / надання послуг, фактично виконання зобов'язань, настає пізніше ніж завершення строку дії договору. Дійсно, сам факт закінчення строку дії договору, при тому, що його виконання здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов’язальних відносин між сторонами такого договору. При цьому, в кожному окремому випадку варто звертати увагу на зміст конкретного договору, а саме на основні положення, які визначають зобов’язання сторін та обставини виконання ними умов договору.
Строк поставки товарів / надання послуг: істотна умова договору про закупівлю?
Статтею 638 ЦКУ визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 180 ГКУ зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Отже, з наведених норм ЦКУ та ГКУ можна вважати, що до істотних умов договору про закупівлю варто відносити:
- предмет;
- ціну;
- строк дії договору;
- умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду;
- умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Останні дві перелічені умови потребують додаткового дослідження
Умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду
Відповідно до 265 ГКУ за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Тобто, строк поставки є істотною умовою завжди у разі укладення договору поставки.
Умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду
Постановою Кабміну від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» визначено істотні умови договору підряду. Однією із істотних умовами договору підряду є: строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта).
Умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди
Проаналізувавши наведені вище норми ЦКУ та ГКУ, укладаючи договір про закупівлю сторони погоджують умови даного договору шляхом його підписання. Сторони мають передбачити в умовах договору про закупівлю перелік його істотних умов, адже в іншому випадку усі умови договору про закупівлю будуть вважатися істотними ( в тому числі і строк поставки товарів / надання послуг).
Приклади закупівель, коли строк виконання зобов'язань буде пізніше ніж строк дії договору
Типовим прикладом такої закупівлі буде закупівля послуг страхування.
Взаємовідносини у сфері страхування регулює Закон України «Про страхування» № 1909-IX.
Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим полісом (сертифікатом) (стаття 981 Закону України «Про страхування).
Договір страхування життя може бути укладений шляхом складання одного документа (договору страхування), який підписується сторонами, або шляхом обміну листами, документами, які підписуються стороною, що їх надсилає. У разі подання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, про намір укласти договір страхування такий договір може бути укладений шляхом надсилання страхувальнику відповідної переддоговірної інформації і документів та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), що не містить розбіжностей з поданою заявою, крім випадків, якщо страхувальник надав на це попередню згоду у заяві (стаття 97 Закону України «Про страхування).
До прикладу, зазвичай страховий поліс для транспортного засобу, який надано згідно з договором страхування, набирає чинності з дати, зазначеної у відповідному полісі, та діє один рік з дати набрання чинності цим полісом.
Тобто, якщо замовник в середині року хоче оформити (читати “здійснити закупівлю”) страховку на 12 місяців, то зобов'язання за договором будуть переходити на наступний календарний рік. Замовники, які є розпорядниками бюджетних коштів, повинні мати на увазі, що відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік. Відповідно договір буде діяти до кінця поточного року, при цьому послуги страхування будуть фактично надаватися допоки діє страховий поліс (тобто і в наступному році). Детально про закупівлю послуг страхування можна ознайомитися у статті
Далі йтиметься про закупівлю пального саме в талонах (смарт-картами / скретч-картами), адже замовник не завжди використовує всі талони в межах строку дії договору. Тобто, може бути ситуація, коли замовник сплатив за талони, строк договору завершився, при цьому замовник забрав не весь обсяг товару (наявні невикористані талони). Як ми вже розглядали строк дії договору та строк виконання зобов'язань не є тотожними поняттями, тож замовник може здійснити заправку авто і після завершення строку дії договору. Але, все залежить від умов такого договору, як основного документу, яким керуються сторони під час постачання товару. І чим чіткіші умови договору тим безпечніше буде почувати себе замовник.
Звертаємося до позиції судової інстанції, а саме у постанові Північно-західний апеляційний господарський суд від 18.10.2023 року по справа № 903/573/22 висновується, що “Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч.1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов’язань, визначених ним. Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.”
До речі, у статтях “Особливості виконання договору про закупівлю пального” та “Що думає суд про випадки, коли постачальник відмовляється відпускати пальне за поставленими талонами” наведена судова практика, де замовник відстоював свої інтереси через невиконання постачальником пального своїх зобов'язань.
Що важливо, в таких закупівлях варто чітко зазначати в договорі, коли товар вважатиметься переданим та сплаченим. Наприклад, «товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Замовником по кількості і якості з моменту отримання товару згідно умов договору. Передача Замовнику товару здійснюється Постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів при пред`явленні талонів. Талон є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у талоні об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених талонах вважаються виконаними».
Нагадаємо, що на платформі є відеурок, де детально вивчали тему закупівлі пального від планування до фактичного виконання договору
Щодо звітування
У разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 Особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону (пункт 4 Особливостей).
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 10 Закону звіт про виконання договору про закупівлю замовник повинен оприлюднити в електронній системі закупівель - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
Отже, у випадку закупівель, де строк постачання товару / надання послуг настає пізніше, ніж завершується строк дії договору не доцільно орієнтуватися лише на закінчення строку дії договору. А 20 робочих днів варто відраховувати саме від повного виконання зобов'язань, передбачених договором (АЛЕ! якщо договір чітко передбачає умови виконання зобов'язань).