Статті

Закупівля послуг страхування: на що варто звернути увагу

3
287

Замовник, як і будь-який суб'єкт господарювання, прагне захистити свої майнові інтереси. Адже в ході використання свого рухомого чи нерухомого майна завжди є ризик його пошкодження чи навіть знищення. 

Але, найцінніший ресурс це звичайно люди, а для роботодавця  - кваліфіковані працівники, які також потребують страхування свого життя  згідно з вимогами законодавства у сфері охорони праці.

Тому, чи не кожен замовник потребує, а інколи і зобов'язаний здійснити закупівлю послуг страхування. 

Страхування — вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичний осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій — страхових випадків. Страхові випадки визначає договір страхування або чинне законодавство. Страхують коштом грошових фондів, що формуються зі страхових платежів фізичних та юридичних осіб (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Взаємовідносини у сфері страхування регулює Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР (зверніть увагу, що втрата чинності даного закону відбудеться 01.01.2024). 

Що можна застрахувати?

Стаття 4 Закону України “Про страхування” визначає, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані:

  • з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);
  • з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);
  • з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Страхування може бути добровільним або обов’язковим.

Добровільне страхування

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону України “Про страхування”. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Прикладами добровільного страхування можуть бути страхування від нещасних випадків, страхування наземного транспорту (крім залізничного), страхування майна тощо.

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 09.07.2010 № 565 затверджені характеристика та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування.

Обо­в’яз­кове страхування

Стаття 7 Закону України “Про страхування” передбачає 53 види обо­в’яз­кового страхування.

Для здійснення обов’язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов’язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Одним із прикладів обо­в’яз­кового страхування, який чи не найчастіше використовують замовники, є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Адже, саме обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Окрім цього, відповідно до статті 37 Закону України “Про дорожній рух” забороняється експлуатація транспортних засобів без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює окремий Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961.

Як визначити предмет закупівлі?

Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (пункт 15 Особливостей).

Так, Закон містить визначення поняття “послуг”, до яких і варто віднести страхування.

Послуги — будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт (п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону).

Тож, звертаючись до Єдиного закупівельного словника знаходимо код 66510000-8 — Страхові послуги, який далі деталізується окремими категоріями залежно від видів страхування.

Чи треба обирати більш деталізований код?

Обов'язково у разі проведення процедури відкритих торгів.

В пункті 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки № 1082 від 11.06.2020, зазначено, що під час внесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами 2-4 пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:

  •  назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
  •  коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Як визначити очікувану вартість закупівлі?

Шляхом аналізу ринку. Наразі на сайті більшості страхових компаній доступні так звані онлайн-калькулятори, які можуть розрахувати орієнтовну очікувану вартість конкретної страховки.

Ми ж рекомендуємо все таки звертатися із письмовими запитами з використанням електронної пошти або поштовим відправленням із підтвердженням про вручення або нарочним із відміткою про отримання.

Нагадаємо, що Особливості визначають - кожна закупівля має здійснюватися з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель.

Приклад запиту ціни пропозиції розміщений на платформі за посиланням.

Але, тут важливо врахувати, що замовник повинен вказати інформацію про об’єкт страхування. Без такої інформації фінансова установа не зможе визначити вартість послуг.

Наприклад, вартість послуг страхування життя залежить від переліку страхових ризиків і випадків, що вимагатиме замовник. Для страхування автомобільного транспорту варто вказати виробника, модель, рік випуску тощо.

Крім того, обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів неможливе без проходження транспортними засобами обов’язкового технічного контролю, якщо їх згідно з протоколом перевірки технічного стану визнали технічно справними.

Оголошуємо закупівлю послуг страхування без ПДВ?

Відповідно до пп. 196.1.3 Податкового кодексу України операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також по­в’я­за­них з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів — не об’єкт оподаткування.

Чи можна здійснити закупівлю страхових послуг без застосування процедури закупівлі?

Ні, адже у сфері страхових послуг наявна конкуренція.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про страхування” страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є:

фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - страховики-резиденти);

зареєстровані Уповноваженим органом відповідно до цього Закону та законодавства України постійні представництва у формі філій іноземних страхових компаній, які також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - філії страховиків-нерезидентів).

Експортно-кредитне агентство вважається страховиком-резидентом із спеціальним статусом. Страховиками-нерезидентами вважаються фінансові установи, що створені та мають ліцензію на провадження страхової діяльності відповідно до законодавства тих іноземних держав, у яких вони зареєстровані.

Умови договору

Відповідно до статті 16 Закону України “Про страхування” договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Договір страхування повинен містити:

  • назву документа;
  • назву та адресу страховика;
  • прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;
  • прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;
  • зазначення предмета договору страхування;
  • розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;
  • розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;
  • перелік страхових випадків;
  • розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;
  • страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);
  • строк дії договору;
  • порядок зміни і припинення дії договору;
  • умови здійснення страхової виплати;
  • причини відмови у страховій виплаті;
  • права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
  • інші умови за згодою сторін;
  • підписи сторін.

Але ж не забуваємо, якщо замовник здійснює закупівлю послуг страхування шляхом застосування процедури відкритих торгів або ж шляхом укладення “прямого” договору по виключеннях (наприклад, на підставі пп. 6 п.13 Особливостей), то необхідно також врахувати й норми Особливостей та Закону.

Так, відповідно до статті 22 Закону тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.

Пункт 19 Особливостей визначає випадки, за яких можлива зміна істотних умов договору. 

Так, відповідно до статті 16 Закону України “Про страхування”  у  договорі страхування  можуть бути зазначені інші умови за домовленістю сторін.

Тож, рекомендуємо складати проект договору із урахуванням Закону України “Про страхування”, Закону та Особливостей  (зокрема в частині зазначення порядку змін умов договору відповідно до пункту 19 Особливостей).

Особливості укладення договорів замовниками-бюджетниками

ПРИКЛАД

Замовник в листопаді поточного року планує здійснити закупівлю послуг страхування цивільно-правової відповідальності водіїв шляхом застосування відкритих торгів.  Оскільки страховку замовник хоче оформити на 12 місяців, то розуміє, що і договір про закупівлю буде переходити  на наступний календарний рік. 

Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов’язання виникають при укладенні договору, придбанні товару, послуги чи здійсненні інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

Замовники, які є розпорядниками бюджетних коштів, повинні мати на увазі, що відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік.

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Відповідно до Положення про особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджене Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 27.10.2011  № 673, наведені визначення:

внутрішній договір страхування - договір (електронний договір) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діє виключно на території України,

страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору і затверджується Уповноваженим органом за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ).

При укладанні внутрішнього договору страхування страховик зобов'язаний посвідчувати факт укладання внутрішнього договору страхування шляхом надання поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів  зразок якого затверджено Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, у паперовій формі або шляхом надсилання візуальної форми страхового поліса з відображенням даних електронними засобами у формі, придатній для сприйняття його змісту людиною та відтворення на папері.

Тобто, договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхування неможливий без поліса. 

Без поліса такий договір вважається неукладеним. 

Внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік (тобто, не менше ніж 12 місяців з моменту зазначеному у полісі, без обмежень саме календарним роком). Укладення внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на строк менший, ніж один рік, але не менш як на 15 днів допускається виключно щодо транспортних засобів: незареєстрованих - на час до їх реєстрації, тимчасово зареєстрованих - на час до їх постійної реєстрації, зареєстрованих на території іноземних держав - на час їх перебування на території України.

Зазвичай страховий поліс для транспортного засобу, який надано згідно з договором страхування, набирає чинності з дати, зазначеної у відповідному полісі, та діє один рік з дати набрання чинності цим полісом.

З урахуванням зазначеного, рекомендуємо передбачати в договорі наступну інформацію:

Умови оплати

“Страхові поліси від Страховика Замовникові передають у тому бюджетному періоді, в якому укладено договір страхування на підставі _______ (вказати документ) та на умовах, визначених у договорі страхування.

Оплату страхових платежів, визначених у договорі, Замовник здійснює після отримання від Страховика полісів у поточному році.”

Строк дії договору

«Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до виконання Сторонами своїх зо­бо­в’я­зань в пов­ному обсязі, що визначені цим Договором та страховим полісом. Зобов’язання Страховика, передбачені цим Договором, діють протягом строку дії усіх страхових полісів на _____  (замовник вказує свій предмет страхування)».

В такому разі замовник не матиме проблем із органами казначейства, адже оплата за договором здійснюватиметься у поточному році.

Відображення інформації в електронній системі закупівель

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити, зокрема, строк надання послуг.

У випадку закупівлі послуг страхування строк надання послуг - це фактично строк дії страхового полісу (тобто строк, протягом якого страхувальник у разі настання страхового випадку зобов'язувався виплачувати замовнику страхову виплату тощо).  

За таких умов в оголошенні про проведення відкритих торгів доцільно вказати кінцевий строк дії саме страхового поліса (навіть попри те, що договір діє до кінця поточного року).

Аналогічного принципу дотримуємося і під час оприлюднення строку надання послуг у Звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, враховуючи вимоги пункту 7 частини 3 статті 3 Закону.

Коли звітуємо про виконання договору?

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 10 Закону звіт про виконання договору про закупівлю замовник повинен оприлюднити в електронній системі закупівель - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.

Отже, у випадку закупівлі послуг страхування не доцільно орієнтуватися лише на закінчення строку дії договору, якщо страховий поліс ще чинний. Адже в такому разі  умова щодо виконання сторонами договору при закінченні його строку дії не буде дотримана. А 20 робочих днів варто відраховувати саме від повного виконання зобов'язань, передбачених відповідних полісом  (АЛЕ! якщо договір чітко передбачає умови виконання зобов'язань,  як можемо бачити у прикладі).

пов'язані статті