Нормами пункту 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) визначено, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.
А отже здійснення будь-якої закупівлі відбувається із врахуванням вимог чинного законодавства, в тому числі вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) з урахуванням Особливостей.
В той же відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 15.07.2026, якою внесено зміни до Особливостей, визначено, що закупівлі товарів, робіт і послуг, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, який діяв до набрання чинності цією постановою. Ця постанова набирає чинності з 1 вересня 2026 р., крім підпункту 1 пункту 1 змін, затверджених цією постановою, який набирає чинності з дня опублікування цієї постанови.
А отже до 31.08.2026 включно замовник здійснював планування закупівлі, застосовуючи попередні вартісні межі для товарів / робіт / послуг, визначених Особливостями. Проте з 01.09.2026 включно замовнику слід врахувати оновлені вартісні межі.
Відповідно до інформації, наданої у заявці на консультацію вбачається, що у замовника була визначена планова потреба у закупівлі пального до кінця року на суму до 100 тис. грн., яка уже була проведена - "допорогова" закупівля у відповідності до п.11 Особливостей.
Наразі у замовника виникла необхідність закупити ще пального на суму яка буде становити до 200 тис. грн.. (тобто сума не буде перевищувати вартісних меж, які встановленні з 01.09.2026 року) І ось, постає досить логічне питання, потреба у закупівлі додаткового обсягу пального це є планова потреба чи це є додаткова потреба, яку замовник не міг передбачити (абз.3 п.15 Особливостей).
Беручи інформацію, яка зазначена у заявці на консультацію вбачається, що влітку був введений в експлуатацію потужний генератор, який потребує забезпечення у пальному, відповідно таку потребу замовник не міг передбачити на початку року і той обсяг закупівлі, який потрібен для заправки генератора замовник може розглядати як додаткова потреба у відповідності до абз.3 п.15 Особливостей, детальніше у матеріалі Додаткова потреба: як визначати, алгоритм дій та приклади.
Отже, якщо у замовника виникла додаткова потреба, що свідчить про "новий предмет закупівлі", а відтак при обранні виду закупівлі враховуємо, що з 01.09.2026 вартісні межі для товарів і послуг у разі, якщо закупівля здійснюється замовником, визначеним пунктами 1-3 частини 1 статті 2 Закону, становлять 200 тис. гривень. А тому в даному випадку, враховуючи, що вартість "додаткової потреби" предмета закупівлі не перевищить 200 тис. гривень, замовник може укласти прямий "допороговий" договір відповідно до пункту 11 Особливостей.
На платформі ви можете ознайомитись із матеріалом щодо даної тематики: «Чек-лист щодо обрання виду закупівлі з 01.09.2026
Якщо ж замовник на моменти проведення "допорогової" закупівлі пального шляхом укладання договору знав, що останній має на меті придбавати генератор який буде використовувати певний обсяг пального і у нього відповідно планова потреба у закупівлі пального більша, при цьому на момент проведення такої закупівлі у замовника просто було відсутнє фінансування, то замовник невірно підійшов до етапу планування та вибору виду закупівлі, виходячи із чинних на момент здійснення закупівлі вартісних меж. Відповідно такі дії замовника можна вважати як поділу предмета закупівлі для уникнення використання електронної системи та проведення до/без процедури закупівлі.
