згідно пункту 57 Постанови Кабміну від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (далі-Постанова №822) замовник оголошує запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається виключно інформація про назву, очікувану вартість предмета закупівлі без урахування податку на додану вартість, кількість, строк, умови, місце поставки товару, умови його оплати та кінцевий строк подання постачальником ціни пропозиції (строк подання постачальником ціни пропозиції не може становити менш як два робочих дні з дня оприлюднення замовником запиту пропозицій постачальників в електронній системі закупівель), характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором для відповідної категорії товарів, розмір, вид, строк та умови надання, повернення забезпечення виконання договору (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати), а також вимога, що країною-походження товару не може бути Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран.
Пункт 66 Постанови №822 передбачає, що замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. У разі обґрунтованої потреби строк укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів.
Договір між замовником та переможцем відбору укладається відповідно до вимог законодавства.
У сумі договору повинен враховуватися податок на додану вартість у разі, коли постачальник товару є платником податку на додану вартість, а операція з постачання товару підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.
Умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників шляхом заповнення електронних форм з окремими полями та у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу або перерахунку ціни та обсягів товарів у бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки, або приведення умов договору у відповідність з умовами, визначеними у запиті пропозицій постачальників шляхом заповнення електронних форм з окремими полями в електронній системі закупівель, якщо такі умови відрізняються у проекті договору.
Отож, за результатами здійснення закупівлі замовник та переможець відбору укладають договір, умови якого не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників шляхом заповнення електронних форм з окремими полями та у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору.
Разом з тим, варто зазначити, що закупівельне законодавство не містить заборони укладати договір на суму, яка є більшою, ніж виділено бюджетних асигнувань.
При цьому, варто врахувати, що частиною 1 статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.
Також пунктом 2.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, який затверджений наказом Мінфіну 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок №309) визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України.
Отож, якщо звернутись до вище наведених положень Бюджетного кодексу України та Порядку №309 видається, що реєструвати такі бюджетні зобов’язання в органів казначейства не буде підстав, оскільки частиною 1 статті 48 Бюджетного кодексу України та Порядком №309 визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання виключно в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Окрім цього, на підтвердження зазначеного потрібно звернутися до частин 3 та 4 статті 48 Бюджетного кодексу України в якій визначено, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними.
За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.
Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Отож, бюджетне законодавство містить обмеження щодо укладення договору на суму, яка перевищує бюджетні асигнування.
Разом з тим, дії замовника в ситуації, яка склалася можуть бути наступними:
1. Зменшення ціни договору без зміни обсягу на етапі підписання договору, зокрема до тієї суми, яка виділена , або, ж укладення договору на суму, яку запропонував переможець відбору, та одразу укладення додаткової угоди на зменшення обсягу/суми договору згідно підпункту 1 пункту 19 Особливостей.
2. Внесення змін до договору в частині джерела фінансування. Зокрема, даний варіант можливий, якщо в замовника присутні інші джерела походження коштів, наприклад, власні кошти.