Два поточні ремонти на одному об’єкті: чи потрібно додавати їхню очікувану вартість?

Визначати предмет закупівлі замовники повинні у відповідності до положень Закону та наказу Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» (далі - Наказ № 708).

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.

Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини 1 статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Водночас згідно з Наказом № 708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року № 434.

У відповідності до вище викладеного, визначати предмет закупівлі послуг з поточного ремонту замовники повинні за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури та за 4 цифрою Єдиного закупівельного словника.

Тож якщо за одним об’єктом здійснюються 2 поточні ремонти, то для визначення виду закупівлі обох поточних ремонтів необхідно додавати їх очікувані вартості. Оскільки не додавання очікуваної вартості таких закупівель буде порушенням порядку визначення предмета закупівлі, адже під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту, як ми уже зазначали, предмет закупівлі визначається в будь-якому випадку за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури.

Обрати вид закупівлі необхідно враховуючи вартісні межі визначені нормами Особливостей.

Пункт 11 Особливостей визначає, що для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники, визначені пунктами 1—3 частини першої статті 2 Закону, та для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 1 млн. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 5 млн. гривень, замовники, визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, зокрема електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити визначену абзацом сьомим пункту 9 цих особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Така інформація формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену абзацом сьомим пункту 9 цих особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).

У разі застосування норм пункту 11 Особливостей застосовуються наступні вартісні межі для:

• товарів і послуг – є меншою, ніж 200 тис. гривень (для замовників, визначених пунктами 1 - 3 частини першої статті 2 Закону);
• робіт – є меншою, ніж 1,5 млн. гривень (для замовників, визначених пунктами 1 - 3 частини першої статті 2 Закону);
• товарів і послуг – є меншою, ніж 1 млн. гривень (для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону);
• робіт – є меншою, ніж 5 млн. гривень (для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону).

Пункт 10 Особливостей визначає, що замовники, визначені пунктами 1—3 частини першої статті 2 Закону, зокрема централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, і замовники, визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, здійснюють закупівлі товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 1 млн. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення процедури закупівлі” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), із урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей, та/або шляхом застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до умов, визначених пунктом 13 цих особливостей.

У разі застосування норм пункту 10 Особливостей застосовуються наступні вартісні межі для:

товарів і послуг – становить або перевищує 200 тис. гривень (для замовників, визначених пунктами 1 - 3 частини першої статті 2 Закону);

робіт – становить або перевищує 1,5 млн. гривень (для замовників, визначених пунктами 1 - 3 частини першої статті 2 Закону);

товарів і послуг – становить або перевищує 1 млн. гривень (для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону);

робіт – становить або перевищує 5 млн. гривень (для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону).

Тож якщо просумована річна вартість поточного ремонту по об’єкту становить або перевищує:

• для замовників, визначених пунктами 1 - 3 частини першої статті 2 Закону 200 тис. грн. - замовник повинен провести відкриті торги або переговорну процедуру закупівлю для обох поточних ремонтів;
• для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону 1 млн. гривень - замовник повинен провести відкриті торги або переговорну процедуру закупівлю для обох поточних ремонтів.

Корисно ознайомитися з матеіралом Поточний ремонт на одному об’єкті за різними кодами ДК 021:2015: додавати їх чи вважати окремими закупівлями.