Дії замовника в разі підписання учасником тендерної пропозиції УЕП

Question

Доброго дня!
В тендерній документації у відкритих торгах на капітальний ремонт зазначено:
«Учасник під час подання тендерної пропозиції має накласти кваліфікований електронний підпис особи уповноваженої на підписання тендерної пропозиції учасника.
У разі подання у складі тендерної пропозиції електронного(их) документа(ів) учасник має накласти удосконалений електронний підпис або кваліфікований електронний підпис особи уповноваженої на підписання тендерної пропозиції учасника на кожен електронний документ.»
Единий Учасник наклав на тендерну пропозицію УЕП, коли в тендерній документації встановлена вимога щодо накладення КЕП на тендерну пропозицію учасника.
Ознайомився з викладеними на платформі матеріалами, щодо позицією ДАСУ та АМКУ щодо необхідності надання 24 годин на виправлення невідповідностей у разі накладення учасником на тендерну пропозицію УЕП замість КЕП та щодо необхідності відхилення тендерної пропозиції учасника згідно абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей (не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону) у разі накладення учасником на тендерну пропозицію УЕП замість КЕП,
Також ознайомився з позицію Верховного Суду, який зазначив, що невідповідність накладеного електронного підпису є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника, оскільки тендерна пропозиція учасника не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону.
Питання: Так все ж таки чи можна надати учаснику 24 години на виправлення невідповідності чи потрібно відхиляти тендерну пропозицію?
Дякую!

TNDR. Платформа · Accepted Answer

Під час прийняття рішення щодо надання учаснику 24 години на виправлення невідповідності чи відхилення тендерної пропозиції варто врахувати практику контролюючих органів та суду, що буде більш безпечна для замовника. Дійно в частині розгляду УЕП замість КЕП на тендерну пропозицію думки аудторів та органу оскарження відрізняються.

До прикладу, під час вирішення справи № 440/18661/23, на основі якої винесено рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 у справі (детальніше за посиланням): Позивач звертає увагу, що учасник 2 ТОВ «С» не виконав вимоги тендерної документації в частині накладення КЕП на документи тендерної пропозиції, замість КЕП (кваліфікаційного електронного підпису) ним накладено УЕП (удосконалений електронний підпис).

Абзац 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей закупівель виключає можливість для застосування Замовником пункту 43 Особливостей закупівель у разі коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону, оскільки невідхилення тендерної пропозиції за наявності вказаної підстави є порушенням частини третьої ст. 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме не відхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню.

В той же час варто зауважити, що Орган оскарження (АМКУ) у разі якщо у складі пропозиції учасника наявні невідповідності, пов’язані з електронним підписом, а саме: відсутність накладеного КЕП або УЕП уповноваженої особи учасника як представника юридичної особи, оскільки під час перевірки на сайті ЦЗО підпис ідентифікується як підпис фізичної особи. Орган оскарження вважає, що така невідповідність не є підставою для відхилення, а належать до таких, що можуть бути усунуті відповідно до пункту 43 Особливостей.

В той же час позиція Верховного Суду відображена у матеріалі говорить про те, що вимога - «учасник під час подання тендерної пропозиції має накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції» є такою, яка передбачена законодавством згідно абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону. Тож згідно позиції Верховного Суду невідповідність накладеного учасником електронного підпису на тендерну пропозицію є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника, оскільки тендерна пропозиція учасника не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону.

Тому, більш безпечним з урахуванням можливих наслідків буде відхилення тендерної пропозиції. Також у протоколі про відхилення ТП доречним буде зазначити практику ДАСУ та позицію суду, що підтверджує позицію замовника.