Відповідно до положень закупівельного законодавства, замовники зобов’язані визначати предмет закупівлі робіт за об’єктом будівництва.
Водночас після проведення закупівлі, укладення договору та часткового або повного виконання робіт на практиці нерідко виникають обставини, що потребують повторного проведення закупівлі за тим самим об’єктом. Це може бути зумовлено:
У таких випадках перед замовниками закономірно постає питання: чи необхідно сумувати вартість повторної закупівлі з вартістю попередньої закупівлі робіт за тим самим об’єктом? Щоб з’ясувати це питання потрібно проаналізувати норми закупівельного законодавства.
Згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Пункт 4 розділу 1 наказу Мінекономіки №708 від 15.04.2020 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» передбачає, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року № 434.
Згідно Настанови визначення вартості будівництва об’єктами будівництва – є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
У відповідності до наведених норм видається, що визначати предмет закупівлі робіт слід за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою будь-якого призначення, їх комплексом та частиною, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури.
Водночас наведені норми не містять спеціального регулювання щодо сумування вартості повторних закупівель, що здійснюються для одного й того самого об’єкта.
Тому проаналізуємо і інші норми Особливостей.
Здійснюючи розгляд даного питання слід звернутися до норм, які визначають особливості планування.
Так, пункт 14 Особливостей передбачає, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
З аналізу зазначених норм випливає, що:
- обсяг закупівель формується в межах одного бюджетного року;
- вид закупівлі («допорогова» закупівля, відкриті торги тощо) визначається з урахуванням загальної річної потреби замовника у відповідних роботах.
Тому з огляду на викладене вбачається, що питання сумування вартості закупівель має оцінюватися в контексті річної потреби, а не в межах всіх закупівель за об’єктом, які можуть здійснюватися протягом кількох років.
Яким чином визначити предмет закупівлі робіт для повторної закупівлі за тим самим об’єктом?
Для правильного визначення порядку проведення повторної закупівлі слід розмежувати ситуації, коли закупівля здійснюється:
- у тому самому календарному році, що і попередня закупівля,
- у наступному році.
Так, типовими прикладами виникнення потреби в роботах можуть бути випадки, коли при виконанні договору виникає додатковий обсяг робіт, який не був передбачений проектною документацією, що зумовлює необхідність коригування проектної документації та «дозакупівлі» такої потреби або ж необхідність закупівлі зумовлена розірванням договору підряду з підрядником в силу різних обставин, наприклад, неналежним виконанням умов договору підрядником, відсутністю фінансування замовника тощо.
Приміром, договір розірвано в серпні, і в жовтні цього ж року необхідно повторно закупити решту робіт.
Отож, якщо додаткові або повторні роботи за тим самим об’єктом виникають у тому самому році, то варто дійти до наступних висновків:
- такі роботи відповідають «річній потребі»;
- вартість повинна сумуватися із вартістю попередньої закупівлі в межах цього року;
- замовник зобов’язаний обрати вид закупівлі з огляду вартість двох закупівель, які здійснювались в межах календарного року за певним об’єктом.
До прикладу, якщо вартість обох предметів закупівель перевищує вартісні межі, які визначені в пункті 10 Особливостей замовник повинен провести закупівлю відкритих торгів, або ж при наявності підстав здійснити закупівлю згідно пункту 13 Особливостей.
Якщо ж потреба в повторній закупівлі робіт виникла в наступному році, навіть якщо об’єкт той самий:
- така закупівля є окремою річною потребою,
- тому вартість із закупівлею попереднього року не сумується,
- замовник визначає вид закупівлі виходячи з вартості потреби нового року.
Наприклад, договір підряду розірвано у грудні, і закупівлю решти робіт за об’єктом замовник здійснює в наступному році – в такому випадку «дозакупівля» таких робіт буде новим предметом закупівлі, який не слід сумувати із закупівлею в попередньому році за тим самим об’єктом, зокрема з огляду на приписи закупівельного законодавства, які визначають порядок та умови обрання виду закупівлі.
Підсумки
1. Сумування вартості повторної закупівлі робіт за тим самим об’єктом здійснюється лише у разі, якщо така закупівля проводиться в межах одного календарного (бюджетного) року.
У цьому разі замовник зобов’язаний визначати вид закупівлі за загальною вартістю таких закупівель.
2. Якщо закупівля робіт за тим самим об’єктом здійснюється у наступному році, обов'язку сумувати її вартість із закупівлею попереднього року не виникає.
Така закупівля є новою річною потребою замовника.
