Закупівля технічного нагляду: виділяємо головне

Технічний нагляд є обов’язковим елементом реалізації будівельних проєктів та невід’ємною складовою процесу виконання будівельних робіт. Водночас законодавство встановлює низку спеціальних вимог як до самого технічного нагляду, так і до порядку закупівлі відповідного предмета закупівлі, включаючи визначення предмета закупівлі, очікуваної вартості, вибору виду закупівлі тощо. Неврахування цих аспектів на практиці може призводити до порушень вимог законодавства і відповідних правових ризиків. Тому далі розглянемо ключові особливості закупівлі технічного нагляду та звернемо увагу на найбільш важливі моменти.

Що таке технічний нагляд?

Правове регулювання технічного нагляду здійснюється кількома нормативно-правовими актами. Зокрема, Законом України «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон) та Постановою Кабміну від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури» (далі - Постанова № 903).

Так, відповідно до статті 4 Закону для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, серед іншого: будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Водночас в статті 1 Закону міститься визначення технічного нагляду - здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та будівельних норм і правилам, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування. При цьому, особливості технічного нагляду визначені Постановою № 903.

Зокрема, пункт 5 Постановою № 903 визначає, що особи, що здійснюють технічний нагляд:

1) проводять перевірку:

• наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об'єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо;
• відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів;
• відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації;

виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду;

2) ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками;

3) проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів;

4) повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів;

5) оформляють акти робіт, виконаних з недоліками;

6) беруть участь у проведенні перевірки:

• робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельно-монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устатковання і механізмів технічним умовам;
• органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю;

7) виконують інші функції, пов'язані з технічним наглядом на відповідному об'єкті.

При проведенні яких будівельних робіт необхідний технічний нагляд?

Пункт 1 Постанови №903 визначає, що цей  Порядок визначає механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва,  реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств (далі - будівництво об'єкта). 

Керуючись зазначеною нормою здійснювати технічний нагляд замовники зобов’язані під час проведення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств.

Однак при проведенні інших видів будівельних робіт / ремонтів обов’язку здійснювати технічний нагляд немає, зокрема при проведенні поточного ремонту.

Особливості визначення предмета закупівлі технічного нагляду

Правове регулювання визначення предмета закупівлі технічного нагляду здійснюється нормами закупівельного законодавства.

Зокрема, визначати предмет закупівлі замовники повинні з огляду на положення Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про закупівлі) та Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки №708 від 15.04.2020 (далі - Порядок №708).

Так, згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону про закупівлі предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Наведені норми виділяють три види предметів закупівель - товари, роботи чи послуги. Тому при визначенні предмета закупівлі потрібно визначити належність того чи іншого предмета закупівлі до зазначених видів.

В цьому випадку, потрібно звернутися до визначень, які містяться в Законі.

Згідно пункту 27 частини 1 статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

У розглянутому визначенні безпосередньо технічний нагляд не віднесено до одного із видів робіт. Однак до робіт віднесено «інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт».

Разом з тим, визначати предмет закупівлі слід у відповідності до Порядку №708. Так, згідно пункту 4 розділу 1 Порядку №708 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року № 434.

Як обрати вид закупівлі для технічного нагляду?

Як уже було з’ясовано, технічний нагляд може бути визначений як вид предмета закупівлі роботи, а в окремих випадках як послуги.

При цьому, обирати вид закупівлі замовники повинні з огляду на вимоги норм Особливостей. До прикладу, якщо вартість предмета закупівлі послуг з технічного нагляду становить та перевищує 100 тис. грн. замовники повинні здійснити закупівлю згідно пункту 10 Особливостей, або ж на підставу пункту 13 Особливостей, при наявності підстав, які визначені даною нормою.

В той же час, у випадку, коли технічний нагляд є видом предмета закупівлі – роботи, виникають питання щодо обрання виду закупівлі, оскільки визначати предмет закупівлі (сумувати) робіт слід за певним об’єктом будівництва.

Однак за тим самим об’єктом, при здійсненні будівельних робіт, замовник закупляє і інші види робіт – розроблення проектної документації, власне самі роботи (будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів), авторський нагляд.

Разом з тим, якщо виходити з підходу, що технічний нагляд є видом робіт і здійснюється в межах конкретного об’єкта будівництва, може виникнути припущення, що при визначенні виду закупівлі слід сумувати його вартість з іншими роботами за цим самим об’єктом (розроблення проектної документації, будівництво, авторський нагляд тощо). Адже визначати предмет закупівлі робіт слід за об’єктом будівництва.

Разом з тим, в цьому випадку, доцільно звернутися до визначення поняття «предмет закупівлі», який міститься в пункті 22 частини 1 статті 1 Закону про закупівлі та яке визначає, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до наведеного визначення варто врахувати, що:

• розроблення проєктної документації,
• виконання будівельних робіт,
• технічний нагляд,
• авторський нагляд

є різними предметами закупівлі, оскільки мають різне функціональне призначення і виконуються різними суб’єктами господарювання.

Отже, попри те, що всі ці роботи / послуги здійснюються в межах одного об’єкта будівництва, вони не утворюють єдиного предмета закупівлі, а відтак їх вартість не підлягає сумуванню між собою для визначення виду закупівлі.

І таким чином, визначати предмет закупівлі (сумувати вартість) даних видів предметів закупівлі (розроблення проектної документації, самих будівельних робіт, авторського та технічного нагляду) за одним об’єктом будівництва, замовник не повинен.

Окрім цього, Державна аудиторська служба України (далі - ДАСУ) не сумування вартість всіх зазначених видів робіт за одним об’єктом, зокрема при здійсненні технічного нагляду, не вважає порушенням приписів закупівельного законодавства, в частині обрання виду закупівлі, як було в наступному висновку за результатами здійснення моніторингів.

Закупівля № UA-2024-10-30-012738-a

Запит про надання пояснень: надати документальне підтвердження наявності підстав для укладення договору на проведення технічного нагляду від 30.10.2024 № 129/24 без застосування відкритих торгів.

Відповідь замовника на запит на пояснення: відповідно до пункту 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Відтак, враховуючи те, що очікувана вартість закупівлі робіт здійснення технічного нагляду становить 522543,00 грн, та є меншою, за вартісні межі, встановлені у пункті 11 Особливостей, Замовником прийнято рішення укласти договір без використання електронної системи закупівель із публікацією договору.

Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення, (порушень) законодавства: за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю; наявність підстав та обґрунтування для проведення закупівлі та укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом – порушень не встановлено.

Визначення очікуваної вартості закупівлі технічного нагляду

Однією з передумов проведення закупівлі технічного нагляду, як і будь-якого іншого предмета закупівлі, є визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.

Визначати очікувану вартість предмета закупівлі замовники можуть у відповідності до положень Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономіки № 275 від 18.02.2020 та з огляду на принципи публічних закупівель.

Разом з тим, при визначенні очікуваної вартості робіт потрібно керуватися положеннями окремих нормативно-правових актів, зокрема Настановою з визначення вартості будівництва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (далі - Настанова).

Так, в пункті 1 Настанови передбачено, що ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво).

Ця Настанова є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти).

Застосування цієї Настанови при будівництві об’єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором.

Згідно пункту 4.32 Настанови на етапі складання інвесторської кошторисної документації до глави 10 «Утримання служби замовника та інжинірингові послуги» ЗКР окремими рядками включаються кошти на:

1) утримання служби замовника в розмірі 1 % від підсумку глав 1 - 9 ЗКР;

2) здійснення технічного нагляду в розмірі 1,5 % від підсумку глав 1 – 9 ЗКР*;

3) надання послуг інженера-консультанта за договором про надання інженерно-

консультаційних послуг, залежно від етапу, на якому він залучений, в розмірі 3 % від підсумку

глав 1 – 9 ЗКР*.

* розмір коштів на здійснення технічного нагляду та надання послуг інженера-консультанта

відповідно до цієї Настанови визначається без урахування вартості технологічного обладнання, у

тому числі медичного, а також меблів та інвентаря.

Відповідно до пункту 4.32.1. Настанови кошти на утримання служби замовника та здійснення технічного нагляду включаються окремими рядками до глави 10 «Утримання служби замовника та інжинірингові послуги» ЗКР. Сукупний розмір коштів на утримання служби замовника та здійснення технічного нагляду, не може перевищувати 2,5% від підсумка глав 1-9 ЗКР.

Коли необхідно здійснити закупівлю / укласти договір технічного нагляду?

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Стаття 1 Закону визначає, що технічним наглядом варто вважати - здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та будівельних норм і правилам, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Відповідно до пункту 2 Постанови №903 технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.

У відповідності до наведених норм замовник повинен забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва об'єкта.

Окрім цього, стаття 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає вимоги для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Зокрема, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1. копія документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
2. копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду - у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою);
3. копія документа, що посвідчує право власності на будівлю чи споруду, або рішення співвласників багатоквартирного будинку про виконання будівельних робіт з реконструкції, реставрації, капітального ремонту, прийняте відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»;
4. документ, що підтверджує управління багатоквартирним будинком об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку або управителем багатоквартирного будинку, або житлово-будівельним (житловим) кооперативом, - у разі виконання будівельних робіт з реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку або управителем багатоквартирного будинку, або житлово-будівельним (житловим) кооперативом;
5. копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
6. інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення);
7. інформація про ліцензію, що надає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
8. результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Хто може проводити технічний нагляд?

Необхідною передумовою здійснення технічного нагляду є обрання суб’єкта, яка здійснюватиме технічний нагляд.

Водночас законодавство дозволяє здійснювати технічний нагляд спеціальним суб’єктам, які повинні відповідати певним критеріям.

Зокрема, згідно пункту 2 Постанови № 903 технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.

Стаття 11 Закону передбачає, що технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Пункт 3 Постанови № 903 визначає, що технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.

Таким чином, здійснювати технічний нагляд можуть визначені суб’єкти - особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.

Окрім цього, в пункті 4 Постанови № 903 визначено осіб, які не можуть проводити технічний нагляд - здійснення технічного нагляду особами, що працюють у проектних і будівельних організаціях, які виконують роботи на підконтрольних об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (CC2) та значними (CC3) наслідками, не допускається.

Підсумки

1. Технічний нагляд – це здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та будівельних норм і правилам, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
2. Проведення технічного нагляду є обов’язковим під час проведення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств.
3. Договір на виконання технічного нагляду замовник повинен укласти до початку виконання будівельних робіт, або у разі виконання підготовчих робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, до моменту подання заявки для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.