Закупівлі до 50 тис. грн з 01.07.2026: як відображати інформацію в електронній системі закупівель

Будь-який закупівельник знає, що кожна закупівля повинна бути включена до річного плану та здійснена згідно нього.

У свою чергу Постановою № 132 абзац 1 пункту 14 Особливостей було доповнено новим реченням: «очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.»

Тож, починаючи з 01.07.2026 очікувана вартість предмета закупівлі повинна визначатися та зазначатися в річному плані з урахуванням ПДВ у разі, якщо операція з постачання операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до вимог законодавства.

Далі розглянемо як визначити очікувану вартість предмета закупівлі.

Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275 (далі - Примірна методика) дає визначення терміну очікувана вартість:

• очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення / невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів;
• очікувана ціна за одиницю - розрахункова ціна одиниці товару із зазначенням інформації про включення / невключення до очікуваної ціни податку на додану вартість (ПДВ), інших податків і зборів, а також доставки товару до замовника.

Проте, варто відзначити, що Примірна методика має рекомендаційний характер і не є обов’язковою для застосування, а внесені зміни до Особливостей Постановою № 132 змінюють підхід до визначення очікуваної вартості, який розглянемо далі більш детальніше. Тому рекомендуємо замовникам при розрахунку очікуваної вартості розробити та затвердити власний порядок чи методику її визначення, якою замовник буде керуватися під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі та враховувати новий підхід до її визначення.

У чому полягає новий підхід до визначення очікуваної вартості предмета закупівлі:

• по-перше, що необхідно визначати, чи підлягає предмет закупівлі оподаткуванню ПДВ шляхом аналізу нормативно-правових документів, які регулюють питання оподаткування та / або отримання індивідуальної податкової консультації та / або здійсненням аналізу ринку та / або консультації з учасниками ринку, який доцільно застосовувати у поєднанні з першим або другим підходом. При цьому, якщо предмет закупівлі підлягає оподаткуванню, то очікувана вартість має розраховуватися виключно з податком на додану вартість.
• по-друге, аналізувати комерційні (цінові) пропозиції, приводячи їх до єдиного показника. Такий підхід випливає насамперед із нової редакції абзацу 1 пункту 14 Особливостей. Законодавець прямо встановив, що якщо операція з постачання предмета закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до законодавства, очікувана вартість предмета закупівлі повинна визначатися та зазначатися саме з урахуванням ПДВ.

Отже, саме очікувана вартість з ПДВ стає тим економічним показником, який замовник повинен визначити до початку закупівлі та на підставі якого приймаються подальші рішення щодо планування закупівлі, вибору виду закупівлі, формування бюджетного призначення та оголошення процедури.

Водночас під час аналізу ринку замовник може отримати комерційні (цінові) пропозиції як від платників ПДВ, так і від суб'єктів господарювання, які не є платниками цього податку. Якщо такі пропозиції порівнювати без приведення до єдиного показника, фактично порівнюватимуться різні економічні величини: ціна, яка вже містить ПДВ, та ціна, яка цього податку не містить. Такий підхід не дає можливості об'єктивно визначити середньоринкову вартість предмета закупівлі саме у тому вигляді, у якому її зобов'язує визначати пункт 14 Особливостей, тобто з урахуванням ПДВ.

Крім того, очікувана вартість не є прогнозом ціни конкретного учасника чи конкретного договору. Її призначення полягає у визначенні орієнтовної ринкової вартості предмета закупівлі на момент планування закупівлі та подального обрання виду закупівлі за яким замовник буде придбавати необхідні товари, роботи чи послуги. Саме тому при її розрахунку всі отримані цінові дані повинні бути приведені до однакової бази порівняння.

Інший підхід призводив би до викривлення результатів аналізу ринку. Зокрема, якщо до розрахунку включити пропозицію неплатника ПДВ без урахування суми податку, така пропозиція буде штучно занижувати середній показник очікуваної вартості порівняно з пропозиціями платників ПДВ. При цьому різниця у вартості виникатиме не через нижчу ринкову ціну товару чи послуги, а виключно через різний податковий статус суб'єктів господарювання.

Саме тому для забезпечення об'єктивності та достовірності розрахунку замовник повинен привести всі отримані комерційні (цінові) пропозиції до єдиного показника. Якщо предмет закупівлі відповідно до законодавства підлягає оподаткуванню ПДВ, таким єдиним показником повинна бути ціна з урахуванням ПДВ, незалежно від того, чи є особа, яка надала комерційну пропозицію, платником ПДВ.

Такий підхід також відповідає принципу раціонального та ефективного планування закупівель, оскільки дозволяє визначити реальну очікувану вартість предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 14 Особливостей та уникнути її штучного заниження або завищення.

Отже, якщо предмет закупівлі є об'єктом оподаткування ПДВ, усі комерційні (цінові) пропозиції, що використовуються для визначення очікуваної вартості, доцільно привести до єдиного показника — ціни з ПДВ. Лише за таких умов замовник здійснює розрахунок очікуваної вартості відповідно до вимог законодавства та забезпечує коректність проведеного аналізу ринку.

Наприклад, якщо ТОВ «1» подало комерційну (цінову) пропозицію в розмірі 290 000,00 грн з ПДВ, ТОВ «2» — 325 000,00 грн з ПДВ, а ФОП «3» — 289 000,00 грн без ПДВ, то замовнику необхідно привести зазначені ціни до єдиного показника шляхом урахування суми ПДВ у ціні, запропонованій ФОПом:

290 000,00 грн з ПДВ (ТОВ «1») + 325 000,00 грн з ПДВ (ТОВ «2») + 346 800,00 грн з ПДВ (ФОП «3») = 961 800,00 / 3 = 320 600,00 грн з ПДВ.

Щодо питання як рахувати очікувану вартість предмета закупівлі, якщо частина товару / послуги оподатковується, а частина ні, то замовнику необхідно вчинити такі дії:

• розмежувати товари / послуги, які оподатковуються ПДВ та які не оподатковуються;
• визначати очікувану вартість окремо для товарів / послуг, які оподатковуються ПДВ та які не оподатковуються;
• визначити вид закупівлі шляхом додавання очікуваної вартості товарів / послуг, які оподатковуються та які не оподатковуються. Важливо: якщо частина необхідних товарів / послуг тимчасово звільняється від сплати ПДВ, необхідно враховувати строк дії такої пільги;
• здійснювати окремі закупівлі, так як в річному плані зазначається очікувана вартість з ПДВ (або без ПДВ якщо товар / послуга не оподатковується ПДВ).

Необхідно зауважити, що також змінився підхід до визначення найбільш економічно вигідної пропозиції поданої суб’єктом господарювання, з яким планується укладення «допорогового» договору без викоритсання ЕСЗ: визначати найбільш економічно вигідну пропозицію необхідно шляхом порівняння всіх пропозицій, приведених до єдиного показника — ціни з урахуванням ПДВ, якщо предмет закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ.

Отже, з 01.07.2026 для закупівель до 50 тис. грн, як і для інших закупівель, очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані повинна зазначатися з урахуванням ПДВ, якщо предмет закупівлі підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства. Це вимагає від замовника не лише визначення податкового статусу предмета закупівлі, а й приведення всіх цінових пропозицій до єдиного показника для правильного розрахунку очікуваної вартості, визначення виду закупівлі та обрання найбільш економічно вигідної пропозиції.

Яку інформацію необхідно відображати в електронній системі закупівель у раз здійснення закупівлі до 50 тис. грн

Згідно пункту 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити визначену абзацом 7 пункту 9 Особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Така інформація формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену абзацом 7 пункту 9 Особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).

У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Як бачимо вартісні межі визначають обсяг обов’язків замовника щодо оприлюднення інформації в електронній системі закупівель (далі - ЕСЗ):

< 50 тис. грн - замовник оприлюднює тільки річний план або зміни до нього;

≥ 50 тис. грн < 100 тис. грн - замовник оприлюднює річний план або зміни до нього та звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ відповідно до пункту 11 Особливостей та пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Відповідно, якщо вартість річної потреби по предмету закупівлі є меншою ніж 50 тис. грн у замовника відсутній обов’язок оприлюднювати в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ. Проте, законодавство не встановлює заборон щодо оприлюднення такого звіту в ЕСЗ і виходячи з цього замовник може прийняти на власний розсуд рішення про оприлюднення звіту в ЕСЗ.

Частина 1 статті 4 Закону визначає, що річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Частина 2 статті 4 Закону встановлює, шо у річному плані повинна міститися така інформація:

• найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
• назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
• розмір бюджетного призначення та / або очікувана вартість предмета закупівлі;
• код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів);
• вид закупівлі та орієнтовний початок проведення;
• у разі застосування рамкової угоди зазначається:

• строк дії рамкової угоди;
• сторона рамкової угоди (замовник або централізована закупівельна організація, яка проводить закупівлю в інтересах замовника).

Якщо річний план оприлюднюється централізованою закупівельною організацією, додатково зазначаються найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою;

• очікувана вартість з урахуванням усього запланованого строку дії рамкової угоди.

Згідно абзац 1 пункту 14 Особливостей очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.

Отже для закупівель до 50 тис. грн замовник зобов’язаний оприлюднювати в електронній системі закупівель лише річний план або зміни до нього.

Водночас незалежно від вартості закупівлі річний план з 01.07.2026 має містити визначений Законом перелік обов’язкової інформації, при цьому очікувана вартість у річному плані повинна зазначатися з урахуванням ПДВ у випадках, коли предмет закупівлі підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства.

Також варто зазначити, якщо вартість річної потреби по предмету закупівлі є меншою ніж 50 тис. грн у замовника відсутній обов’язок оприлюднювати в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ. Проте, законодавство не встановлює заборон щодо оприлюднення такого звіту в ЕСЗ і виходячи з цього замовник може прийняти на власний розсуд рішення про оприлюднення звіту в ЕСЗ.

У разі, якщо замовник приймає рішення щодо оприлюднення в ЕСЗ звіту про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ у разі здійснення закупівель до 50 тис. грн, то замовник здійснює оприлюднення такої інформації в ЕСЗ за алгоритмом, який застосовувався до набрання чинності Постанови №132, оскільки змін до пункту 11 Особливостей не було внесено.

Підсумки

Як вплинули зміни внесені Постановою № 132 до Особливостей на закупівлі до 50 тис. грн з 01.07.2026:

• щодо оприлюднення інформації в ЕСЗ встановлено, що порядок не змінюється: обов’язковим залишається лише оприлюднення річного плану або змін до нього, тоді як оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ не є обов’язковим, але може здійснюватися за рішенням замовника;
• щодо інформації, яка відображається в ЕСЗ, встановлено, що річний план обов’язково повинен містити інформацію, передбачену статтею 4 Закону, зокрема, очікувана вартість у ньому зазначається з урахуванням ПДВ у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до законодавства;
• щодо визначення очікуваної вартості визначено новий підхід: замовник повинен попередньо визначати податковий статус предмета закупівлі та забезпечувати приведення всіх цінових пропозицій до єдиного показника (з ПДВ або без ПДВ), що забезпечує коректність розрахунку очікуваної вартості та подальших закупівельних рішень.

Таким чином, закупівлі до 50 тис. грн з 01.07.2026 здійснюються за незмінним порядком оприлюднення інформації в ЕСЗ, але оновленим підходом до визначення та відображення очікуваної вартості в ЕСЗ, який базується на обов’язковому врахуванні ПДВ, у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до законодавства.