Постановою Кабміну від 15 липня 2026 р. № 957 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 і від 11 листопада 2022 р. № 1275» внесено численні зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).
Зокрема, Особливості доповнено пунктом 9-2, у відповідності якого замовники можуть здійснювати закупівлю шляхом укладення договору про закупівлю без застосування процедур закупівель та/або електронного каталогу для закупівлі.
Натомість внаслідок зазначених змін на підставі пункту 13 Особливостей здійснюється переговорна процедура закупівлі.
Далі в цій статті розглянемо особливості здійснення закупівлі на підставі пункту 9-2 Особливостей.
Вартісні межі здійснення закупівлі на підставі пункту 9-2 Особливостей
Пункт 9-2 Особливостей визначає, що придбання до 31 грудня 2026 р. замовниками, визначеними пунктами 1—3 частини першої статті 2 Закону, товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, та замовниками, визначеними пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 1 млн. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування процедур закупівель та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли здійснюється закупівля предметів закупівель, які визначені в підпункті 1 та 2 даного пункту.
Так, для замовників, визначених пунктами 1–3 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», пункт 9-2 Особливостей застосовується у разі закупівлі:
- товарів і послуг вартістю від 200 тис. грн;
- робіт вартістю від 1,5 млн грн.
Для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, ця норма застосовується у разі закупівлі:
- товарів і послуг вартістю від 1 млн грн;
- робіт вартістю від 5 млн грн.
Закупівля обладнання, комплектуючих, робіт і послуг згідно з підпунктом 1 пункту 9-2 Особливостей
Дана підстава для здійснення закупівлі передбачає застосування кількох умов, яких має дотриматися замовник.
Так, замовники можуть придбати на підставі зазначеної норми різні види предметів закупівель – товари, роботи та послуги.
При цьому, перелік товарів, які можуть придбаватися згідно розглядуваної підстави, є виключним:
- парові турбіни;
- газопоршневі установки;
- когенераційні установки;
- електрогенераційні установки;
- газові генератори;
- газотурбінні установки;
- блочно-модульні котелені;
- теплові насоси;
- парові котли;
- мобільні котельні;
- дизельні генератори;
- складові та комплектуючі до вище наведеного обладнання;
- силові трансформатори;
- автотрансформатори;
- трансформатори струму;
- трансформатори напруги.
Отож, на підставі підпункту 1 пункту 9-2 Особливостей можуть бути придбані виключно наведені товари.
Відповідно, якщо обладнання не входить до наведеного переліку, підстав для здійснення закупівлі за підпунктом 1 пункту 9-2 Особливостей немає.
При цьому, сам факт придбання одного із зазначених товарів ще не є достатньою підставою для застосування пункту 9-2 Особливостей.
Зокрема, зазначені товари повинні придбаватися для певних заходів - необхідних для подолання наслідків або запобігання виникненню надзвичайної ситуації державного (регіонального) рівня.
Натомість для інших заходів, які здійснюватиме замовник, придбання даних товарів на підставі підпункту 1 пункту 9-2 Особливостей не є можливим.
Окрім цього, розглядувана підстава для укладення прямого договору дозволяє закупляти роботи та послуги.
Водночас дана норма деталізує види та призначення таких робіт та послуг - для/з їх будівництва та/або відновлення, та/або реконструкції, та/або розміщення, та/або капітального ремонту на відповідних об’єктах, а також їх захисту.
В свою чергу, зазначені види послуг та робіт повинні здійснюватись на виконання певних заходів - заходів, передбачених Комплексними планами стійкості регіонів та окремих міст, схваленими рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 3 березня 2026 р., введеним в дію Указом Президента України від 14 березня 2026 р. № 239.
Ще однією обов’язковою умовою при здійсненні закупівлі згідно підпункту 1 пункту 9-2 Особливостей при закупівлі робіт та послуг є визначення очікуваної вартості згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» та кошторисних норм України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрозвитку від 1 листопада 2021 р. № 281.
Закупівля товарів, робіт і послуг для захисту об'єктів критичної інфраструктури згідно з підпунктом 2 пункту 9-2 Особливостей
Зазначене виключення також дозволяє здійснювати закупівлі різних предметів закупівель - товарів, робіт та послуг.
При цьому, дані товари, роботи та послуги повинні придбаватися на виконання певних заходів, зокрема, для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів.
До прикладу, замовники, на виконання зазначеної норми, можуть закупляти, товари і власними силами проводити певні заходи для захисту об’єктів критичної інфраструктури, приміром, будівництво.
Або ж замовники можуть здійснювати безпосередньо закупівлю будівництва або ж певних послуг, які будуть спрямовані на виконання заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури.
Так, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» до будівництва відносить - нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об’єкта будівництва.
І тому варто визначити, що при здійсненні закупівлі на підставі підпункту 2 пункту 9-2 Особливостей замовники можуть здійснювати наведені види будівельних робіт - нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єкта будівництва.
Також розглядувана норма дозволяє проводити ремонти, однак не вказуючи перелік таких ремонтів. Тому варто припустити, що такими ремонтами можуть бути, наприклад, послуги з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається згідно пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Окрім цього, підпункт 2 пункту 9-2 Особливостей передбачає проведення «інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів», без деталізації цих заходів.
Разом з тим, абзац 2 пункту 1 Постанови Кабміну від 7 лютого 2025 р. № 142 «Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури» передбачає, що іншими інженерно-технічними заходами із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, підсектору морського та внутрішнього водного транспорту і підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури у цьому Порядку є заходи та технічні рішення, спрямовані на забезпечення стійкості та захисту таких об’єктів, що не належать до нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту чи ремонту, зокрема влаштування габіонів, біг-бегів, контейнерів, монтаж та під’єднання електрогенераторних установок, систем накопичення електричної енергії (акумуляторних станцій), а також інших тимчасових або постійних технічних засобів захисту та забезпечення безперервного функціонування об’єктів.
Водночас розглядувана норма містить виключний перелік об’єктів, на яких здійснюються зазначені заходи:
- критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури;
- сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури в рамках реалізації експериментального проекту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 142 «Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, підсектору морського та внутрішнього водного транспорту і підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури» (Офіційний вісник України, 2025 р., № 20, ст. 1335, № 89, ст. 6206).
Зокрема, Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» містить визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Підприємства паливно-енергетичного комплексу – це гірничі підприємства (шахти, рудники, копальні, кар’єри, розрізи, збагачувальні фабрики), газодобувні підприємства, котельні, підключені до магістральних теплових мереж, а також підприємства, які на дату виникнення заборгованості мали ліцензію хоча б з одного виду діяльності:
- виробництва електричної енергії;
- передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами;
- передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами;
- постачання електричної енергії за регульованим тарифом;
- оптового постачання електричної енергії;
- транспортування природного газу магістральними трубопроводами;
- транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами;
- транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами;
- постачання природного газу за регульованим тарифом.
Які документи/інформацію необхідно оприлюднювати в електронній системі закупівель?
Норми пункту не лише визначають випадки, коли замовник може укласти договір про закупівлю без застосування процедур закупівель та/або електронного каталогу, а й встановлюють порядок оприлюднення інформації про такі закупівлі в електронній системі закупівель, який замовник застосвували раніше при здійсненні закупівлі без використання електронної системи закупівель згідно пункту 13 Особливостей.
Так, пункт 9-2 Особливостей передбачає, що за результатами закупівлі замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Разом зі звітом обов'язково оприлюднюється обґрунтування підстави для здійснення закупівлі відповідно до пункту 9-2 Особливостей. Таке обґрунтування оформлюється у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, який готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником.
При цьому порядок оприлюднення документів до нього залежить від виду договору про закупівлю.
Якщо укладено договір про закупівлю, зазначений в абзацах другому або третьому частини першої статті 41 Закону, замовник протягом трьох робочих днів з дня його укладення оприлюднює в електронній системі закупівель:
- звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель;
- інформацію, визначену пунктом 10 частини першої статті 10 Закону;
- обґрунтування підстави для здійснення закупівлі.
Крім цього, якщо договір належить до випадку, визначеного абзацом другим частини першої статті 41 Закону, до звіту також додаються документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі.
Водночас Особливості передбачають можливість не оприлюднювати інформацію про місцезнаходження замовника, постачальника та місце поставки товарів, виконання робіт або надання послуг, якщо поширення такої інформації створює ризики для безпеки замовника та/або постачальника.
Якщо ж договір про закупівлю не належить до договорів, зазначених в абзацах другому та третьому частини першої статті 41 Закону, замовник не пізніше ніж через десять робочих днів з дня його укладення розміщує в електронній системі закупівель договір про закупівлю та всі додатки до нього. При цьому такі документи автоматично оприлюднюються електронною системою лише через 90 днів після припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні.
Окремо пункт 9-2 Особливостей встановлює вимоги щодо інформації про кінцевих бенефіціарних власників постачальника. Так, звіт про договір про закупівлю повинен містити інформацію, визначену абзацом сьомим пункту 9 Особливостей, про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товарів, виконавця робіт або надавача послуг.
До якого періоду можна здійснити закупівлю пункту 9-2 Особливостей?
Пункт 9-2 Особливостей має тимчасовий характер. Зокрема, норма прямо передбачає, що закупівлі на її підставі можуть здійснюватися до 31 грудня 2026 року.
Отже, після завершення зазначеного строку замовники не матимуть права застосовувати цю підставу, якщо законодавець не продовжить її дію або не внесе відповідних змін до Особливостей.
Підсумки
Пункт 9-2 Особливостей запроваджує окремі випадки, коли замовники можуть укладати договори про закупівлю без застосування процедур закупівель та/або електронного каталогу. Водночас застосування цієї норми можливе лише за одночасного дотримання всіх умов, визначених законодавством.
Залежно від підстави замовник повинен підтвердити відповідність предмета закупівлі, мету його придбання, належність заходів до визначених законодавством випадків.
Саме виконання цих вимог дозволить замовнику обґрунтовано застосувати пункт 9-2 Особливостей та мінімізувати ризики встановлення порушень під час здійснення моніторингу.
