Закупівлі будівництва поетапно: від проєктування до виконання робіт

Згідно статті 875 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно наведених норм здійснювати роботи - нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, можливо у відповідності до проектної документації.

Тому першим етапом при необхідності проведення робіт є закупівля розроблення проєктної документації.

Так, згідно із наказом Мінрегіону від 16.05.2011 № 45 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» (далі – Наказ № 45) проєктні роботи - роботи, пов’язані зі створенням проєктної документації для об’єктів будівництва.

Відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі — ДБН А.2.2-3:2014) проєктна документація — затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об’єктів будівництва.

Окрім цього, важливим при здійсненні закупівлі є визначення предмета закупівлі. Водночас, якщо звернутися до визначення поняття роботи, яке міститься в пункті 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон), то вбачається, що законодавство, розроблення проєктної документації на об’єкти будівництва, відносить саме до робіт.

При цьому, визначати предмет закупівлі розроблення проєктної документації на об’єкти будівництва слід за об’єктом будівництва у відповідності до пункту 4 розділу 1 Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки №708 від 15.04.2020 (далі-Порядок №708).

Окрім цього, на даному етапі закупівлі робіт в замовника присутній обов’язок здійснити аналіз цін на матеріальні ресурси, про що більше можна дізнатися в статті Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси: що врахувати замовнику на етапі формування проєктної документації.

Етап №2. Експертиза проєктної документації

Завершальним етапом розроблення проєктної документації на будівництво є експертиза проєктної документації. Водночас законодавство визначає порядок здійснення експертизи проєктної документації та випадки, при яких вона є обов’язковою.

Так, відповідно до частини 2 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експертиза проєктів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом до Реєстру будівельної діяльності.

Водночас частина 4 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що обов’язковій експертизі підлягають проєкти будівництва об’єктів, які:

1. за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, перевезення небезпечних вантажів, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
2. споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;
3. споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації;
4. підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

Окрім цього, згідно пункту 15 Постанови Кабміну від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Порядок № 560) експертна організація за результатами проведеної експертизи подає її замовникові експертний звіт, складений відповідно до настанов щодо організації проведення експертизи проєктної документації на будівництво об’єктів (ДСТУ 8907):

позитивний - про відповідність проєкту будівництва вимогам містобудівного законодавства України, будівельних норм, нормативних документів, містобудівній документації, містобудівним умовам і обмеженням (зокрема щодо відповідності містобудівних умов і обмежень містобудівній документації на місцевому рівні, дотримання вимог щодо допустимого відсотка забудови земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівництва та щільності населення), технічним умовам та іншим вихідним даним на проектування, законодавству про охорону культурної спадщини, правильність визначення техніко-економічних (технічних) показників, дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва;

негативний - про допущення помилок, необхідність їх виправлення та / або недотримання (порушення, відхилення) у проекті будівництва вимог, зазначених в абзаці другому цього пункту, та неготовність такого проекту будівництва до затвердження замовником.

Затвердження (схвалення) проєктів будівництва здійснюється на підставі позитивного експертного звіту, визначеного абзацом 2 цього пункту.

Звіт про результати експертизи проєкту будівництва (зокрема додатки до нього) створюється виключно як електронний документ з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Водночас, відповідно до пункту 12 Порядку №560 замовником експертизи може бути:

• замовник будівництва;
• проєктувальник, якщо це передбачено договором на виконання проєктно-вишукувальних робіт.

З практичної точки зору це означає, що:

• замовник може здійснити окрему закупівлю експертизи;
• або включити відповідний обов’язок до договору на проєктування.

Етап №3. Авторський нагляд

Після розроблення проєктної документації та перед здійсненням робіт замовнику необхідно укласти договір на проведення авторського нагляду на об’єкті будівництва. Водночас законодавство визначає певні вимоги до проведення авторського нагляду.

Зокрема, стаття 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначає, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Пункт 3.2.1 ДСТУ Н БА.2.2-11:2014 «Настанови щодо проведення авторського нагляду за будівництвом» надає визначення авторського нагляду – це контроль, який здійснюється автором проекту об'єкта будівництва, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами під час будівництва об'єкта відповідно до вимог чинного законодавства та договору із замовником з метою забезпечення відповідності вико­наних будівельних робіт проектній документації.

При цьому, постанова Кабміну від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури» (далі — Постанова № 903) визначає види будівельних робіт, при яких здійснення авторського нагляду є обов’язковим - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт будівель і споруд, а також технічне переоснащення діючих підприємств.

Разом з тим, варто врахувати, що законодавство визначає вимоги до суб’єктів, які можуть здійснювати авторський нагляд:

• автор проекту об'єкта архітектури;
• інші розробники затвердженого проекту;
• уповноважені ними особи (стаття 11 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

Авторський нагляд – робота чи послуга? Норми закупівельного законодавства безпосередньо не визначають до якого виду предмета закупівлі слід відносити авторський нагляд, оскільки в пункті 27 частини 1 статті 1 Закону не віднесено авторського нагляду до робіт.

Однак в даній нормі до робіт варто відносити також «інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт».

І тому з огляду на викладене, авторський нагляд слід відносити до робіт виключно в тому випадку, якщо авторський нагляд включений до кошторисної вартості робіт, та вартість авторського нагляду не перевищує вартості самих робіт.

І в цьому випадку, визначати предмет закупівлі авторського нагляду слід згідно пункту 4 розділу 1 наказу №708 за об’єктами будівництва.

Натомість, якщо зазначені умови не є дотриманими, авторський нагляд слід вважати послугами, визначення яких міститься в пункті 21 частини 1 статті 1 Закону.

Етап №4. Технічний нагляд

Окрім авторського нагляду, під час будівництва, обов’язковим є проведення технічного нагляду.

Так, згідно Закону України «Про архітектурну діяльність» технічний нагляд – це здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та будівельних норм і правилам, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Водночас обов’язковим здійснення технічного нагляду є при тих самих видах будівельних робіт, що й при здійсненні авторського нагляду, - нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств (далі - будівництво об'єкта).

Окрім цього, визначати предмет закупівлі технічного нагляду, зокрема відносити технічний нагляд до того чи іншого виду предмета закупівлі, потрібно за тим самим принципом що й авторський нагляд - якщо технічний нагляд включений до кошторисної вартості робіт (технічний нагляд передбачений в проектно-кошторисній документації), та вартість технічного нагляду не перевищує вартості самих робіт, в цьому випадку технічний нагляд слід відносити до виду предмета закупівлі - роботи.

Проте, якщо технічний нагляд не включений до кошторисної вартості робіт, технічний нагляд слід віднести до виду предмета закупівлі – послуги.

При цьому, визначати предмет закупівлі слід у відповідності до приписів Порядку №708, зокрема з огляду на вид предмета закупівлі, до якого віднесено технічний нагляд.

Етап №5. Будівельні роботи - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт

Як уже зазначалося, здійснювати будівельні роботи - нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, замовники можуть на підставі проєктної документації.

Окрім цього, при проведенні будівельних робіт повинні здійснюватися авторський та технічний нагляд, які повинні забезпечити замовники при здійсненні даних видів робіт.

І тому, якщо будуть забезпеченні зазначені види робіт - розроблена і затверджена проєктна документація, авторський та технічний нагляд, замовник може здійснювати закупівлі/укладати договір на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

При цьому, варто зазначити, що законодавство не визначає порядку проведення закупівель даних предметів закупівель. Зокрема, відсутній обов’язок проводити закупівлі будівельних робіт виключно після укладення договору на розроблення проєктної документації, чи авторського та технічного нагляду.

Водночас, як вбачається, замовник зможе здійснити закупівлю будівельних робіт тільки на підставі розробленої проєктної документації, в якій буде визначено обсяг робіт/ресурсів/ціна тощо.

Однак здійснювати закупівлю будівельних робіт замовник не зобов’язаний виключно на підставі укладеного договору на авторського та технічного нагляду.

Натомість згідно законодавчих норм договір на виконання технічного та авторського нагляду має бути укладений замовником до початку виконання будівельних робіт, або у разі виконання підготовчих робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, до моменту подання заявки для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

В той же час, на даному етапі здійснюється власне будівельних робіт - нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Визначати ж предмет закупівлі даних видів робіт слід згідно пункту 4 розділу 1 Порядку №708 за об’єктом будівництва.

Як обрати вид закупівлі для різних видів робіт?

Одним із обов’язкових етапів при здійсненні закупівлі є обрання виду закупівлі. В той же час, обрання виду закупівлі при закупівлі робіт має свої особливості, зокрема з огляду на те, що предмет закупівлі робіт визначається за об’єктом будівництва, проте за тим самим об’єктом будівництва придбаються кілька видів робіт – розроблення проєктної документації, авторський та технічний нагляд та самі будівельні роботи.

Тому постає питання чи потрібно сумувати всі види робіт за одним об’єктом? Чи ні?

Так, згідно одного з підходів – замовники повинні сумувати вартість всіх видів робіт за одним об’єктом будівництва та на підставі цього обирати вид закупівлі для кожного окремого взятого виду робіт, оскільки предмет закупівлі робіт визначається саме за об’єктом будівництва.

Однак згідно іншого підходу можна дійти до протилежного висновку. Зокрема, пункт 22 частини 1 статті 1 Закону визначає, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Керуючись наведеним визначенням можна дійти до висновку, що:

• розроблення проєктної документації,
• виконання будівельних робіт,
• технічний нагляд,
• авторський нагляд

є різними предметами закупівлі, оскільки мають різне функціональне призначення і виконуються різними суб’єктами господарювання.

Таким чином, незважаючи на те, що всі ці роботи здійснюються в межах одного об’єкта будівництва, вони не утворюють єдиного предмета закупівлі, а відтак їх вартість не підлягає сумуванню між собою для визначення виду закупівлі.

І таким чином, визначати предмет закупівлі (сумувати вартість) даних видів предметів закупівлі (розроблення проектної документації, самих будівельних робіт, авторського та технічного нагляду) за одним об’єктом будівництва, замовник не повинен.

Підсумки

1. Для здійснення будівництва замовнику необхідно здійснити закупівлі кількох предметів закупівель – розроблення проєктної документації, експертизу проєктної документації в окремих випадках, авторський та технічний нагляд, і безпосередньо самі будівельні роботи.
2. Окремі види робіт, які здійснюються на одному об’єкті, є різними предметами закупівлі, тому їх вартість не підлягає обов’язковому сумуванню для визначення виду закупівлі.

Однак згідно іншого підходу замовникам доцільно сумувати вартість окремих видів робіт за одним об’єктом і на підставі цього обирати вид закупівлі керуючись приписами закупівельного законодавства.