Замовники, які планують проведення будівельних робіт, з пересторогою переглядають чергові зміни до законодавства у цій галузі, але ще більше чекають роз'яснень. Нарешті Мінрегіон в наказі №591 від 20.03.2026 встановлює правила проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, визначає для кого такі правила є обов'язковими, як фіксувати результатами збору інформації та інші цікаві моменти, які потребують дослідження.

Законодавчі передумови

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 1512), що набрала чинності 25.11.2025 року.

Постанова №1512 встановлює правила визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії.

Якщо звернутися до підпункту 3 пункту 1 Постанови №1512, то саме замовник аналізує ціни на матеріальні ресурси, зокрема, під час складання інвесторської кошторисної документації.

Детальний аналіз Постанови №1512 наведений у статті.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 09.03.2026 №456 затверджено Зміну № 5 до кошторисних норм України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанова). Зміна № 5 до Настанови набрала чинності з 10.03.2026.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.5 Кошторисних норм України. Настанова з визначення вартості будівництва зі змінами (далі - Настанова) вартість будівництва визначається, зокрема, на етапі проектування - у складі інвесторської кошторисної документації.

Детальний аналіз Зміни № 5 наведений статті.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20.03.2026 № 591 затверджено кошторисні норми України у будівництві «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси» (далі - Настанова щодо аналізу цін), що набрала чинності 25.03.2026.

Відповідно до підпункту 2.1 розділу ІІ перелік матеріальних ресурсів для аналізу цін формується: на етапі складання інвесторської кошторисної документації – на підставі попередньої підсумкової відомості ресурсів до кошторисної документації, яка складається з використанням інформації з довільних джерел, а після початку функціонування бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – база даних цін) може бути складена з її використанням.

Порядок проведення аналізу цін на матеріальні ресурси

Настанова щодо аналізу цін встановлює порядок проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту (далі - будівництво) будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин (окрім визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування), що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти).

Ця Настанова є обов’язковою при проведенні аналізу цін під час визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням державних коштів, а у разі залучення інших джерел фінансування її застосування обумовлюється договором.

Основні питання, що врегульовує Настанова щодо аналізу цін та фактично уточнює окремі положення Постанови №1512 та Настанови зі змінами №5:

  • наведено тлумачення термінів у пункті 1.2 розділу І. Із цікавого, тепер окреслено, що є матеріальними ресурсами – матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва (крім обладнання). Тобто, замовник не аналізує ціни на механізми, пристрої, прилади, інструменти, апаратуру тощо, які використовуються для здійснення будівництва;
  • розподіл матеріальних ресурсів на ціноутворюючі та неціноутворюючі. Матеріальні ресурси, що займають верхню частину ранжованого переліку та сукупно становлять 60% загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, є ціноутворюючими. Всі інші матеріальні ресурси, що не увійшли до ціноутворюючих матеріальних ресурсів, є неціноутворюючими;
  • аналіз цін здійснюється окремо за кожним матеріальним ресурсом на підставі цінових пропозицій;
  • цінова пропозиція повинна містити відомості про вартість одиниці виміру відповідного матеріального ресурсу на певну дату або на певний період, умови його поставки (доставки), умови оплати та інші характеристики;
  • цінові пропозиції повинні окремо містити відпускні ціни на матеріальні ресурси, витрати на транспортування (за наявності), податок на додану вартість (за наявності);
  • цінові пропозиції на 60 % ресурсів необхідно отримати від виробника, імпортера, офіційного представника, дистриб'ютора, постачальника (не менше трьох або готувати обгрунтування);
  • цінові пропозиції на інші 40 % ресурсів можуть бути отримані шляхом моніторингу відкритих джерел (каталоги, сайти, завершені закупівлі тощо). Достатньо однієї цінової;
  • затверджено форму документального оформлення аналізу цін - Звіт з аналізу цін;
  • у звіті з аналізу цін необхідно відобразити інформацію про: код ресурсу згідно з Кодифікатором будівельної продукції, затвердженого наказом Міністерство розвитку громад та територій України від 24 грудня 2025 року № 1839 “Про затвердження Кодифікатора будівельної продукції”; найменування ресурсу згідно з Кодифікатором; джерело (джерела) аналізу цін згідно з пунктами 4.3., 4.4. цієї Настанови; комерційна назва ресурсу; тип постачальника (виробник, офіційний представник, дистриб’ютор тощо); код ЄДРПОУ / РНОКПП постачальника (за наявності); найменування постачальника (або джерела аналізу цін); країна виробник (для договірної ціни); регіон, з якого відбувається поставка (КАТОТТГ); одиниця виміру згідно з Кодифікатором; відпускна ціна за одиницю виміру згідно з Кодифікатором, грн (без податку на додану вартість); транспортні витрати, грн (за наявності); обґрунтування (за потреби);
  • аналіз цін має строк дії - не більше трьох місяців з дати його складання;
  • до початку функціонування бази даних цін поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за середньою ціною на підставі аналізу цін. Середня поточна ціна визначається за формулою, що наведена в Настанові аналізу цін.

На якому етапі формування проектної документації замовник повинен здійснити аналіз цін?

Інвесторська кошторисна документація – сукупність кошторисів, кошторисних розрахунків, відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, зведених кошторисних розрахунків вартості об’єкта будівництва або його черг, зведень витрат, пояснювальних записок та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації (пункт 1.2 Настанови).

Згідно із наказом Мінрегіону від 16.05.2011 № 45 “Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів” (далі - Порядок №45) для забезпечення проектування об’єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.

Основними складовими вихідних даних є:

  • містобудівні умови та обмеження;
  • технічні умови;
  • завдання на проектування.

Пункт 4.2 Порядку №45 передбачає, що завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень (вимоги нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, інженерно-технічних заходів цивільного захисту зазначаються в завданні окремим пунктом).

У завданні на проектування можуть встановлюватися вимоги щодо обґрунтування використання імпортних матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування (з порівнянням технічних та цінових характеристик відповідних вітчизняних матеріально-технічних ресурсів).

Обов'язок замовника здійснити аналіз цін на матеріальні ресурси під час складання інвесторської кошторисної документації. Проте, до початку розроблення проектної документації замовнику ще не відомо перелік матеріальних ресурсів, які потрібно для виконання робіт та ціни, які замовник повинен аналізувати. Лише в ході розроблення проектної документації проектувальник зможе замовника надати таку інформацію у вигляді відомостів ресурсів. При цьому, замовник повинен проаналізувати ціни на матерсурси у порядку, що визначений нормами Настанови, Постанови №1512, Настанови щодо аналізу цін до затвердження проектної документації. Відповідно ще на етапі підготовки даних для проектування замовнику доречно передбачити взаємодію із проектувальником зазначаючи відповідні вказівки у завданні на проектування.

Які вимоги варто включити замовнику у завдання на проектування

Проектувальник до ______ (вказати дату) надає Замовнику повний перелік матеріальних ресурсів у вигляді попередньої підсумкової відомості ресурсів до кошторисної документації із зазначенням назву, коду, одиниці виміру з урахуванням вимог Кодифікатора будівельної продукції, затвердженого наказом Міністерство розвитку громад та територій України від 24 грудня 2025 року № 1839 «Про затвердження Кодифікатора будівельної продукції», обсягів, орієнтовних цін за одиницю та загальну вартість матеріальних ресурсів.

До запровадження бази даних цін можуть використовуватись коди матеріальних ресурсів, шифри, назви та одиниці виміру матеріальних ресурсів, які передбачені ресурсними елементними кошторисними нормами або іншими довідниками, які використовуються при складанні проектної документації.

Разом із попередньою підсумковою відомістю ресурсів до кошторисної документації Проектувальник надає Замовнику інформацію про ціноутворюючі та неціноутворюючі матеріальні ресурси шляхом їх ранжування від більшої загальної вартості до меншої: 1) матеріальні ресурси, що займають верхню частину ранжованого переліку та сукупно становлять 60% загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, є ціноутворюючими;

2) всі інші матеріальні ресурси, що не увійшли до ціноутворюючих матеріальних ресурсів, є неціноутворюючими.

Поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі проведеного Замовником аналізу цін за обґрунтованою ціною, яка не може бути вищою за середню ціну матеріальних ресурсів, що склалася на момент розроблення проектної документації.

За результатами аналізу цін Замовник надає Проектувальнику Звіт з аналізу цін, але не пізніше ніж ________ (вказати дату).

В разі, якщо ціни на матеріальні ресурси / матеріальний ресурс, що визначені Проектувальником у попередній підсумковій відомості ресурсів до кошторисної документації перевищують середню ціну / середні ціни за результатами проведеного Замовником аналізу цін, Замовник не затверджує проектну документацію. Затвердження проектної документації Замовником проводиться після приведення цін на матеріальні ресурси, що визначені Проектувальником у Відомості ресурсів до середніх цін на підставі результатів проведеного Замовником аналізу.

Поради щодо проведення аналізу цін

Після того, як замовник отримав від проектувальника попередню підсумкову відомість ресурсів можна переходити безпосереднього про аналізу цін.

На цьому етапі варто звернутися до Настанови щодо аналізу цін, згідно розділом 4 якої аналіз цін здійснюється окремо за кожним матеріальним ресурсом на підставі цінових пропозицій.

Ціновою пропозицією є інформація (документ) суб’єкта господарювання (виробника, імпортера, офіційного представника, дистриб'ютора, постачальника), що містить відомості про:

  • вартість одиниці виміру відповідного матеріального ресурсу на певну дату або на певний період,
  • умови його поставки (доставки),
  • умови оплати
  • інші характеристики.

Цінові пропозиції, що використовуються для проведення аналізу цін, повинні бути актуальними станом на дату здійснення такого аналізу.

Для аналізу цін використовуються цінові пропозиції, в яких відпускні ціни на матеріальні ресурси, витрати на транспортування (за наявності), податок на додану вартість (за наявності) зазначені окремо.

Аналіз цін здійснюється за умови порівнянності матеріальних ресурсів за якісними та технічними характеристиками (однакових або еквівалентних).

Для ціноутворюючих матеріальних ресурсів (сукупно становлять 60% загальної вартості всіх матеріальних ресурсів) цінові пропозиції отримуються шляхом прямих запитів суб’єкта аналізу цін до виробників, імпортерів, їх офіційних представників, дистриб’юторів. Аналіз цін на кожен ціноутворюючий матеріальний ресурс здійснюється на підставі не менше трьох цінових пропозицій. У разі неможливості отримання достатньої кількості цінових пропозицій, можуть використовуватися додаткові джерела, визначені для неціноутворюючих ресурсів, з наданням обґрунтування.

Якщо джерел постачання відповідного матеріального ресурсу на відповідному ринку менше трьох, подається обґрунтування в довільній формі щодо відсутності конкурентних пропозицій за такою позицією.

Замовнику необхідно здійснити пошук сайтів / контактів виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів для кожного ціноутворюючого матеріального ресурсу для подальшого направлення запитів. Не менше трьох запитів щодо кожного матресурсу. Якщо проектувальник у відомості ресурсів вказує конкретний бренд чи виробника, замовнику необхідно віднайти еквівалент, тобто товар з рівними якісними характеристиками. Оскільки законодавець вказує, що інформація про ціну на ціноутворюючі матресурси повинна бути надана від конкретних суб'єктів, замовнику в запитах доречно просити надати підтвердження інформації про статус виробника / імпортеру / офіційного предстаника / дистриб’ютора.

Для неціноутворюючих матеріальних ресурсів (сукупно становлять 40% загальної вартості всіх матеріальних ресурсів) цінові пропозиції також можуть бути отримані шляхом моніторингу відкритих джерел (прайс-листи на сайтах, електронні каталоги, спеціалізовані торговельні майданчики), даних з електронної системи закупівель (завершені закупівлі, укладені договори), даних спеціалізованих інформаційно-аналітичних баз даних цін (за наявності), інших джерел інформації, не заборонених законодавством.

Для неціноутворюючих матеріальних ресурсів може використовуватись одна цінова пропозиція.

Дані, отримані в результаті проведення аналізу цін, вносяться суб’єктом аналізу цін до Звіту з аналізу цін, за формою, згідно з Додатком до Настанови щодо аналізу цін. До початку функціонування бази даних цін такий звіт виготовляється та підписується в письмовій формі згідно з Додатком до цієї Настанови.

Строк дії звіту з аналізу цін становить не більше трьох місяців з дати його складання. Це важливо врахувати та не затягувати з можливістю з проведення аналізу.

Звіт повинен бути чинним на дату отримання позитивного експертного звіту, підписання договірної ціни, підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за динамічною договірною ціною. Втрата чинності звіту з аналізу цін не є підставою для коригування проектної документації.