У разі проведення процедур закупівель замовники перевіряють інформацію, подану учасниками та переможцями, про наявність або ж відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (зі зміна та доповненнями) (далі — Закон). Постійні зміни у законодавстві, на яке посилаються норми Закону, вимагають від замовників уважності. Так, наприклад з 12.07.2022 вступають в дію вимоги щодо інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи. Замовникам потрібно знати всі тонкощі цієї новизни щоб правомірно прийняти тендерну пропозицію учасника або ж відхилити її. Про це і поговоримо в даній статті.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі у певних випадках. Одним із таких випадків є відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) інформації, що передбачена пунктом 9 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (крім нерезидентів), а саме – інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа.

В чому полягають останні зміни щодо відображення інформації в ЄДР?

Потрібно зауважити, що ще наприкінці минулого року, а саме 10.10.2021 набрали чинності зміни до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до яких було встановлено, що строк для подання юридичними особами, зареєстрованими до набрання чинності цим Законом, державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності становить один рік з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.