Перевірка інформації про кінцевого бенефіціарного власника на неофіційних ресурсах
4
229
В ході проведення будь-якої закупівлі замовник повинен переглянути та встановити повноту відображення інформацію про кінцевого бенефіціарного власника постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Разом з тим, інформація про КББ відображається як в державному реєстрі так і на різних неофіційних інформаційних ресурсах. За таких умов постає питання правомірності, доцільності та можливих ризиків використання відомостей із джерел, що не мають статусу офіційних державних реєстрів.
Коли замовник повинен переглядати інформацію про КББ
Згідно положень пунктів 11, 13, 86, 89 та 90 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити визначену абзацом сьомим пункту 9 цих особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).
Щодо відкритих торгів, то згідно підпункту 9 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (для учасника процедури закупівлі - резидента), або учасник процедури закупівлі - нерезидент не надав інформації про кінцевих бенефіціарних власників, визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 цих особливостей, у спосіб, визначений замовником у тендерній документації.
Статтею 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” встановлено, що єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.
Стаття 11 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” визначає, щовідомості з Єдиного державного реєстру, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Звертаючись до пункту 9 частини 2 статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб повинна міститися інформація про:
9) кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, – усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності.
Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (кінцевих бенефіціарних власників) постачальника товарів / надавача послуг / виконавця робіт наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Саме ЄДР - єдиний офіційний реєстр, де замовник може перевірити інформацію про КББ та бути певним в її достовірності. При цьому, такий реєстр є відкритим та замовник може безкоштовно переглянути визначену інформацію про суб'єкта.
Ризики перевірки інформації про КББ у неофіційних джерелах
Інформацію з ЄДР замовник може вважати достовірною та використовувати як достатнє підтвердження факту наявності / відсутності підстав для відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах. А також використовувати під час оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель на виконання абзацу сьомого пункту 9 Особливостей.
Разом з тим, інформація про КББ дублюється на різних неофіційних ресурсах та платформах. Із найвідоміших, YouControl чи Опендатабот та інші.
Проблема використання неофіційних ресурсів в тому, що такі ресурси жодним чином не затверджені нормативно-правовою базою. Такі платформи містять вибірку відповідних даних з метою проведення аналізу, оцінки відповідних суб’єктів господарювання, в той час як офіційні реєстри спрямовані на фіксацію конкретного переліку інформації, що вимагається законодавством. Більше того, в разі необхідності замовник не зможе посилатися на витяги / скріншоти із неофіційних джерел під час комунікації із контролюючими чи правоохоронними органами.
Розглянемо цікавий приклад. За результатами аналізу даних про учасника в ЄДР виявлено відсутність у відповідному полі будь-якої інформації про КББ чи обґрунтованої причина відсутності КББ (скрін 1).Разом з тим, у полі, де відображається інформація про засновників зазначено інформацію про прізвище, ім'я, по-батькові та місце реєстрації КББ. Тоді як на неофіційному ресурсі окремо виділена інформація про КББ (скрін 2). За таких умов переглядаючи лише інформацію неофіційній платформі замовник в поспіху може пропустити відсутність іншої інформації про КББ, що є обов'язковою.
Скрін 1
Скрін 2
Адже в даному прикладі в суб'єкта господарювання відсутня інформації про характер та міру (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) кінцевого бенефіціарного власника суб'єкта, як це передбачено пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” для учасника-резидента.
В такій ситуації у відкритих торгах відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 44 Особливостей замовник повинен відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих особливостей. Під час оформлення рішення про відміну посилатися варто лише на офіційний реєстр - ЄДР.
У разі проведення закупівлі без використання ЕЗС замовник повинен звертатися до суб'єкта для отримання повної інформації про КББ задля відображення у звіті.
