Як сформувати обґрунтування технічних та якісних характеристик, розміру бюджетного призначення та очікуваної вартості предмета закупівлі 

• головні розпорядники бюджетних коштів; 
• розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня; 
• суб’єкти господарювання державного сектору економіки, 

та визначає як саме необхідно їх виконати: 

• забезпечити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі. Тобто сформувати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; 
• забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Тобто оприлюднити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель. 

Слід зазначити, що вимога щодо оприлюднення обґрунтування інформації про предмет закупівлі не стосується одержувачів бюджетних коштів. 

Що важливо виділити, що таке обґрунтування обов’язково повинно містити обґрунтування: 

1. технічних та якісних характеристик предмета закупівлі; 
2. розміру бюджетного призначення; 
3. очікуваної вартості предмета закупівлі. 

Формуємо обґрунтування технічних та якісних характеристик 

Обґрунтування технічних та якісних характеристик починається з визначення потреби замовника в певному предметі закупівлі. Тобто замовнику необхідно встановити чому саме цей предмет закупівлі з цими технічними та якісними характеристиками потрібен замовнику, оскільки кожен предмет закупівлі має свої притаманні тільки йому технічні та якісні характеристики. Тож для того, щоб обґрунтувати технічні та якісні характеристики необхідно з’ясувати для чого цей предмет закупівлі потрібен та якими характеристиками він повинен володіти. Дану інформацію замовник може отримати від відповідних фахівців замовника, внутрішніх замовників, залучених експертів на договірних засадах, суб’єктів господарювання, а також з аналізу інформації в відкритих джерелах.  

Обґрунтування технічних та якісних характеристик повинно містити посилання на законодавчі норми, згідно з якими встановлюються технічні вимоги до предмету закупівлі. 

Так, якщо здійснюється закупівля товару, що підпадає під національну стандартизацію, варто обґрунтовувати вимоги діючими національними стандартами. Наприклад, для бензину це буде ДСТУ 7687:2015 Бензини автомобільні Євро. Технічні умови, для електричної енергії ― ДСТУ EN 50160:2023 Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності, для газу ― ДСТУ ISO 13686:2015 Природний газ. Показники якості (більш детально про національні стандарти у статті за посиланням). 

Застосування національних стандартів не є обов’язковим, окрім випадків, коли обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами. 

Відповідно обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі може містити: 

• посилання на законодавчі норми, які регулюють предмет закупівлі; 
• самі технічні та якісні характеристики; 
• посилання службову записку або інший документ з технічними та якісними характеристиками, який уповноваженій особі надано інформацію про технічні та якісні характеристики необхідного предмета закупівлі. 

Пропонуємо сформулювати обґрунтування технічних та якісних характеристик наступним чином: 

«Технічні та якісні характеристики. Термін постачання – до ____________ (включно). 

Технічні та якісні характеристики визначаються замовником самостійно.» 

Наведемо приклад формування обґрунтування технічних та якісних характеристик замовниками: 

Приклад 1 

Приклад 2

Варто  зауважити, що замовнику слід відповідально ставитися до визначення кількісних характеристик предмета закупівлі, бо потреби у тих самих предметах закупівлі у замовника з року в рік можуть змінюватися. Визначення потреби можна зробити шляхом аналізу інформації про товари, роботи, послуги та їх обсяги, які було придбано у попередньому році, а також отримавши інформацію про потребу у товарах, роботах та послугах від структурних підрозділів замовника (більш детально про планування закупівель у статті Особливості планування закупівель в 2025 році). 

Після збору інформації про потребу, визначається предмет закупівлі (більш детально про визначення предмету закупівлі у книзі   Предмет закупівлі: специфіка визначення) і очікувана вартість (з  усіма нюансами визначення очікуваної вартості можна за допомогою матеріалів зібраних в книзі Очікувана вартість: як визначити та що врахувати). 

Обґрунтовуємо  розмір бюджетного призначення 

Після визначення предмету закупівлі та очікуваної вартості необхідно визначити, за які кошти буде придбаний товар, послуги чи роботи. 

Якщо замовник має у розпорядженні кошти власного бюджету (кошти від господарської діяльності підприємства), то потреби в обґрунтуванні технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета розміру бюджетного призначення закупівлі немає. 

Якщо замовник є головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня) або суб’єктом господарювання державного сектору економіки, йому потрібно сформувати обґрунтування розміру бюджетного призначення. 

Одним із принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України є принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями (стаття 7 Бюджетного Кодексу України, далі - БКУ). 

Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункт 8 частини 1 статті 1 Бюджетного Кодексу України). 

Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному Кодексом (стаття 23 БКУ). 

Тож, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань. 

Бюджетне асигнування – це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (пункт 6 частини 1 статті 1 Бюджетного Кодексу України). 

Нормами частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років. 

Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (пункт 30 частини 1 статті 1 Бюджетного Кодексу України). 

Фактично обґрунтування розміру бюджетного призначення й буде посилання на документ, яким затверджено видатки замовника.  

Пропонуємо сформулювати обґрунтування розміру бюджетного призначення наступним чином: 

«Розмір бюджетного призначення: «Розмір бюджетного призначення визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 202__ рік» за програмою (КПКВК ________) відповідно до бюджетного запиту на 202__ рік»  

або 

 «Розмір бюджетного призначення визначений Цільовою програмою «________________», затвердженою рішенням ________ обласної/міської/сільської ради від ______________ № _____».» 

Наведемо приклади формування обґрунтування розміру бюджетного призначення замовниками: 

Приклад 1 

Приклад 2

Формуємо обґрунтування очікуваної вартості предмета закупівлі 

В обґрунтуванні очікуваної вартості предмета закупівлі необхідно описати яким чином замовник визначав її та чим керувався, наприклад, чи є в нього власний порядок чи методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, чи він керувався Примірною методикою, затвердженою наказом Мінекономіки 18.02.2020 № 275, і якщо да ― то яким саме методом. Звертаємо увагу, що Примірна методика, затверджена наказом Мінекономіки 18.02.2020 № 275 не є обов'язковою для використання замовником. 

Пропонуємо сформулювати обґрунтування очікуваної вартості предмета закупівлі наступним чином: 

«Очікувана вартість та обґрунтування очікуваної вартості предмету закупівлі: ______________ грн з/без ПДВ. 

Для визначення очікуваної вартості ___________ (зазначити назву предмета закупівлі) було направлено ___ (___) запитів про надання комерційних пропозицій наступним потенційним учасникам: 

• __________________________ 

• __________________________ 

• __________________________ 

• __________________________ 

• __________________________ 

На запит було отримано ______ (зазначити кількість отриманих пропозицій) комерційні пропозиції від _________________________________________________________. 

________________________ зазначили, що ціна за _________ з/без ПДВ складає _______ грн. 

________________________ зазначили, що ціна за _________ з/без ПДВ складає _______ грн. 

________________________ зазначили, що ціна за _________ з/без ПДВ складає _______ грн. 

Відповідно середня очікувана вартість за ______ (наприклад: 1 кВт*год з ПДВ та з урахуванням послуг з передачі електричної енергії та без урахування послуг з розподілу електричної енергії) згідно отриманих комерційних пропозиції складає: 

(_____ + _____ + ____) / ___ = _________ грн з/без ПДВ 

Обсяг ____________ (зазначити назву предмета закупівлі) необхідний для забезпечення потреб замовника складає __________, відповідно очікувана вартість складає: 

_________ * _________ грн = __________ грн з/без ПДВ 

Округлюємо до двох знаків за комою та отримуємо (за необхідністю) – _________ грн з/без ПДВ.» 

Наведемо приклади формування обґрунтування очікуваної вартості предмета закупівлі замовниками: 

Приклад 1 

Приклад 2

Також можна скористатись прикладом Обґрунтування технічних та якісних характеристик, розміру бюджетного призначення та очікуваної вартості предмета закупівлі. 

Підсумки 

1. Чіткі законодавчі вимоги щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик, розміру бюджетного призначення та очікуваної вартості предмета закупівлі відсутні, тому замовник складає таке обґрунтування самостійно та зазначає інформацію, яку вважає за потрібне. 

2. Обґрунтування технічних та якісних характеристик має містити: 

• посилання на законодавчі норми, які регулюють предмет закупівлі; 
• самі технічні та якісні характеристики; 
• посилання службову записку або інший документ з технічними та якісними характеристиками, який уповноваженій особі надано інформацію про технічні та якісні характеристики необхідного предмета закупівлі (за наявності). 

3. Обґрунтування розміру бюджетного призначення фактично буде посилання на документ, яким затверджено видатки замовника. 

4. Обґрунтування очікуваної вартості має містити інформацію про методику визначення очікуваної вартості та / або опис визначення очікуваної вартості разом з розрахунком та посилання на відповідний документ (власний порядок чи методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі або Примірну методику, затверджену наказом Мінекономіки 18.02.2020 № 275). 

5. Стосовно термінів та місця де така інформація має бути оприлюднена, то пунктом 4-1 Постанови № 710 визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів (розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня) та суб’єкти господарювання державного сектору економіки оприлюднюють обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.