Під час оформлення «допорогових» договорів у замовників виникає чимало практичних питань, зокрема щодо зазначення інформації про предмет закупівлі. Одне з них - чи обов’язково вказувати в «допорогому» договорі код за ДК? Розглянемо відповідні законодавчі норми та з’ясуємо, чи потрібно зазначати код ДК у «допороговому» договорі.
Що таке «допороговий» договір?
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Пункт 11 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) визначає, що для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники, визначені пунктами 1-3 частини 1 статті 2 Закону, та для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 1 млн. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 5 млн. гривень, замовники, визначені пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону, можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, зокрема електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити визначену абзацом 7 пункту 9 Особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Така інформація формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену абзацом 7 пункту 9 Особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).
У закупівельній практиці закупівлі, а саме закупівля без використання електронної системи закупівель та / або запит пропозицій постачальників, які здійснюються відповідно до пункту 11 Особливостей, прийнято називати «допороговими». Відповідно, договори, укладені за результатами таких закупівель, у закупівельній практиці також називають «допороговими».
Що необхідно знати закупівельнику про «допороговий» договір:
- такий договір не є договором про закупівлю в розумінні закупівельного законодавства;
- можливість внесення змін до істотних умов такого договору не обмежена вимогами встановленими пунктом 19 Особливостей;
- під час внесення змін до такого договору сторони керуються його умовами та нормами ЦКУ.
Чи встановлює закупівельне законодавство обов’язок зазначати в «допорогому» договорі код ДК?
Згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Пункт 15 Особливостей визначає, що предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Порядок №708 встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Розглянемо, які вимоги щодо зазначення інформації про номенклатурні позиції передбачені Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) та Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок №1082) для різних видів закупівель, а також з’ясуємо, у яких випадках необхідно зазначати номенклатурні позиції та де саме має відображатися відповідна інформація.
1.Річний план
Частиною 2 статті 4 Закону чітко визначено, що у річному плані повинна міститися така інформація:
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
2. Закупівля без використання електронної системи закупівель (прямий договір)
Згідно частини 3 статті 3 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити таку інформацію:
6) назва предмета закупівлі.
3. Запит пропозицій постачальників
Згідно пункту 57 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 822 від 14.09.2020(далі – Порядок № 822) визначає, що замовник оголошує запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається виключно інформація про:
- назву предмета закупівлі.
Згідно пункту 68 Порядку №822 за результатами проведеного відбору постачальника через електронний каталог замовник оприлюднює звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до статті 10 Закону.
Згідно частини 3 статті 3 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити таку інформацію:
- 6) назва предмета закупівлі.
Отже, з аналізу відповідних законодавчих норм випливає, що в закупівельному законодавстві відсутня пряма вимога щодо обов’язку зазначати в «допорогому» договорі код ДК. Водночас враховуючи, що:
- предмет закупівлі визначається із застосуванням Єдиного закупівельного словника;
- в річному плані зазначається назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником,
замовнику доцільно в «допороговому» договорі зазначити не тільки назву предмета закупівлі, а й відповідний предмету закупівлі код ДК. Це дасть змогу забезпечити відповідність інформації про назву предмета закупівлі та коду ДК зазначених в річному плані закупівель, у закупівлі та в укладеному «допороговому» договорі.
Важливо: назва предмета закупівлі та код ДК, які зазначається замовником в річному плані, закупівлі та в договору повинні бути ідентичними, що відповідатиме приписам закупівельного законодавства.
Підсумки
Отже, закупівельне законодавство не встановлює прямого обов’язку зазначати код ДК безпосередньо в «допороговому» договорі. Проте замовнику доцільно це робити, щоб забезпечити узгодженість інформації про назву предмета закупівлі та коду ДК в річному плані, закупівлі та укладеному договорі.
