Варто відмітити, що не кожен із замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) стикається із поняттям «КЕКВ». Але навіть ті закупівельники, котрі роками групують предмети закупівлі за цією класифікацією, можуть натрапити на дещо нетипові ситуації. 

У відповідності до пункту 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Також у частині другій статті 4 Закону зазначено, що у річному плані повинна міститися така інформація: 

… 

4) код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів). 

Здавалось би все доволі просто: коли мова йде про бюджетних замовників, то у річному плані уповноваженій особі необхідно зазначити КЕКВ, який відповідає предмету, що закуповується. А що як частина номенклатурних позицій такого предмета підпадають під один КЕКВ, а решта – під інший? 

Що таке «КЕКВ» та особливості його зазначення? 

Згідно частини першої Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфін 12.03.2012 № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. 

Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. Саме ці коди і є так званими «КЕКВ».