Поділ предмета закупівлі має місце на існування в процесі реалізації закупівельних планів, проте виключно в рамках, визначених законодавством. В той же час замовнику слід переконатись, що здійснення поділу предмета закупівлі на декілька окремих закупівель не призведе в подальшому до негативних наслідків, в тому числі адміністративної відповідальності. Тож в даному матеріалі розглянемо наскільки правомірними будуть дії замовника в частині здійснення декількох запитів пропозицій постачальників щодо одного предмета закупівлі, проте дещо різних за специфікою товарів. А для початку варто розібратись яким чином визначається предмет закупівлі товарів та в яким випадках поділ предмета закупівлі відповідатиме закупівельним вимогам.
На що звернути увагу при визначенні предмета закупівлі на етапі планування запиту пропозицій постачальників
Звертаючись до норм пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Отож одним із видів предмета закупівлі є товари, до яких відповідно до абзацу 34 частини 1 статті 1 Закону відноситься продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Окрім цього Закон передбачає необхідність застосування в процесі визначення предмета закупівлі відповідного порядку, визначеного законодавством, проте не конкретизує що це за порядок. В свою чергу абзацом 1 пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) чітко визначено, що предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
При цьому пунктом 3 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708, передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Окрім цього згідно пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, у річному плані повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Тож для більшості товарів, замовник визначає та зазначає предмет закупівлі із застосуванням коду за показником 4-ої цифри Єдиного закупівельного словника. В той же час є певні виключення, наприклад лікарські засоби, предмет закупівлі яких визначається за показником 3-ої цифри Єдиного закупівельного словника.
Коли мова йде про використання електронного каталогу, то окрім Закону із врахуванням Особливостей, замовникам також слід звернутись до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (надалі – Порядок № 822).
Згідно норм Порядку № 822, електронний каталог складається з категорій товару та специфікацій товару, при цьому:
- категорія товару – сукупність товарів, що формується адміністратором в електронному каталозі за показниками третьої - восьмої цифр у межах одного розділу основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого в установленому порядку;
- специфікація товару – сукупність характеристик товару та їх допустимих значень в межах визначеної адміністратором категорії товару, яким може відповідати один або кілька товарів.
Отож на етапі планування звернувшись до електронного каталогу, замовник може віднайти специфікацію необхідного товару та переглянути доступний код за Єдиним закупівельним словником, а також ряд його доступних технічних характеристик. При оголошенні закупівлі даний код за Єдиним закупівельним словником та відповідний перелік характеристик, сформованих адміністратором електронного каталогу, буде відображатись і в запиті пропозицій постачальників.
Звертаючись до абзацу 1 пункту 57 Порядку № 822, замовник оголошує запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається виключно інформація про назву, очікувану вартість предмета закупівлі, кількість, строк, умови, місце поставки товару, умови його оплати та кінцевий строк подання постачальником ціни пропозиції (строк подання постачальником ціни пропозиції не може становити менш як два робочих дні з дня оприлюднення замовником запиту пропозицій постачальників в електронній системі закупівель), характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором для відповідної категорії товарів, розмір, вид, строк та умови надання, повернення забезпечення виконання договору (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати), а також вимога, що країною походження товару не може бути Російська Федерація / Республіка Білорусь / Ісламська Республіка Іран.
Отож при визначенні предмета закупівлі товарів для здійснення запиту пропозицій постачальників, замовник самостійно визначає код закупівлі за Єдиним закупівельним словником, проте зазначити його має змогу в назві предмета закупівлі. Адже при формуванні запиту пропозицій постачальників, відповідне електронне поле, призначене для відображення коду за Єдиним закупівельним словником, заповнюється автоматично і не доступне для редагування замовником.
Що варто розуміти під поділом предмета закупівлі та в яких випадках він буде правомірним
Звертаючись до норм пункту 6 Особливостей, замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.
При цьому повертаючись до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону визначено, предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Тобто порушенням норм пункту 6 Особливостей слід вважати такий поділ предмета закупівлі, внаслідок якого буде здійснено закупівлю(і) без використання електронної системи у випадках, не передбачених законодавством. В той же час поділ предмета закупівлі на декілька закупівель, кожну з яких буде здійснено згідно норм законодавства, не може призвести до порушення положень пункту 6 Особливостей.
Окремі нюанси здійснення поділу предмета закупівлі під час здійснення запиту пропозицій постачальників
На практиці замовник стикається із необхідністю задовольнити потребу в конкретному предметі закупівлі, шляхом здійснення декількох закупівель, наприклад запитів пропозицій постачальників. Тож перш за все слід проаналізувати чим зумовлена така необхідність та чи не призведуть такі дії до порушень.
Однією із основних причин необхідності здійснення поділу предмета закупівлі на декілька запитів пропозицій постачальників полягає в специфіці конкретного предмета закупівлі. Візьмемо для прикладу придбання лікарських засобів. Більшість товарів даної категорії не потребує додаткових умов їх закупівлі. В той же час певні лікарські засоби потребують особливих умов зберігання / перевезення, наявності додаткової документації, ліцензії, тощо. В такому разі замовнику доцільно провести одразу декілька запитів пропозицій постачальників для розширення кола потенційних учасників. Окрім цього поділ предмета закупівлі на декілька запитів пропозицій постачальників не призведе до порушення пункту 6 Особливостей, але в той же час дозволить ефективно придбати відповідні товари без значних часових затрат.
Ще одним прикладом є закупівля товарів, які належать до коду ДК 021:2015: 39710000-2 - Електричні побутові прилади за Єдиним закупівельним словником. Адже на Prozorro Market за даним кодом можна віднайти такі товари, як: кондиціонери, холодильники, пральні машини, водонагрівачі, праски та інший досить широкий спектр товарів. Відповідно якщо необхідно придбати одразу декілька видів електричних побутових приладів, які значно відрізняються специфікою та функціоналом, то безпечним варіантом буде здійснення декількох запитів пропозицій постачальників. Адже далеко не кожен постачальник може одночасно поставити наприклад кондиціонер, холодильник та водонагрівач.
Схожа ситуація полягає і при застосуванні коду ДК 021:2015: 30230000-0 Комп’ютерне обладнання за Єдиним закупівельним словником. Для прикладу постачальники бездротових комп’ютерних мишок не завжди можуть поставити ще й принтер з лазерним друком або ж електронний ключ (захищений носій ключової інформації), тощо.