Як діяти замовнику, якщо бюджетні асигнування, затверджені в кошторисі не на всю суму потреби

Завершальним етапом здійснення конкурентної закупівлі є укладення договору про закупівлю. В свою чергу, укладення договорів бюджетними установами, організаціями мають свої особливості з огляду на положення бюджетного законодавства.

Так, частиною 1 статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.

Також пунктом 2.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, який затверджений наказом Мінфіну 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок №309) визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України.

Водночас іноді виникають ситуації, при яких замовникові бюджетні асигнування виділяють в меншому розмірі, ніж сума, на яку було проведено процедуру закупівлі. Та чи зареєструють такі бюджетні зобов’язання органи Казначейства?

Так, якщо звернутись до вище наведених положень Бюджетного кодексу України та Порядку №309 видається, що реєструвати такі бюджетні зобов’язання в органів казначейства не буде підстав, оскільки частиною 1 статті 48 Бюджетного кодексу України та Порядком №309 визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання виключно в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Окрім цього, на підтвердження зазначеного потрібно звернутися до частин 3 та 4 статті 48 Бюджетного кодексу України в якій визначено, що  розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.

Тому що робити замовнику у випадку, коли ним проведено закупівлю на суму, яка є більшою, ніж та, яка визначена в бюджетному асигнуванні, який встановлений відповідним кошторисом?

Пропонуємо наступні приклади вирішення ситуації

Приклад 1. Замовником проведено закупівлю на суму 1 200 000, 000 грн. Однак бюджетних асигнувань, установлених кошторисом виділено в розмірі 1 000 000, 000 грн. Згідно з вище розглянутими нормами Бюджетного кодексу України та Порядку №309 орган казначейства не зможе зареєструвати таке бюджетне зобов’язання.

Окрім цього, пункт 18 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) визначає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків:

• визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;
• перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі;
• перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

З огляду на вище зазначені норми, замовнику потрібно укласти договір на ту суму, на яку було проведено закупівлю, а після цього укласти додаткову угоду згідно з підпунктом 1 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) - зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, задля приведення суми договору до обсягу видатків, який був затверджений та після цього зареєструвати таке бюджетне зобов’язання в органах Казначейства.

Натомість у випадку, виділення додаткового обсягу бюджетних асигнувань для закупівлі предмета закупівлі, який не було закуплено в ході проведення попередньої закупівлі, замовник повинен провести аналогічну процедуру закупівлі, зокрема якщо вартість предмета закупівлі перевищує межі, які визначені в пункті 10 Особливостей провести закупівлю відкритих торгів та зареєструвати бюджетні зобов’язання на ту суму, на яку були виділені бюджетні асигнування.

Приклад 2. Іншим прикладом може бути внесення змін до договору в частині джерела фінансування.

Наприклад, замовником було проведено закупівлю на суму 800 000,00 грн. Суму в кошторисі було затверджено в розмірі 500 000,00 грн.

Водночас, якщо в замовника присутні власні кошти для здійснення закупівлі замовник може внести зміни до договору про закупівлю шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни джерела фінансування на ту суму договору, для якої не вистачає бюджетного фінансування, зокрема на 300 000,00 грн.

Відповідно органи казначейства зареєструють бюджетне зобов’язання на суму 500 000,00 грн, яка була затверджена в кошторисі.