Завершальним етапом здійснення конкурентної закупівлі є укладення договору про закупівлю. В свою чергу, укладення договорів бюджетними установами, організаціями мають свої особливості з огляду на положення бюджетного законодавства.

Так, частиною 1 статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.

Також пунктом 2.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, який затверджений наказом Мінфіну 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок №309) визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України.

Водночас іноді виникають ситуації, при яких замовникові бюджетні асигнування виділяють в меншому розмірі, ніж сума, на яку було проведено процедуру закупівлі. Та чи зареєструють такі бюджетні зобов’язання органи Казначейства?

Так, якщо звернутись до вище наведених положень Бюджетного кодексу України та Порядку №309 видається, що реєструвати такі бюджетні зобов’язання в органів казначейства не буде підстав, оскільки частиною 1 статті 48 Бюджетного кодексу України та Порядком №309 визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання виключно в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.