Після здійснення закупівель переважна більшість замовників стикаються із ще одним етапом перед безпосереднім укладенням договору – реєстрацією бюджетних зобов’язань (договору/договору про закупівлю) в органах Казначейства, що нерідко супроводжується відмовою в реєстрації договору через порушення законодавства з боку замовників.
Однією з найпоширеніших підстав для відмови в реєстрації бюджетних зобов’язань є відсутність або недостатність бюджетних асигнувань, передбачених кошторисом замовника в повному обсязі.
Водночас чи можуть органи Казначейства відмовити в реєстрації бюджетних зобов’язань, якщо бюджетні асигнування виділені не на всю суму потреби, яка потрібна для здійснення закупівлі/укладення договору та що робити замовнику в разі, відмови органів Казначейства в реєстрації бюджетних зобов’язань при відсутності в достатньому обсязі бюджетних зобов’язань, які встановлені кошторисами, розглядаємо далі.
Відповідно до частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України (далі-БКУ) розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.
Згідно пункту 2.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, який затверджений наказом Мінфіну 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок №309) розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України.
У відповідності до наведених норм зареєструвати бюджетні зобов’язання замовники можуть виключно у межах бюджетних зобов’язань, встановлених кошторисами.
Окрім цього, частини 3 та 4 статті 48 Бюджетного кодексу України визначають, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.
Таким чином, згідно викладеного вбачається, що при відсутності відповідних бюджетних асигнувань на всю суму проведення закупівлі/укладення договору, замовник не зможе зареєструвати бюджетні зобов’язання.
У зв’язку з цим замовнику необхідно обрати правомірний варіант дій з урахуванням обсягу фактично виділених бюджетних асигнувань.
Варіанти дій замовника
Варіант № 1. Зменшення суми договору
Одним із можливих варіантів дій у разі недостатності бюджетних асигнувань є зменшення обсягів закупівлі та відповідне зменшення суми договору до рівня фактично передбачених кошторисом асигнувань.
Наприклад, замовником проведено закупівлю та укладено договір на суму 1 800 000,00 грн. Однак бюджетних асигнувань виділено в сумі - 1 200 000,00 грн.
В такому випадку замовнику потрібно зменшити суму договору до суми виділених бюджетних асигнувань, зокрема шляхом зменшення обсягу закупівлі.
Проте, одразу зменшити суму договору про закупівлю не дозволяє пункт 18 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), який визначає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків:
- визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;
- перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі;
- перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Тому, щоб виконати вимоги пункту 18 Особливостей, замовникові та переможцеві закупівлі спочатку слід укласти договір тих умовах, які були визначені при проведенні закупівлі, зокрема на ту суму, яка відповідала змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, а після цього внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди згідно підпункту 1 пункту 19 Особливостей - зменшення обсяг закупівлі/суми договору згідно виділених бюджетних асигнувань.
Водночас у випадку, якщо все ж в замовника буде необхідність обсягу предмета закупівлі, який було зменшено та в разі, виділення додаткового обсягу бюджетних асигнувань, замовнику потрібно провести аналогічну закупівлю, наприклад, якщо вартість предмета закупівлі становить та перевищує вартісні межі, які визначені в пункті 10 Особливостей, провести нову закупівлю шляхом проведення відкритих торгів або запиту пропозицій постачальників і зареєструвати бюджетні зобов’язання на суму, на яку були виділені бюджетні асигнування.
Варіант №2. Зміна джерела фінансування
Ще одним варіантом дій замовника в розглядуваному випадку є зміна джерела фінансування.
Припустимо замовник здійснює закупівлю і укладає договір на суму 1 300 000,00 грн. Проте, виділено бюджетних асигнувань на суму 1 000 000,00 грн.
У такому випадку, замовник може профінансувати частину зобов’язань за договором за рахунок інших, небюджетних джерел коштів, зокрема власних коштів, отриманих від здійснення господарської діяльності.
Для цього замовнику необхідно внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди, чітко визначивши джерела фінансування за договором. Після цього бюджетні зобов’язання підлягають реєстрації в органах Казначейства виключно в межах суми бюджетних асигнувань, передбачених кошторисом, тобто на суму 1 000 000,00 грн.
Фінансування решти суми договору в розмірі 300 000,00 грн здійснюється за рахунок небюджетних коштів замовника.
Підсумки
- Згідно приписів бюджетного законодавства зареєструвати бюджетні зобов’язання замовники можуть виключно у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
- У випадку, виділення бюджетних асигнувань на суму, яка є меншою, ніж сума договору, замовник може зменшити суму зменшивши обсяг закупівлі згідно підпункту 1 пункту 19 Особливостей, або ж змінити джерело фінансування для тієї суми, для якої не вистачає бюджетних асигнувань.
