Після здійснення закупівель переважна більшість замовників стикаються із ще одним етапом перед безпосереднім укладенням договору – реєстрацією бюджетних зобов’язань (договору/договору про закупівлю) в органах Казначейства, що нерідко супроводжується відмовою в реєстрації договору через порушення законодавства з боку замовників.

Однією з найпоширеніших підстав для відмови в реєстрації бюджетних зобов’язань є відсутність або недостатність бюджетних асигнувань, передбачених кошторисом замовника в повному обсязі.

Водночас чи можуть органи Казначейства відмовити в реєстрації бюджетних зобов’язань, якщо бюджетні асигнування виділені не на всю суму потреби, яка потрібна для здійснення закупівлі/укладення договору та що робити замовнику в разі, відмови органів Казначейства в реєстрації бюджетних зобов’язань при відсутності в достатньому обсязі бюджетних зобов’язань, які встановлені кошторисами, розглядаємо далі.

Законодавчі норми, які регулюють реєстрацію бюджетних зобов’язань

Відповідно до частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України (далі-БКУ) розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.