В процесі реалізації закупівельної діяльності, замовник нерідко звертає увагу на інформацію про країну походження відповідного товару та навіть встановлює відповідні вимоги щодо підтвердження такої інформації. Водночас вимоги щодо зазначення в тендерній пропозиції інформації про країну походження конкретних товарів залишаються джерелом численних спорів у межах закупівельних процедур – особливо коли така інформація є відсутньою або суперечить вимогам замовника.
І все ж в окремих випадках перевірка інформації щодо країни походження товару є необхідною мірою для замовника аби уникнути ряду можливих порушень законодавчих норм. Для прикладу, у відповідності до вимог пункту 2 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації / Республіки Білорусь / Ісламської Республіки Іран, за винятком товарів походженням з Російської Федерації / Республіки Білорусь, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою.
Або ж відповідно до пункту 3 статті 5 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, яка ратифікована Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX, усі поставки та матеріали, які фінансуються та закуповуються Україною або суб’єктами під її контролем для реалізації заходів Плану, повинні походити із прийнятних країн, зазначених у пункті 1(a) та (b) статті 5 Рамкової угоди, крім випадків, коли поставки та матеріали не можуть бути отримані на розумних умовах у жодній із таких країн.
Як бачимо, нормативно-правові акти різного законодавчого рівня врегульовують питання здійснення публічних закупівель із врахуванням інформації про країну походження товару. Тому виникає необхідність зрозуміти що варто розглядати під терміном «країна походження товару».
Звертаючись до статті 36 Митного Кодексу України, країною походження товару вважається країна, в якій:
- товар був повністю отриманий;
- товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Окрім цього відповідно до норм Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, країна походження товару – країна, у якій товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил.
Отож пропонуємо розглянути позицію Органу оскарження та Державної аудиторської служби України щодо ситуацій, в яких інформація про країну походження товару відсутня у відповідному документі або ж коли зазначена інформація не відповідає вимогам замовника.
Відсутність в тендерній документації інформації про країну виробника
Приклад 1. Рішення Органу оскарження № 6564-р/пк-пз від 24.04.2025 по закупівлі UA-2025-03-20-013877-a:
Витяг з рішення: Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та передбачає, зокрема:
Форма «СПЕЦИФІКАЦІЯ ТОВАРУ»
| № п/п | Найменування вузлів та деталей для автомобілів | Одиниці виміру | Кількість | Країна виробник* | Каталожний номер* |
| 2 | Задня маточина колеса | шт | 4 |
У складі Пропозиції Переможця містяться:
- документ «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» (файл ДОДАТОК _ 2_Технічне завдання UA-2025-03-20-013877-a.PDF), відповідно до якого, зокрема:
| № п/п | Найменування вузлів та деталей для автомобілів | Одиниці виміру | Кількість | Країна виробник* | Каталожний номер* |
| 2 | Задня маточина колеса | шт | 4 | Mitsubishi | 3785A073 |
Разом з тим, у вищенаведеному документі «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» щодо позиції 2 «Задня маточина колеса» до відсутня інформація про країну виробника.
Враховуючи наведене, у Замовника наявні підстави для відхилення Пропозиції Переможця, визначені абзацом 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
Коментар: Аналізуючи вищезгадані приклади, можна виділити дві основні позиції:
- відповідно до рішень Орану оскарження, відсутність інформації про країну походження у відповідному документі, що вимагався у тендерній документації, доцільно розглядати, як підставу для відхилення тендерної пропозиції учасника закупівлі у відповідності до абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, а саме як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей;
- звертаючись до висновків Державної аудиторської служби України, відсутність інформації про країну походження у відповідному документі, що вимагався у тендерній документації, доцільно розглядати, як підставу для оприлюднення повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Як бачимо, ситуація доволі суперечлива, а практика містить протилежні позиції. В той же час рекомендуємо перш за все слідувати законодавчим нормам, в тому числі частини 9 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), в яких визначено, що після оцінки тендерних пропозицій / пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації / оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію / пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
Згідно абзацу 2 пункту 43 Особливостей, під невідповідністю в інформації та / або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та / або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та / або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та / або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та / або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
А тому якщо замовником встановлено в тендерній документації вимогу щодо відображення учасником в конкретному документі інформації про країну походження товару, при цьому тендерна пропозиція не містить такого документа або містить, проте дана інформація у ньому відсутня, то безпечніше відхилити тендерну пропозицію у відповідності до норм абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App
Коментар: повторно звертаємо увагу, що здійснювати розгляд тендерних пропозицій варто саме на відповідність вимогам, встановленим у тендерній документації закупівлі. Відповідно відхилення тендерної пропозиції або ж надання учаснику можливості виправити невідповідності, керуючись нормами пункту 43 Особливостей, варто виключно за наявності конкретної вимоги в тендерній документації, яка була порушена.
Більше того під час формування повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, замовнику доцільно вказати яку вимогу тендерної документації порушено учасником закупівлі при поданні тендерної пропозиції. Якщо ж такої вимоги немає, то замовнику не вдасться правомірно обґрунтувати підставу для вчинення вищезгаданих дій.
Окремо звертаємо увагу, що практика Органу оскарження містить ряд дещо суперечливих рішень, коли мова йде про випадки, в яких інформація про країну виробника відсутня в конкретному документі, що вимагався згідно вимог тендерної документації, проте в той же час така інформація наявна в інших документах, поданих учасником в складі тендерної пропозиції.
Практика Органу оскарження щодо відсутності інформації про країну походження товару в конкретному документі, проте її наявність у іншому документі тендерної пропозиції
Коментар: ключовим моментом в таких рішеннях є специфіка підходу Органу оскарження до конкретних обставин в кожному із випадків, в тому числі:
- наявність конкретних вимог у тендерній документації щодо зазначення у відповідному документі інформації про країну походження товару;
- відсутність інформації про країну походження товару у відповідному документі, поданому у складі тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі, що напряму суперечить вимогам тендерної документації;
- наявність відповідної інформації у інших документах, поданих у складі цієї ж тендерної пропозиції.
Проте наголошуємо, що відповідно до законодавчих вимог, замовник розглядає тендерну пропозицію саме на відповідність вимогам тендерної документації. Тож рекомендуємо при наявності такого роду невідовідностей не ризикувати та відхиляти тендерну пропозицію учасника, як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та / або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
Невідповідність інформації про країну походження товару
Коментар: При поданні тендерної пропозиції учасником зазначено суперечливу інформацію щодо країни походження предмета закупівлі, адже у документі «Тендерна пропозиція» та відповідній довідці, поданій учасником, відображена країна походження «Італія», в той час як у порівняльній таблиці – вказано «Іспанія». При цьому такого роду помилка розглядається аудиторами саме як відсутність порівняльної таблиці на відповідний товар із зазначеними учасником характеристиками щодо країни походження «Італія».
Враховуючи, що інформацію про країну походження відносять до технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, то вищезгадану суперечність недоцільно відносити до терміну «невідповідність» у розумінні пункту 43 Особливостей. А тому при наявності відмінностей щодо інформації про країну походження, відображеної у документах, поданих учасником у складі тендерної пропозиції, замовникам доцільно відхиляти таку тендерну пропозицію згідно абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
Законодавче обґрунтування дій замовника
Частиною 4 статті 23 Закону визначено, що технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент».
Тобто законодавство відносить інформацію про конкретне місце походження, а відповідно й країну походження товару, до його технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.
Пунктом 43 Особливостей визначено, що під невідповідністю в інформації та / або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та / або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та / або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та / або відсутності інформації (та / або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та / або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Водночас абзац 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей зобов'язує замовника відхилити тендерну пропозицію учасника у разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та / або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
Враховуючи викладене вище відсутність інформації про країну походження товару є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника згідно абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, окрім випадку, коли така інформація наявна в іншому документі, який надано у складі тендерної пропозиції учасника.
Окрім цього помилку щодо відображення інформації про країну походження товару у документах в складі тендерної пропозиції не варто вважати невідповідністю у розумінні пункту 43 Особливостей. Відтак наявність в складі тендерної пропозиції декількох документів, в яких зазначена відмінна інформація про країну походження товару, слід розглядати як підставу для відхилення тендерної пропозиції, керуючись абзацом 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
Підсумки
У відповідності до законодавчих норм, країною походження товару вважається країна, в якій:
- товар був повністю отриманий;
- товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Провівши аналіз практики Антимонопольного комітету та Державної аудиторської служби України щодо відсутності або невідповідності інформації про країну походження у документах, поданих в складі тендерної пропозиції, можна стверджувати що:
- у разі якщо замовником встановлено вимогу щодо зазначення інформації про країну походження в конкретному документі, а учасником такого документу не надано або надано, проте необхідна інформація у ньому відсутня, то Органу оскарження стверджує, що потрібно відхиляти тендерну пропозицію, в той час як аудитори схиляються до необхідності оприлюднення повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей. Проте враховуючи ключові аспекти визначення терміну «невідповідність», відображених у пункті 43 Особливостей, більш безпечним варіантом є відхилення тендерної пропозиції у відповідності до норм абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, а саме: тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та / або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей;
- у разі якщо замовником встановлено вимогу щодо зазначення інформації про країну походження в конкретному документі, а учасником надано таку інформацію в іншому документі, позиція Антимонопольного комітету підкреслює, що це не слід визначати як помилку. Проте наголошуємо, що згідно частини 9 статті 29 Закону, після оцінки тендерних пропозицій / пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації / оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію / пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. Враховуючи, що незазначення інформації про країну походження товару в конкретному документів напряму суперечить вимозі тендерної документації, то безпечним варіантом для замовника буде саме відхилення тендерної пропозиції у відповідності до норм абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей;
- у разі якщо учасник в складі тендерної пропозиції подає документи, в яких спостерігається відмінність зазначеної інформації щодо країни походження товару, то аудитори вказують на необхідність відхилення відповідної тендерної пропозиції згідно абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
Тож враховуючи неоднозначність позицій Антимонопольного комітету та Державної аудиторської служби України щодо даної тематики, рекомендуємо діяти у відповідності до законодавчих норм закупівельної сфери. А більш детально алгоритм дій замовника у випадку, коли думка Органу оскарження та аудиторів відрізняється, відображений у матеріалі «Як прийняти рішення щодо надання виправлення невідповідностей учаснику, якщо думка АМКУ та ДАСУ відрізняються».
Окрім цього наголошуємо, що прийняти рішення щодо відхилення учасника процедури закупівлі чи надання йому можливості виправити невідповідності, керуючись пунктом 43 Особливостей, замовник може виключно у випадках, коли порушено конкретні вимоги, встановлені у тендерній документації.