Відшкодування коштів за ліки, придбані населенням по рецептах — чи закупівля в розумінні законодавства

Термін «реімбурсація» нерідко зустрічається у медичній практиці впродовж декількох останніх років. Не зважаючи на це у замовників продовжують виникати питання щодо доцільності (не)застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон про публічні закупівлі) при укладенні договору щодо товарів / послуг, передбачених державними медичними гарантіями. А от що саме приховує в собі даний термін та чи містить він підводні камені для закупівельників, пропонуємо розглянути у даному матеріалі, шляхом аналізу положень чинного законодавства. 

Що варто розуміти під «реімбурсацією ліків»? 

Звертаючись до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-XII, медичне обслуговування – діяльність закладів охорони здоров'я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою та/або реабілітаційною допомогою, але безпосередньо пов'язана з їх наданням. 

Стаття 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-XII вказує на те, що порядок укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій та порядок визначення тарифів для оплати медичних послуг і лікарських засобів встановлюються Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». 

Аналізуючи норми Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 № 2168-VIII (далі – Закон про державні фінансові гарантії), програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) – програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами. 

Статтею 9 Закону про державні фінансові гарантії визначено, що при наданні медичної або реабілітаційної допомоги в амбулаторних умовах лікарські засоби, які підлягають реімбурсації за програмою медичних гарантій, надаються пацієнту на підставі рецепта, а медичні вироби, які підлягають реімбурсації за програмою медичних гарантій, – на підставі медичного документа, виписаного відповідно до встановленого порядку, суб'єктом господарювання, який уклав договір про реімбурсацію з Уповноваженим органом. 

Порядок реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів за програмою медичних гарантій на відповідний рік, типова форма договору про реімбурсацію, порядок його укладення, зміни та припинення затверджуються Кабінетом Міністрів України. 

При цьому під реімбурсацією слід розуміти повне або часткове відшкодування суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, вартості лікарських засобів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, або медичних виробів, що були відпущені пацієнту на підставі медичного документа, виписаного відповідно до встановленого порядку, за рахунок коштів Державного бюджету України. 

Чи зобов’язаний замовник здійснювати закупівлю ліків у межах державної програми щодо реімбурсації ліків із врахуванням норм Закону про публічні закупівлі? 

Згідно норм пункту 25 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі, під терміном «публічна закупівля» слід розуміти придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. 

Отже, закупівля у розумінні Закону про публічні закупівлі передбачає наявність обов’язків в однієї із сторін – щодо постачання товару / надання послуг / виконання робіт, які є предметом такого договору, а в іншої сторони – щодо здійснення оплати за отримані товари / надані послуги / виконані роботи. 

При цьому реімбурсація передбачає процес відшкодування коштів за отримані пацієнтами лікарські засоби на підставі рецепта, або медичні вироби, що були відпущені пацієнту на підставі медичного документа. При цьому сам замовник не отримує прямого результату у вигляді товару чи послуги. 

Відповідно такий договір укладається на користь третіх осіб – пацієнтів – фізичних осіб, які звернулися за медичною та/або реабілітаційною допомогою або медичною послугою та/або яким така допомога або послуга надається. Оплата за таким договором відбувається на умовах відшкодування, компенсації коштів. А тому даний вид договору не може бути договором про закупівлю у розумінні Закону.